Актуальність. Відповідно до мети базової середньої освіти учитель повинен сприяти формуванню у учнів компетентностей, необхідних для їхньої соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації [1, с. 8]. Серед них однією із ключових є і «Екологічна грамотність і здорове життя». Саме під час її формування у учнів спостерігається розвиток відповідального, шанобливого ставлення до навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу. Вона сприяє удосконаленню вміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку [2, с. 108], зростанню усвідомлення у учнів ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини та покращенню їхньої здатності дотримуватися здорового способу життя.
Виходячи з вище зазначеного, метою роботи постало провести аналіз особливостей формування екологічної компетентності у світлі базової середньої освіти нової української школи.
Виклад основного матеріалу. Екологічна компетентність у змісті Державного стандарту базової середньої освіти передбачає: усвідомлення екологічних основ природокористування, необхідності охорони природи; дотримання правил поведінки на природі, ощадливого використання природних ресурсів, розуміння контексту і взаємозв’язку господарської діяльності і важливості збереження природи для забезпечення сталого розвитку суспільства [3]. Тобто, вона пов’язана з формуванням екологічної свідомості, екологічного мислення та цінностей, що забезпечить готовність учнів мобілізувати отримані знання і реалізувати їх у конкретній екологічній ситуації. У подальшому, це надасть змогу здобувачу освіти відповідально вирішувати всі життєві ситуації, які постануть перед ним, при цьому навчить його підпорядковувати задоволення своїх потреб принципам сталого розвитку.
Відомо, що екологічна освіта є сукупністю екологічних: знань, мислення, світогляду, етики та культури [4, с. 58]. У свою чергу, основою формування моделі поведінки у навколишньому світі є результат пізнавальної діяльності людини по відношенню до довкілля та її цілеспрямованої взаємодії з навколишнім середовищем, тобто саме екологічні знання. Екологічна освіта і виховання є базою для формування світогляду здобувачів освіти, виховання у них любові до рідного краю, набуття умінь і навичок адаптації до навколишнього середовища, адекватної поведінки у ньому. Для того, щоб сформувати основу ефективного захисту життєвого середовища треба розвивати високу свідомість і культуру населення у спілкуванні з природою. Тому, екологічна освіта і виховання повинні мати безперервний характер.
Екологічна свідомість визначає екологічну поведінку, остання формується протягом навчання у школі, і у більшому ступені під час позакласної і позашкільної діяльності, а не на уроці. У той же час, екологічно спрямований матеріал, залучений до уроку, може використовуватися різнопланово на різних його етапах. Так, такий матеріал можна використати для ілюстрації та конкретизації основних даних; актуалізації опорних знань, мотивації; перевірки міцності та засвоєння знань та вмінь; закріплення та поглиблення вивченого. Це спонукає учнів до розвитку самостійності та підвищення їх активності і креативності [5, с. 213]. Окрім навчальної, екологічно спрямований матеріал виконує виховну та розвиваючу функції, так як сприяє вихованню в здобувачів освіти любові до рідного краю, відповідального ставлення як до природи, так і до праці інших людей.
Також слід зазначити, що екологізація навчально-виховного процесу, окрім власного визначення значення та шляхів реалізації завдань освіти для сталого розвитку на рівні навчального закладу, повинна включати планування екологічного напряму навчально-виховної роботи на основі вивчення досвіду екологічної роботи, здійснення практичних дій, обговорення результатів роботи колективу та учнів та планування подальшої роботи з формування ціннісного ставлення до природи.
Висновок. Екологічне виховання має невичерпні можливості, так як його можна здійснювати на будь-якому уроці, завдяки включенню природознавчого матеріалу в цикл різних предметів. Воно передбачає формування вміння осмислювати екологічні явища, робити висновки про стан природи, розумно взаємодіяти з нею та сприяє розвитку моральних почуттів обов’язку. Також екологічне виховання тісно пов’язане з національно-патріотичним, у зв’язку з тим, що останнє реалізується, у тому числі, і через виховання екологічної культури особистості, усвідомлення здобувачами освіти себе як частини природи та розвитку у них відповідальності за неї, як за національне багатство.
Список літератури:
1.Смирнова М.Є. Система ціннісних орієнтирів сучасної української школи. Джерело педагогічних інновацій. Цінності Нової української школи. Науково-методичний журнал. Харків: Харківська академія неперервної освіти, 2022. Вип. 2(38). С. 8–15
2.Величко Р.М. До питання про екологічну грамотність та екологічну компетентність учнів Нової української школи. Управлінський дискурс макаренківської педагогіки : матеріали Всеукр. наук.-практ. Семінарів, м. Полтава, 10-11 березня 2022 р. / за заг. ред. М. В. Гриньової. Полтава, 2022. С. 108–110.
3.Державний стандарт базової середньої освіти. Постанова КМУ від 30 вересня 2020 р. № 898. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-deyaki-pitannyaderzhavnih-standartiv-povnoyi-zagalnoyi-serednoyi-osviti-i300920-898 (дата звернення: 18.10.2023)
4.Іванова Т.В. Екологічна освіта як базова складова екологічної політики держави. Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка, Психологія, 2017. Вип. 11. С. 58–61.
5.Мамотенко А.В., Комісова Т.Є. Методичні аспекти викладання дисциплін природничого циклу. Освіта збереже Україну! : матеріали І Всеукраїнських Прокопенківських читань, Харків, 10 черв. 2022 р. Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди . Харків, 2022. С. 211–214 https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/8529
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter