Активи суб’єктів господарювання відіграють дуже важливу роль у здійсненні ефективної діяльності підприємств. Як оборотні, так і необоротні активи являються головним джерелом вартості та забезпечення продуктивного функціонування підприємств.
Згідно з Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» «активи – це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому» [1].
Одним з важливих аспектів у сучасному бізнес-середовищі є ефективне управління активами підприємств. Раціональне фінансування та використання своїх активів дозволяє суб’єктам господарювання здійснювати значний вплив на хід виробництва, фінансові результати та фінансовий стан, досягати успіху у своїй діяльності [2, с. 101].
Однак з введенням воєнного стану в Україні в лютому 2022 року перед суб’єктами господарювання постали нові проблеми та виклики.
У зв’язку з тимчасовою окупацією Російською Федерацією частини територій нашої держави українські компанії повністю або частково втратили контроль над своїми підрозділами, в тому числі й над їхніми активами, які розташовані на тимчасово окупованих територіях, та зазнали суттєвих економічних втрат внаслідок цього. Оскільки ці підприємства стали недоступними для замовників та постачальників, то в цілому по Україні відбулися значні негативні зміни в логістичному ланцюжку постачання сировини, матеріалів, товарів чи послуг.
Для забезпечення ефективного управління активами, під впливом ризиків воєнного стану, суб’єкти господарювання України змушені додатково витрачати суттєві ресурси на захист активів від знищень чи пошкоджень, впровадження систем виявлення можливих загроз та оперативного реагування на них.
Водночас воєнні дії на значній території України призвели до безпосереднього знищення активів суб’єктів господарювання, зокрема будівель, устаткування, інфраструктури тощо. На їх відновлення та подолання результатів руйнувань підприємствам доводиться додатково в значних обсягах спрямовувати фінансові та інші ресурси, які можна було б витрачати на розвиток та покращення своєї фінансово-господарської діяльності.
Економічна нестабільність в Україні негативно вплинула й на стан дебіторської заборгованості, яка є однією з важливих складових активів підприємств. Так, в умовах воєнного стану знизилася спроможність контрагентів погашати свої заборгованості через відсутність товарів чи послуг для реалізації, втрату робочих місць та, як наслідок, зниження платоспроможності клієнтів, валютні коливання, невиконання умов договорів тощо.
У реаліях сьогодення подолання складних викликів, з якими зіткнулися суб’єкти господарювання з введенням воєнного стану в Україні, стало надважливим завданням, яке вимагає швидкого реагування та впровадження нових стратегій та ініціатив.
Серед основних напрямів покращення системи управління активами можна виділити такі:
1.Ретельне планування дій та заходів для запобігання чи мінімізації негативних наслідків кризових ситуацій, в тому числі з метою виведення з потенційно небезпечних регіонів виробничих потужностей або їх реорганізації.
2.Диверсифікація бази постачальників і залучення альтернативних джерел постачання обладнання, сировини чи інших активів для забезпечення безперебійного виробничого процесу.
3.Вивчення стану кредитоспроможності потенційних та існуючих партнерів, розширення клієнтської бази, контроль над своєчасністю здійснення платежів.
4.Збереження нематеріальних активів, документації, важливої інформації шляхом здійснення їх резервного копіювання для швидкого відновлення повноцінної діяльності підприємств після завершення воєнного стану.
5.Впровадження сучасних інформаційних систем для відстеження потенційних ризиків та прийняття оперативних рішень у надзвичайних ситуаціях.
Підсумовуючи вище сказане, можна стверджувати, що для підвищення ефективності управління активами та подолання викликів воєнного часу в Україні керівництву суб’єктів господарювання необхідно здійснювати чітке стратегічне планування, швидко адаптуватися до внутрішніх та зовнішніх змін, дієво реагувати на кризові ситуації.
Список літератури:
1.Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: Наказ Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0336-13#Text (дата звернення: 19.10.2023).
2.Васьківська К.В., Сич О.А. Фінансовий менеджмент: навчальний посібник. Львів : ГАЛИЧ-ПРЕС, 2017. 236 с. URL: http://surl.li/akjkx (дата звернення: 19.10.2023).
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter