Проблема ідентичності стала актуальною в контексті розвитку гуманістичної науки, яка порушує важливі питання про свободу, відповідальність і сенс життя. Е. Еріксон, відомий психолог, розглядає ідентичність як важливу складову цілісності особистості та виокремлює три ключові аспекти цього поняття: відчуття ідентичності, процес її формування та кінцевий результат [1]. Ідентичність означає, що людина відчуває себе такою самою, якою вона є, і це формується через її особистий досвід і взаємодію з навколишнім світом. Ця концепція також пов'язана з відчуттям стабільності та впевненості у власному "Я", незалежно від обставин, що змінюються. Багато людей прагнуть знайти свою ідентичність, усвідомлюючи свою приналежність до певної групи або відчуваючи себе частиною чогось більшого. Це явище пов'язане з фундаментальними питаннями про власне існування та самовизначення.
Ідентичність відіграє важливу роль у процесі соціальної адаптації та взаємодії з навколишнім світом. Коли люди опиняються в нових соціальних ситуаціях, їм часто доводиться вбудовуватися в них, зберігаючи при цьому свою особисту цілісність і стабільність. Ідентичність у цьому контексті розглядається як невід'ємна умова успішної адаптації та є динамічним поняттям, що змінюється впродовж усього життя людини. Вона допомагає бачити життя як безперервне існування, об'єднуючи минуле і майбутнє в єдине ціле та адаптує до змін у життєвих обставинах.
Модель статусів ідентичності, запропонована Дж. Марсіа, виокремлює чотири стани ідентичності з використанням двох основних параметрів: наявність кризи (пошук ідентичності) та наявність особистісно значущих цілей, цінностей і переконань (одиниць ідентичності) [2; 3].
Вимушене переселення українських біженців у зв'язку з військовим вторгненням Росії в Україну до різних країн призвело до кризи ідентичності більшості з них.
Втрата домівки, свого культурного середовища та способу життя спричинила відчуття втрати та ненадійності.
Нижче будуть наведені приклади з глибинних інтерв'ю, які були зібрані в процесі реалізації гранту «Знання українських біженців про польську культуру до та після війни», якій був схвалений Israel Institute for Advanced Studies, Institut für die Wissenschaften vom Menschen and Polish Institute of Advanced Studies і тривав протягом 2022-2023 років на платформі Польській Академії Наук. Інформацію, що буде приведено нижче у таблиці, взято у респондентів, які перебувають у Польщі понад рік.
Ми бачимо різні варіанти адаптації: від повного неприйняття нового соціокультурного середовища до відчуття себе в ньому як вдома. Ухвалення рішення (чітке бажання залишитися в Польщі, поїхати в іншу країну, повернутися в Україну) свідчить про те, що відбулася зміна саморозуміння та ідентичності в контексті нового середовища. У пошуку свого місця (або розуміння його відсутності) в новому середовищі, біженці переглядають свої цілі та пріоритети. Це призводить до формування нової ідентичності, яка враховує нові обставини та життєвий досвід. Процес її формування у біженців - це складний та індивідуальний процес, який залежить від безлічі чинників, включно з особистим досвідом, культурним оточенням та обставинами втечі.
Виділимо кілька етапів формування нової ідентичності:
- Втрата колишньої ідентичності. На початку шляху біженець відчуває втрату своєї колишньої ідентичності, оскільки він залишив свій рідний дім, культурну спільноту і звичний спосіб життя. Це викликає почуття втрати і ненадійності.
- Адаптація та освоєння нового середовища. Поступово біженець починає адаптуватися до нового середовища, включно з вивченням нової мови, опануванням культурних особливостей і участю в суспільному житті нової країни. Цей етап пов'язаний із почуттям нестачі та невпевненості.
- Взаємодія з місцевим населенням. Біженець вступає в контакт із місцевим населенням і починає взаємодіяти з ними. Це включає в себе роботу, освіту та участь у громадських заходах. У процесі взаємодії біженець вчиться нових культурних норм і цінностей.
- Збереження культурного коріння. Багато біженців прагнуть зберегти своє культурне коріння і традиції, навіть у новому середовищі. Це включає в себе святкування національних свят, приготування традиційних страв і підтримання спільності зі своїми співвітчизниками.
- Ідентифікація та саморозуміння. Під час цього процесу біженець переглядає свої цілі, цінності та пріоритети. Він визначає, що для нього важливо в новому житті і які нові цілі та інтереси в нього з'являються.
- Інтеграція. На цьому етапі біженець інтегрується в нове середовище і стає активним учасником місцевої спільноти. Він навчається, працює і бере участь у різних громадських і культурних ініціативах.
- Синтез ідентичності. Зрештою, біженець досягає синтезу між своєю колишньою ідентичністю та новою, інтегрованою ідентичністю. Це процес прийняття різних аспектів власної ідентичності та формування унікального саморозуміння.
Останній етап передбачає усвідомлення множинної ідентичності, різні аспекти якої доповнюватимуть один одного. Це дасть змогу подолати адаптаційні бар'єри, визнати культурне розмаїття і вийти на конструктивний діалог із суспільством, що приймає. У такий спосіб відбувається зміщення меж свій-чужий і поняття "ми" набуває ширшого сенсу.
Список літератури
1.Erik H. Erikson. Identity, youth and crisis. New York: W. W. Norton Company, 1968. URL: http://surl.li/gopsk
2.Marcia, J. E. Ego identity status: Relationship to change in self-esteem, "general maladjustment," and authoritarianism. Journal of Personality. 1967. 35 (1), 119–133. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1467-6494.1967.tb01419.x
3.Marcia J. E. Identity in adolescence / J. E. Marcia // Handbook of adolescent psychology / ed. J. Adelson. - New York: Wiley, 1980. P. 10-134. URL: http://surl.li/mjmmv
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter