Модернізація структури освіти передбачає інтеграцію, взаємопроникнення навчальних дисциплін у вищій школі з метою якомога кращої підготовки майбутнього фахівця до ефективного функціонування на ринку праці.
Механізм взаємодії професійної підготовки студента вищого юридичного навчального закладу та формування його професійної іншомовної компетентності передбачає дотримання певної послідовності в накопиченні професійних іншомовних знань з опорою на знання, отримані в процесі вивчення юридичних дисциплін. Спираючись на професійну обізнаність студента, його власний життєвий досвід, ставлення до іноземної мови і необхідності її опанування та зважаючи на дидактичні принципи доступності, посильності, наступності у викладанні навчального матеріалу, викладач, здійснюючи методичний супровід, веде студента до поступового підвищення рівня сформованості його професійної іншомовної компетентності.
Як особливість професійної іншомовної компетентності представника юридичної професії нами було відзначено її інтегративність, що обумовлює необхідність формування всіх визначених компонентів комплексно. Отже, кожна з виділених педагогічних умов спрямована на забезпечення сформованості кожного компоненту професійної іншомовної компетентності майбутнього юриста комплексно.
Забезпеченню формування професійної іншомовної компетентності майбутнього юриста сприяє, на наш погляд, спрямованість на мотиваційну сферу студента, що передбачає спрямованість усіх засобів професійної підготовки в умовах вищого юридичного навчального закладу на актуалізацію і динаміку даного особистісного феномена.
Важливою умовою формування професійної іншомовної компетентності майбутнього юриста є присутність двох провідних типів взаємозалежних мотивацій: навчальної і професійної. Необхідно враховувати, що у дорослих навчальна мотивація підпорядковується професійній, у зв’язку з чим науковцями вказується на необхідність «так організовувати заняття, щоб навчальний матеріал був тісно пов’язаний з професійними інтересами, тобто максимально наблизити процес навчання до умов реальної діяльності дипломованих спеціалістів. Професійні мотиви адекватні кінцевій меті навчання. Навчальні мотиви закладені в самому процесі навчання, вони є обов'язковими й необхідними для успішного здійснення освітнього процесу. Отже, під час організації і проведення навчальних занять з будь-яких дисциплін у вищому юридичному навчальному закладі доцільно використовувати завдання, що відображають реальні ситуації роботи спеціаліста, тобто «моделювати … ситуації професійного спілкування, які сприяли б вирішенню студентами завдань мовного та професійного характеру.
Дослідження мотиваційних факторів під час навчання студентів має величезне значення для наукової організації й оптимізації викладання дисциплін у вищому юридичному навчальному закладі. Знання мотивів, їх коригування сприятиме підвищенню ефективності навчально-виховної роботи і рівню викладання. Отже, перш ніж використовувати іноземну мову в процесі вивчення фахових дисциплін, необхідно спочатку вивчити реальну потребу студентів у знанні й використанні іноземної мови в майбутній професійній діяльності. З цією метою ми проводили анкетування студентів першого курсу вищого юридичного навчального закладу, в якому брали участь 116 осіб різних факультетів.
Відповідаючи на питання анкети, 53 % респондентів відзначили, що мають гарну підготовку з англійської мови, 37 % - користуються англійською мовою у своїй практичній роботі в процесі професійної підготовки в умовах вищого юридичного навчального закладу і 65% - підкреслили практичну потребу в знанні англійської мови в майбутньому, в роботі на посаді представника різних спеціалізацій юридичної професії. Більшість студентів відзначили, що до використання іноземної мови варто відноситися серйозно, приділяючи велику увагу самостійній роботі в її опануванні. В цілому, проведений аналіз результатів анкетування засвідчив, що у студентів-юристів є усвідомлена потреба застосування іншомовних знань у практичній професійній діяльності. Ця потреба пов'язана з широкими соціальними мотивами і реальною дійсністю, створенням спільних підприємств, появою закордонних юридичних фірм в Україні, необхідність і реальну можливість співпраці з іноземними колегами тощо.
Вченими доведено, що одним з шляхів підвищення мотивації до опанування іноземною мовою в немовному вищому навчальному закладі є професійна спрямованість. Так, на думку Г.Савченко, урахування професійних умінь, необхідних для здійснення професійної діяльності, і організація навчання таким чином, щоб студент оволодів іноземною мовою у процесі здійснення діяльності, наближеної до майбутньої професійної, є найперспективнішим напрямом підготовки спеціалістів у немовному вищому навчальному закладі.
Проблема професійної спрямованості знайшла своє відображення в низці праць з психології особистості. Так, спрямованість особистості розкривається як система спонукань, що визначає вибірковість відносин і активності людини. Домінуючі спонукання визначають основну лінію поведінки особистості. Характеризуючи спрямованість особистості, науковці виділяють і характеризують такі якості: рівень, широта, інтенсивність, стійкість, дієвість.
Професійна спрямованість особистості виявляється в стійкому і сильному прагненні займатися певною професією й удосконалюватися в ній. Поряд з цим, серед широкої спрямованості великого кола інтересів у людини повинний бути центральний, провідний інтерес, спрямований на професійну діяльність.
Професійна спрямованість є одним з найважливіших завдань в процесі професійної підготовки до виконання в майбутньому професійних функцій, а навчально-виховний процес виступає провідним фактором професійної орієнтації. Як стверджують науковці, кожна дисципліна робить свій внесок у справу професійної орієнтації, в тому числі й іноземна мова. Саме професійна спрямованість навчання у вищому юридичному навчальному закладі дозволяє викладачу формувати і розвивати в студентів інтерес до предмета, перетворювати заняття на важливі для майбутніх фахівців певного профілю.
Забезпечення професійної спрямованості викладання певної навчальної дисципліни – процес багатогранний, який потребує врахування низки специфічних факторів, а саме: усвідомлений підхід до викладання предмету; індивідуальна робота з кожним студентом, опора на його самостійність; активізація знань, умінь і навичок, постійний акцент на професійну значущість іноземної мови, бачення перспектив її використання в науково-дослідницькій роботі.
Мотивацією під час опанування і використання іноземної мови в процесі професійної підготовки, передусім, є професійна потреба студента, що готується стати висококваліфікованим спеціалістом зі знанням іноземної мови. Тому однією з провідних особливостей організації процесу професійної підготовки є його професійно орієнтований характер, що відбивається у змісті та меті навчання, яка полягає в тому, щоб сформувати практичне володіння іноземною мовою як вторинним засобом письмового та усного спілкування у сфері професійної діяльності.
Формуванню професійної спрямованості особистості майбутнього юриста в процесі опанування і використання іноземної мови сприяє:
•усвідомлений підхід до предмету, постійний акцент на професійну значущість іноземної мови у фаховій підготовці;
•знання особливостей, схильностей, ідеалів студента, ґрунтуючись на яких викладач будує свою роботу з використання іноземної мови;
•визначення для кожного студента системи перспектив у професійній галузі за умови використання іноземної мови.
Слід звернути увагу на те, що в процесі професійної підготовки майбутніх представників юридичної сфери іноземна мова є предметом засвоєння, тоді як у житті вона виступає як засіб розв’язання не тільки мовних, але й соціальних і професійних завдань. Оволодіння мовою і навчання іноземної мови в умовах вищого навчального закладу з метою забезпечення належного рівня загальної освіти студентів складається, як відзначають науковці, з трьох взаємопов’язаних компонентів: користування мовою, усвідомлення природи мови, розуміння іноземної та рідної культури. Ми повністю погоджуємося с твердженням науковців, що професійна спрямованість дозволяє реалізувати основні функції використання іноземної мови в процесі професійної підготовки студентів вищих юридичних навчальних закладів:
1)пізнавальну (знання про світ, мову, країну мови, що вивчається; таким чином, забезпечується й формування соціокультурної компетентності майбутнього фахівця;
2)регулятивну (взаємодії з іншими людьми, включаючи професійну сферу);
3)емоційно-оцінну (вираження думки, розвиток поглядів і переконань представника юридичної професії);
4)етикетну (уміння вступати в мовний контакт з іншими людьми, підтримувати дипломатичні правові зв’язки).
Іншомовна професійна спрямованість процесу навчання, виховання й організації самостійної роботи студентів вищого юридичного навчального закладу сприяє створенню і розвитку пізнавального інтересу, появі мотивації, робить процес професійної підготовки студентів більш ефективним.
У сучасній педагогічній науці існує багато визначень професійної спрямованості. Сюди можна віднести і професійне мислення, і професійну грамотність, і професійну орієнтованість, і навчання для спеціальних цілей. В дослідженні використовуємо термін «професійна спрямованість», що визначається як загальний напрям навчально-виховного процесу на підготовку студента до майбутньої трудової діяльності з обраної спеціальності.
Професійна спрямованість процесу професійної підготовки в вищому юридичному навчальному закладі з метою формування професійної іншомовної компетентності – це процес багатогранний, котрий вимагає врахування низки специфічних факторів як рушійної сили формування і розвитку інтелекту професійно-спрямованої особистості майбутнього фахівця юридичної сфери, а саме:
•соціальних факторів, що відбивають потреби суспільства у фахівцях юридичної сфери високого рівня зі знанням іноземної мови, здатних використовувати ці знання в професійній сфері;
•соціально-педагогічних факторів, пов'язаних з розвитком системи професійної юридичної освіти, що передбачає формування професійно спрямованої особистості майбутнього фахівця;
•педагогічних факторів, що обумовлюють спільну активну діяльність викладача і студента під час формування майбутнього фахівця юридичної сфери;
•психолого-педагогічних факторів, пов'язаних з інтелектуальною діяльністю з формування творчого мислення і професійної мотивації, а також інформативність і актуальність змісту матеріалу, зв'язок з юридичною професією, усвідомлений підхід до вивчення дисциплін, індивідуальна робота з кожним з формування професійної мотивації і професійного творчого мислення, розвиток професійної значущості і перспектив використання іноземної мови в майбутній професійній юридичній діяльності.
Якщо в природному мовному оточенні іноземна мова є одночасно засобом спілкування і взаєморозуміння між людьми, що підсилює прагматичну значущість процесу оволодіння мовою і вмотивовує іншомовну діяльність людини, то поза країною досліджуваної мови іноземна мова виступає й як засіб загальної освіти особистості, у зв’язку з чим актуальним стає дослідження проблем соціокультурної компетентності.
Процес оволодіння і використання іноземної мови поза межами країни мови, що вивчається, і без безпосередніх контактів з її носіями буде ефективним, якщо він здобуває всі можливі характеристики природного процесу оволодіння мовою і максимально наближається за своїми основними параметрами до умов керованого оволодіння мовою природної мовної ситуації, в тому числі й враховуючи професійну спрямованість.
Соціально-економічні і політичні фактори визначають пріоритети у виборі іноземної мови і потреби в практичному використанні мови як засобу повсякденного і професійного спілкування. Чим вищими в суспільстві є потреби в нових професійних, особистих, культурних, наукових контактах з носіями іноземної мови, з досягненнями культури різних країн і чим реальнішою є можливість реалізувати ці контакти, тим, природно вищим є статус іноземної мови як засобу спілкування і взаєморозуміння.
Оскільки іноземна мова знаходить своє застосування в різних ситуаціях спілкування спеціалістів різних професій, то, визначивши особливості типових ситуацій спілкування фахівців кожної конкретної галузі, можна моделювати процес їх реальної комунікації, і, відібравши попередньо для цього необхідний мовний та мовленнєвий професійно спрямований матеріал, звузити весь широкий діапазон мови до конкретних потреб спеціалістів і цим полегшити процес оволодіння мовою для спеціальних цілей.
Використання іноземної мови на рівні міжпредметних зв’язків в дослідженнях часто висувається як педагогічна умова, що забезпечує ефективність процесу навчання різних дисциплін. Міжпредметна координація як постійний динамічний багатосторонній зв'язок у навчанні іноземної мови за професійним спрямуванням та фахових дисциплін, що виступають замовниками спеціальної лексики, необхідної для іншомовного
професійного спілкування, якого мають навчати викладачі на заняттях з мови сприятиме формуванню когнітивного (забезпечуватиме спеціальними іншомовними правовими знаннями, юридичною термінологією іноземною мовою) і діяльнісного компонентів іншомовної компетентності майбутнього юриста.
Іншомовна професійна спрямованість процесу виховання студентів вищого юридичного навчального закладу передбачає організацію виховного процесу за різними напрямами (моральне, правове, комунікативне тощо) з використанням іноземної мови. Як засоби виховання студентів вищого юридичного навчального закладу з метою формування професійної іншомовної компетентності необхідно використовуватися просвіту в процесі позанавчальної роботи студентів, основними напрямами якої є інформування студентів шляхом організації і проведення бесід на правові теми іноземною мовою, роботи
Міжпредметна координація, як вказують науковці, потребує дотримання певних правил і процедур на рівні відповідних кафедр і окремих викладачів, а саме:
•з’ясування змісту навчальної дисципліни та виокремлення її професійних іншомовних аспектів;
•випереджувальне вивчення професійно спрямованого матеріалу рідною мовою з тим, щоб викладачеві іноземної мови не перебирати на себе функції викладання профільних юридичних дисциплін;
•коригування навчальних планів для забезпечення послідовності вивчення професійно значущих тем рідною та іноземною мовою;
•проведення інтегрованих занять з юридичних дисциплін рідною та іноземною мовами з використанням технологій та видів навчальної діяльності, характерних для занять з іноземної мови (моделювання ситуацій, робота в парах, відповіді у вигляді презентацій, прес-конференцій, дискусій тощо).
•Впровадження міжпредметної координації у навчання іноземної мови та фахових дисциплін з забезпеченням професійної іншомовної спрямованості створює передумови для формування професійної іншомовної компетентності майбутніх юристів за рахунок зростання інтересу та підвищення мотивації до іншомовної професійної підготовки.
REFERENCES
1.Бородіна Г.І., Співак А.М. Шляхи реалізації комунікативного підходу при навчанні дипломованих спеціалістів професійного іншомовного спілкування // Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі. Міжпредметні зв’язки: Наукові дослідження. Досвід. Пошуки: Зб. наук. пр. / Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна. – Х.: Константа. – Вип.10. – 2006. – С.31-40.
2.Савченко Г.П. Методика обучения профессионально ориентированному общению студентов-юристов / Г.П.Савченко // Методика обучения иностранным языкам в системе непрерывного образования: Сб.науч.трудов. – Мн.: Вышэйша шк., 1991. – 146 с.
3.Протасова Н.А. Профессиональная направленность в процессе обучения чтению газет в неязыковом ВУЗе // Профессиональная направленность обучения иностранным языкам в неязыковом вузе: тезисы докладов научно-метод. конф. – Саратов, 1996. – С. 37-38.
4.Зарайский А.А. Профессиональная направленность обучения иностранным языкам аспирантов и соискателей неязыковых вузов // Профессиональная направленность обучения иностранным языкам в неязыковом вузе. Тезисы докладов научно-метод. конф. – Саратов, 1996. – С. 14-15.
5.Теляшенко В.Л. Професійно орієнтоване навчання студентів іноземної мови в немовному вузі// Теорія та практика державного управління: [Збірник] / Нац.акад.держ.упр. при Президентові України, Харк. регіон. ін-т [Редкол.: Г.І.Мостовий та ін.]. –– Вип.4. Актуальні питання навчання іншомовної комунікації у вищих навчальних закладах: матеріали наук.-практ.конф., 20 травня 2003 р. – Х: Магістр, 2003. – С.78-81.
6.Білий А.Г., Веремієнко С.Я. Можливості використання мультимедійних курсів у навчанні іноземних мов / А.Г.Білий, С.Я.Веремієнко // Проблеми гуманізму і освіти: зб. матеріалів науково-метод. конф., м. Вінниця, 21-22 травня 2002 р. В 2-х томах. Том 2. – Вінниця: Універсам – Вінниця, 2002. - С.143-145.
7.Мизюрова Э.Ю. Гуманитарная подготовка студентов при обучении иностранным языкам. // Профессиональная направленность обучения иностранным языкам в неязыковом вузе. Тезисы докладов научно-метод. конф. – Саратов, 1996. – С. 25-26.
8.Гришкова Р.О. Формування іншомовної соціокультурної компетенції студентів нефілологічних спеціальностей: Монографія. / Раїса Олександрівна Гришкова. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім..Петра Могили, 2007. – 424 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter