Згідно з визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), репродуктивне здоров’я – це стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя та не лише відсутність захворювань чи фізичних дефектів у всіх питаннях, що стосуються репродуктивної системи та її функцій і процесів. Репродуктивне здоров’я означає, що люди можуть вести задовільне та безпечне статеве життя, мають здатність до відтворення потомства та свободу вирішувати, чи, коли та як часто це робити. Згідно з українськими та світовими даними, основними проблемами репродуктивного здоров’я є:
•материнська і дитяча смертність;
•інвалідність серед дітей;
•високий рівень абортів;
•невиношування вагітності;
•високий рівень ускладнення вагітності та пологів;
•поширеність жіночого та чоловічого непліддя;
•захворюваність населення на ІПСШ (інфекції, що передаються статевим шляхом).
Охорону репродуктивного здоров’я визначено ВООЗ на глобальному рівні як пріоритетну галузь у відповідності до Резолюції Всесвітньої Асамблеї ООН з охорони здоров’я від 1995 року. Україна після здобуття незалежності на хвилі соціально-економічних змін стикнулась з різким обвалом показників репродуктивного здоров’я населення. Тому аби подолати ці проблеми потрібно було інтегрувати систему медичної допомоги яка б базувалась на принципі єдності здоров’я матері та дитини. Спеціально розроблена за світовими стандартами система планування сім’ї була зосереджена на формуванні в населення безпечної статевої поведінки, збереженні та покращенні власного здоров’я.
Згідно з даними Держаної служби статистики України смертність жінок пов’язана з вагітністю, пологами та ускладненнями в післяпологовому періоді у 2000 році становила 35,8 на 100 тис. живонароджених, у 2010 році знизившись до 16,5 на 100 тис. живонароджених, на жаль, у 2022 році цей показник підвищився до 19,3 на 100 тис. живонароджених[3]. Щодо Рівненської області, там реєструється досить негативний показник материнської смертності 24,7 (національне значення 18,4 на 100 тис. живонароджених станом на 2020 рік). Основними причинами материнської смертності є недосконала система охорони здоров’я, недостатній рівень доступності медичних послуг з охорони здоров’я, відсутність системи контролю якості клінічних протоколів надання медичної допомоги, високий рівень патології вагітності.
Не менш важливим несприятливим показником відтворення населення є смертність дітей першого року життя. Навіть попри позитивну динаміку рівень смертності дітей першого року життя все ще високий - 12,8 % у 1990 році та 7% у 2019 році. За всесвітніми даними станом на 2018 рік Україна посідає 61 місце серед 193 країн по рівню малюкової смертності (до 5 років). Показник смертності дітей до 1 року у Рівненській області становить 5,3 на 100 живонароджених[4].
До найбільш вагомих чинників що впливають на репродуктивний процес належать аборти. Загальний показник абортів на 1000 жінок демонструє значне зниження порівняно з минулими роками (32,9 на 1000 жінок фертильного віку у 2000 р., 13,94 – у 2010 р., 6,24 – у 2020 р. та 4,7 – у 2022 р.), що свідчить про позитивний внесок системи планування сім’ї[6]. У 2018 році Рівненська область займала одне з останніх місць серед областей України за кількістю абортів. Хоча слід зазначити, після початку повномасштабних військових дій в Україні почала зростати кількість викиднів, передчасних пологів та мертвонароджених дітей, також через відсутність доступу до медичної допомоги.
На порушення репродуктивної функції також впливає ризик розвитку ІПСШ (інфекції, що передаються статевим шляхом) та ВІЛ. Особи, які хворіють на ІПСШ, мають набагато вищий ризик щодо зараження ВІЛ- інфекцією, що зумовлене особливостями їхньої сексуальної поведінки і обізнаності. Рівень захворюваності на ІПСШ в Україні набагато вищий, ніж у більшості країн Європи. Хоч насправді доведено, що рівень поширеності ІПСШ в період з 2015-2019 рр. щорічно знижувався. Станом на 2019 р. на обліку по Рівненській області перебувало 286 хворих сифілісом. В 2019 взято на облік 89 хворих сифілісом (7,7 на 100 тис. населення) проти 86 хворих сифілісом ( 7,4 на 100 тис населення) у 2018 році. Відповідно знято з обліку в 2019 р. 126 хворих і станом на 2020 рік на обліку знаходиться 249 хворих сифілісом. У 2019 році захворюваність сифілісом зросла порівняно з 2018 роком на 3 випадки (3,5%). Практично у більшості районів відмічається зниження кількості реєстрованих випадків сифілісу. У 2019 році було виявлено 63 випадки гонореї (5,5 на 100 тис. нас.), що на 2 випадки менше, ніж за 2018 рік (65 випадків або 5,6 на 100 тис. нас.). Тож насправді можна відмітити, що рівень поширеності ІПСШ щорічно знижується[6].
До важливих показників стану репродуктивного здоров’я відносить також непліддя - нездатність зрілого організму до запліднення. Так за визначенням ВООЗ безплідною вважається та пара, в якої у жінки протягом одного року не виникає вагітності при регулярному статевому житті без застосування будь-яких засобів контрацепції за умови, що пара знаходиться в дітородному віці. Відомо, що причиною непліддя практично з однаковою частотою можуть бути як чоловічі, так і жіночі фактори, а у значної частини пар спостерігається поєднання цих чинників.
За даними статистики, рівень безпліддя є невисоким – 3,0-4,04 на 1000 осіб жіночого населення фертильного віку і 0,3-0,95 на 1000 осіб чоловічого населення у віці 15-59 років. Хоча в цілому цей показник щорічно зростає[2].
Досліджуючи стан дітородної здатності у 403 пар які звернулись за медичною допомогою до «Центру планування сім’ї та репродукції людини «БЛАГОДАР» в Рівненській області в період з 2018 р. по 2022 р. було встановлено, що жіноча складова безплідного шлюбу становить у 43,0% пар, чоловічий фактор 9,6%, поєднання обох чинників (комбінований фактор) – 47,3% (Табл.1). Середній вік жінок у 2018 яким проводилась процедура допоміжних репродуктивних технологій становив 33,2 роки, а уже в 2022 підвищився до 35,0 роки. Тож можна зазначити що частота жіночого непліддя значно більша ніж чоловічого.
В Україні в порівнянні з провідними країнами світу низький рівень репродуктивного здоров’я, що негативно впливає на процес відтворення населення. Така ситуація потребує розроблення заходів, що будуть впливати на покращення репродуктивного здоров’я на державному та галузевому рівнях, а також їх інтегрування в діяльність закладів охорони здоров’я.
Література
1.Антипкін Ю.Г., Марушко Р.В., Дудіна О.О. (2021). Еволюція малюкової смертності в Україні. Сучасна педіатрія. Україна. (113): 6–14. https://doi 10.15574/SP.2021.113.6
2.Жилка Н., Cлабкий Г., Щербінська О. (2021). Стан репродуктивного здоров’я жінок в Україні: Огляд літератури. РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ. https://doi.org/10.18370/2309-4117.2021.60.67-71.
3.Жилка Н., Щербінська О., Нецкар, І. (2023). Ситуаційний аналіз проблеми материнської смертності в Україні та шляхи її вирішення. Репродуктивне здоров’я жінки, (4), 7–12. https://doi.org/10.30841/2708-8731.4.2023.285759
4.Інформаційне агентство «Українські Національні Новини». Збільшення кількості передчасних пологів, викиднів і мертвонароджених. //Електронне джерело// https://www.unn.com.ua/uk/news/1990396-zbilshennya-kilkosti-peredchasnikh-pologiv-vikidniv-i-mertvonarodzhennya-akusher-ginekolog-pro-reproduktivni-problemi-v-ukrayini
5.Комар О.М., Підлісна І.В .(2020) Вісник вінницького національного університету. Аналіз основних показників соціально небезпечних захворювань, що передаються статевим шляхом , - С - 709-713.
6.Міністерство охорони України. Державна служба статистики України. http://medstat.gov.ua/ukr/statdanMMXIX.html
7.Тімоніна М.Б. (Київ, 2019). Природний рух населення України за 2018 рік. Статистичний збірник. - Таблиця №25.
8.Що варто знати про репродуктивне здоров’я //Електронне джерело// https://www.phc.org.ua/news/scho-varto-znati-pro-reproduktivne-zdorovya.
9.Maternal mortality ratio per 100,00 live births//Електронний ресурс//. –https://unstats.un.org/sdgs/dataportal/countryprofiles/ukr#goal-3
10.ReproHealth.info – портал про репродуктивне здоров’я. //Електронне джерело//http://www.reprohealth.info/uk/for/men_and_women/diseases/infertility.
_________________________________________________
Науковий керівник: Костолович Марія Ігорівна, доцент, Рівненський державний гуманітарний університет
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter