Одним із основних орієнтирів для України у повоєнному відновленні зрошення південних регіонів, полягає у комплексному підході вирішення поставленої задачі, відповідно до визначеної «Стратегії сталого розвитку України до 2030 року», яку затвердили у 2017 році українські експерти за підтримки Програми розвитку ООН в Україні та Глобального екологічного фонду в рамках проекту «Інтеграція положень Конвенцій Ріо в національну політику України» [1]. Стратегія сталого розвитку України до 2030 року включає в себе різноманітні аспекти, в тому числі економічний розвиток, соціальну справедливість, охорону навколишнього середовища та інші важливі аспекти.
Під екологічною загрозою, внаслідок окупаційних військ РФ, опинилися 1 654 736 га степової площі, що становить близько 59 % усіх степів України [2]. Проведення військових операцій завдає значну шкоду агрогосподарствам та угіддям різних форм власності, переважно забрудненням земель нерозірваними боєприпасами та мінами, відбувається пошкодження поверхневого родючого шару ґрунту воронками, залишеними від артилерійських обстрілів і ракетних ударів, а також потребує заміни та реконструкції пошкоджена іригаційна інфраструктура, внаслідок руйнування Каховської ГЕС [3]. Теракт на Каховській ГЕС зруйнував зрошувальну систему Херсонської області, що охоплювала близько 500 тисяч гектарів. Відновлення системи можливе лише після реконструкції ГЕС. Відновлення системи можливе тільки після відбудови ГЕС, що може зайняти мінімум 5 років. Щодо актуальності відновлення зрошення в умовах Херсонської області, у південних областях запустять пілотний проєкт з відновлення зрошення[4].
Активні бойові дії у степах Херсонщини призводять до знищення культурної біорізноманітності регіону та спонукає до збільшення популяцій диких тварин і рослин, які самостійно займають території залишені агрогосподарствами.
Вплив воєнних дій на стан водозабезпечення, включаючи питну воду та системи зрошення, на Півдні України, спричинив значні пошкодження водопостачання та іригаційної інфраструктури, включаючи водопроводи, насосні станції, резервуари та відкриті водні канали. Також це призводить до забруднення водних джерел, що використовуються для питної води, через викиди токсичних речовин або навіть хімічних засобів бойового застосування. Відбувається забруднення ґрунтів у регіоні, що впливає на можливість використання ґрунтових вод для зрошення та сільськогосподарських потреб. Воєнні конфлікти призводять до перешкод у доступі до джерел води, чим унеможливлює якісне забезпечення населення та сільськогосподарських потреб питною водою та зрошенням. Такі наслідки спричиняють серйозні економічні втрати, що можуть ускладнити інвестиції у відновлення інфраструктури водопостачання та систем зрошення [3, 5].
Для відновлення іригаційної систем в Україні, особливо в умовах сільськогосподарської діяльності, доречно приділити увагу до наступних заходів та орієнтирів. З метою отримання достовірної оцінки потреб необхідно провести аналіз водних ресурсів та потреб галузей агрогосподарства та інших галузей, які використовують зрошування. Це допоможе визначити масштаби проекту та виділити основні пріоритети. З метою ефективного визначення, з’являється потреба у використанні сучасних технологій для автоматизації та оптимізації систем зрошення. Системи крапельного поливу та інших інноваційних методів, які зможуть збільшити ефективність зрошення та заощаджувати використання водних ресурсів. Також розглядаються актуальні можливості зберігання води, у вигляді резервуарів та басейнів для зберігання дощової води на користь подальшого використання в зрошуванні. Забезпечення ефективного управління водними ресурсами, включаючи надання дозволів на водокористування та моніторинг якості води. Разом з тим, розглядається можливість співпраці з державними органами, недержавними організаціями та фінансовими установами для залучення коштів та підтримки проектів відновлення зрошення на Півдні України. За допомогою державних ініціатив та регулюючих актів відбувається підтримка розвитку сучасних систем зрошення та створенню сприятливих умов для інвестицій у цю сферу.
За допомогою освітніх центрів та дорадництва забезпечити навчання для фермерів та операторів систем зрошення щодо сучасних методів та інноваційних технологій. Не виключаючи з уваги спрямованість, усіх попередніх дій, на екологічний чинник. Зберігаючи баланс між використанням водних ресурсів і захистом довкілля [6]. Максимально зменшуючи негативний вплив систем зрошення на навколишнє середовище. З огляду на це постає необхідність у здійснені постійного моніторингу ефективності та стану систем зрошення для своєчасного виявлення та усунення проблем. Не мало важним фактором у здійснені перелічених заходів є публічна підтримка. Залучення місцевого населення та зацікавлених сторін до процесу прийняття рішень та публічної підтримки проектів щодо відновлення іригаційної системи Херсонщини.
Для вирішення освітлених задач щодо відновлення ефективного водозабезпечення в Херсонській області у післявоєнний період, необхідно якісне планування дій, постійна фінансова підтримка, відновлення інфраструктури з урахуванням актуальних потреб та можливостей, а також сприяння сталому використанню водних ресурсів. Міжнародна допомога та підтримка також відіграє важливу роль у відновленні водозабезпечення в регіоні після воєнних конфліктів.
Список використаних джерел:
1.Стратегія сталого розвитку України до 2030 року. Проект – 2017 року. (Дата звернення 10. 10. 2023) Стратегія сталого розвитку України до 2030 року | United Nations Development Programme (undp.org)
2.Averchev O.V. Nikitenko M.P. Prospects of growing marginal niche cultures in the war and post war period. Achievements of 21st Century Scientific Community: Proceedings of the 1st International Scientific and Practical Internet Conference, September 14-15, 2023. FOP Marenichenko V.V., Dnipro, Ukraine, 523 p.
3.Планування відновлення довкілля. Аналітична записка. Екологія право людина. Верховенство права для захисту довкілля. Львів. 2022 р. (Дата звернення 10. 10. 2023) URL: http://epl.org.ua/wp-content/uploads/2022/06/FIN_Planuvannya-vidnovlennya-dovkillya.pdf
4.У південних областях запустять пілотний проєкт з відновлення зрошення Укрінформ Мультимедійна платформа іномовлення України. 24.03.2021. . (Дата звернення 10. 10. 2023) URL:https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3214706-u-pivdennih-oblastah-zapustat-pilotnij-proekt-z-vidnovlenna-zrosenna.html
5.Раціональне використання водних ресурсів як фактор забезпечення національної безпеки України (матеріали VІІ Пленуму Спілки економістів України та Всеукраїнської науково-практичної конференції). Київ : 21 вересня 2012 р., 275 с. (Дата звернення 10. 10. 2023) URL: seu.org.ua/wp-content/uploads/2013/12/voda.pd
6.Аверчев О.В., Нікітенко М.П., Йосипенко І.В. Вплив воєнних дій на екологізацію агровиробництва у Херсонській області. Таврійський науковий вісник. Серія: Сільськогосподарські науки / Херсонський державний аграрно-економічний університет. Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2023. Вип. 130. 480 с. С. 3-10. (Дата звернення 10. 10. 2023) URL: http://www.tnv-agro.ksauniv.ks.ua/archives/130_2023/1.pdf
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter