Поштовхом для впровадження змішаної та дистанційної освіти у заклади вищої освіти спочатку була пандемія короновірусу COVID-19, а згодом – повномасштабна війна. Саме ці дві проблеми призвели до швидкого опанування викладачами інформаційно-освітніх технологій. Але потрібно зазначити, що розвиток технологій та диджиталізація не стоять на місці, а постійно розвиваються та вдосконалюються. Ті умови в яких здійснюється підготовка майбутніх фахівців на сьогоднішній день, є доволі складними і не дивлячись на це викладачі закладів вищої освіти все ж таки прагнуть організувати якісне дистанційне навчання.
Дистанційне навчання трактується як індивідуальний процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій [3, с. 29]. Головною метою дистанційного навчання є надання освітніх послуг шляхом застосування у навчанні сучасних інформаційно-комунікаційних технологій за певними освітніми або освітньо-кваліфікаційними рівнями відповідно до державних стандартів освіти; за програмами підготовки громадян до вступу у навчальні заклади, підготовки іноземців та підвищенні кваліфікації працівників [4, с. 51]. Отже, на нашу думку дистанційне навчання – це навчання в режимі онлайн під час якого викладачі застосовують найновіші та найсучасніші технології, програми та додатки. Під час війни в Україні викладачі закладів вищої освіти проводять дистанційні заняття в асинхронному та синхронному режимах.
В сучасному діджиталізованому суспільстві існує велика кількість цифрових інструментів, з допомогою яких викладачі можуть впроваджувати дистанційне навчання в закладах вищої освіти під час воєнних дій в Україні [2, c. 19]. Перш ніж розглядати особливості впровадження дистанційного навчання в систему вищої освіти під час війни в Україні потрібно звернути увагу на місцезнаходження студентів: є студенти, які залишилися в Україні, зокрема на територіях проведення бойових дій; є студенти, які стали внутрішньо переміщеними; і студенти, які виїхали за межі України. Вважаємо, що важливою умовою при організації дистанційного навчання є узгодження розкладу занять з особливостями проведення занять онлайн. При організації дистанційного навчання потрібно враховувати наступні фактори: матеріально-технічну базу, безпечність місцезнаходження, соціально-психологічний стан викладачів та здобувачів, доступність до мережі Інтернет, адже дуже часто зникає мобільний зв'язок та Інтернет, є вимкнення світла. Для вирішення вище перерахованих проблем, на нашу думку, можна запропонувати навчання в асинхронному режимі, тобто коли проводяться заняття у форматі відеозв’язку обов’язково потрібно робити записи, щоб використовувати їх ситуаціях, якщо студент знаходиться за кордоном і є суттєва різниця у часі. Безперечним є той факт, що обов’язково потрібно звертати увагу на психологічний стан здобувачів. З початком війни у більшості погіршився психологічний стан. Саме тому викладачі повинні підтримувати студентів та бути толерантними. Основними перевагами дистанційного навчання є: можливість підлаштовувати темп навчання під себе, виявити зони розвитку здобувачів освіти, проглядати навчальний матеріал повторно, зниження психічного та фізичного навантаження, формування навички самоосвіти [1, c. 129]. Проте поряд з перевагами є і певні недоліки у впровадженні дистанційного навчання в освітній процес. До них можемо віднести: обмеження безпосереднього соціального спілкування та ґаджетизація життя.
Отже, ми дійшли висновку, що краще поєднувати синхронний та асинхронний режими навчання. Також потрібно враховувати місце перебування здобувачів. Бути толерантними та одночасно вимогливими, адже надмірна м’якість зі сторони викладача може призвести до зниження мотивації, що в подальшому призведе до прокрастинації і стане постійним явищем. Головною особливістю дистанційною навчання вбачаємо те, що сучасні інформаційно-комунікаційні технології не замінять живого спілкування здобувачів освіти з педагогом, але кожна проблема породжує нові можливості: для здобувачів освіти – навчитися вчитися самостійно, для педагогів – навчитися використовувати цифрові технології у навчанні.
Список літератури:
1.Багрій К. Л. Особливості дистанційного навчання у вищій освіті в умовах пандемії COVID-19. Методика викладання у вищій школі. 2021. № 1 (81). С. 129-144.
2.Гринь О. О., Цисар Ю. В. Особливості дистанційного навчання в медичному університеті за умов пандемії Сovid-19. Медичний форум. 2021. №24. С. 19-22.
3.Живцова Л. І. Дистанційне навчання з використанням сучасних інформаційних технологій. Український журнал будівництва та архітектури. 2022. № 2(08). С. 29-36.
4.Потоцька І. С., Рибінська В. А., Мацько Н. Г., Савенко А. А. Особистісне ставлення студентів медичного навчального закладу до дистанційного навчання. Norwegian Journal of development of the International Science. 2021. № 65. С. 51-57.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter