Питання забезпечення населення України необхідною гуманітарною допомогою сьогодні є не менш важливим, ніж питання забезпечення країни військовим озброєнням, необхідним для здійснення відсічі агресії рф.
Гуманітарна криза буде прогнозовано зростати з низки причин: масовий відтік населення з регіонів, у яких ведуться активні дії, збільшення рівня безробіття, руйнування інфраструктури забезпечення життєдіяльності окремих регіонів та об’єктів критичної інфраструктури, часткове чи повне закриття бізнесів тощо. Відтак обсяги потреб гуманітарної допомоги зростатимуть пропорційно. Все це вимагає від України налагодження ефективної системи забезпечення населення такою допомогою.
Правове регулювання не достатньою мірою унормовує цей процес, окремі питання бухгалтерського обліку і звітності щодо гуманітарної допомоги залишаються невнормованими та поза контролем уповноважених органів
Гуманітарна допомога, яка надходить в Україну підлягає обов'язковому оприбутковуванню на баланс отримувачем допомоги, а операції з безкоштовного розподілу цієї допомоги здійснюються її отримувачем за видатковими накладними. Підставою для здійснення бухгалтерського обліку є первинні документи. Підставою для отримання набувачем гуманітарної допомоги від отримувача є накладна (акт прийому-передачі) (як зазначають експерти із зазначенням кількісних показників гуманітарної допомоги у кілограмах, що неприпустимо для опису побутової техніки, інвалідного обладнання, медичного обладнання тощо).
У разі відсутності обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги вона вважається використаною не за цільовим призначенням.
Подання звітності про наявність та розподіл гуманітарної допомоги до повного використання всього обсягу гуманітарної допомоги повинно здійснюватися в установленому порядку [1].
Проте на рівні підзаконних нормативних актів визначені лише загальні положення без конкретизації порядку здійснення. Зокрема, в порядку бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги передбачено, що отримувачі та набувачі гуманітарної допомоги в примітках (поясненнях) до річного фінансового (бухгалтерського) звіту наводять інформацію про види і вартість одержаної гуманітарної допомоги та її використання за цільовими напрямками [2]. Тобто, юридичні особи отримувачі та набувачі гуманітарної допомоги звітують лише один раз на рік і під час складення балансу та звіту про фінансові результати, наводити інформацію про види і вартість одержаної гуманітарної допомоги та її використання за цільовими напрямками. Форма самого звіту не встановлена, як і вимоги щодо документального підтвердження отримання набувачами такої допомоги та скільки залишилось. Звіт подається у паперовій формі
При цьому отримувач гуманітарної допомоги і набувач гуманітарної допомоги (юридична особа) щомісячно в установленому порядку подають до відповідного спеціально уповноваженого державного органу з питань гуманітарної допомоги звіти про наявність та розподіл гуманітарної допомоги до повного використання всього обсягу отриманої гуманітарної допомоги.
Відсутність єдиної процедури та форми подання звітності отримувачами і набувачами (юридичними особами) гуманітарної допомоги призводить до вибіркового звітування: деякі суб’єкти подають звіти до Мінсоцполітики, інші – до обласних держадміністрацій, а деякі отримувачі взагалі не звітують в зв’язку з тим, що відсутній контроль та облік за звітністю.
Такий порядок подання звітності не дає можливості системного опрацювання та аналізу щодо використання отримувачами та набувачами (юридичними особами) гуманітарної допомоги за цільовим призначенням.
Основною перешкодою для опрацювання звітності спеціально уповноваженим державними органами з питань гуманітарної допомоги є паперовій формат подачі звіту, що обумовлено відсутністю системного забезпечення для її подачі в електронній формі. В ручному режимі перевірити звіти на папері надзвичайно складно, це – кропітка робота навіть в електронному вигляді. Більшість заповнених паперових форм звітності «осідають» в уповноважених підрозділах офіційних установ. Паперова звітність є насправді незручною інформаціє для перевірки розподілу та належного використання гуманітарної допомоги.
Встановлення контролю щодо використання гуманітарної допомоги за цільовим призначенням потребує врегулювання чітким механізмом порядку реалізації цього обов’язку. Неврегульованість зобов’язання звітування отримувачів про наявність та розподіл гуманітарної допомоги за однією процедурою (перед одним суб’єктом - Мінсоцполітики) породжує неоднозначні питання, які зацікавлені сторони трактують як перевищення повноважень робочої групи з питань гуманітарної допомоги при Міністерстві соціальної політики в частині запитів звітів для подальшого оформлення визнання гуманітарної допомоги
Список використаних джерел:
1. Про гуманітарну допомогу: Закон України від 22.10.1999 № 1192-XIV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1192-14#Text (дата звернення: 08.10.2023)
2. Про порядок бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги: Наказ Міністерства фінансів України N 298 від 14.12.99 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0915-99#Text (дата звернення: 08.10.2023)
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter