Сьогодні перед державою постає найгостріша соціальна проблема, а саме збереження фізичного й духовного здоров’я дітей та молоді [2, 4]. Різноманітні напрямки туристичної та краєзнавчої роботи, що організовуються та реалізовуються на базі закладу загальної середньої освіти мають величезний потенціал щодо фізичного, екологічного, патріотичного, естетичного виховання дітей, підлітків та молоді, щодо формування їхньої національної самосвідомості. Туристично-краєзнавча робота характеризується багатством змісту, гнучкістю структури, різноманітністю форм й методів [2, 3].
Будь-який заклад загальної середньої освіти може стати осередком туристично-краєзнавчої роботи у регіоні за умови наявності потужного організатора, яким може бути вчитель фізичної культури, вчитель географії, історії тощо. Отже, перспективи розвитку туризму та краєзнавства потребує фахівців, які мають відповідні компетентності щодо вирішення проблем використання змісту, форм і методів туристично-краєзнавчої роботи з оздоровлювальною, освітньою, виховною, розвивальною метою у освітньому процесі закладу загальної середньої освіти [1].
Важливим складником фахової підготовки вчителів-майбутніх організаторів туристично-краєзнавчої роботи є формування не тільки їхнього багажу відповідних знань, вмінь та навичок, а й накопичення досвіду активного дослідження певної території, емоційно-позитивного ставлення до історії та культури рідного краю [1, 2, 3].
Принципи туристично-краєзнавчої роботи у закладі загальної середньої освіти полягають не тільки у здатності вчителя свідомо та відповідально ставитися до організації та проведення туристично-краєзнавчих заходів, але й у вмінні зацікавити та залучити дітей та підлітків до цієї роботи в урочній, позаурочній та позашкільній формі, яка спонукає учнів самореалізовуватися та самовдосконалюватися [1, 4].
У моделі туристично-краєзнавчої роботи закладу загальної середньої освіти складовими компонентами є: формування знань та практичних навичок з туристично-краєзнавчої роботи у процесі систематичних занять; організація та проведення туристично-краєзнавчих заходів (тренувань, змагань, конкурсів, прогулянок, походів, експедицій, оформлення краєзнавчих матеріалів, виставок тощо); дотримання правил техніки безпеки під час проведення туристично-краєзнавчих заходів; популяризація змістової складової туристично-краєзнавчої роботи та залучення до неї людей різних вікових груп; формування активної життєвої позиції усіх учасників туристично-краєзнавчої роботи.
Список використаних джерел:
1. Браславська О.В., Рожі І.Г. Краєзнавчо-туристична робота в системі освіти. Треті Сумські наукові географічні читання : Мат-ли Всеукр. наук. конференції (12-14 жовтня 2018 р.), 2018. С. 17-19.
2. Кравець Н. В. Краєзнавча робота в контексті навчально-виховної діяльності сучасного закладу освіти : методичний посібник. Дубно, 2016. 156 с.
3. Поліщук В. В. Туристсько-краєзнавча діяльність дітей в навчальних закладах освіти. Географія. 2017. № 5-6 (321-322). С. 10-14.
4. Юрченко А. Особливості туристсько-краєзнавчої роботи у дитячих організаціях: комплексний підхід. Збірник наукових праць національної академії державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки. № 1(16) 2019. С. 420-432.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter