Вступ
На сьогодні сезонний алергічний риніт (САР) є одним із найпоширеніших хронічних захворювань серед алергопатологій [1]. Не зважаючи на суттєві досягнення в лікуванні даного захворювання, патогенетичні механізми його розвитку продовжують залишатися об'єктом інтенсивних наукових досліджень. Крім того, САР має суттєвий негативний вплив на якість життя пацієнтів, а порушення сну є найбільш поширеним розладом у хворих [2]. Наразі вчені особливу увагу приділяють дослідженню ролі молекулярного циркадіанного годинника та впливу циркадних ритмів на маніфестацію симптомів та перебіг захворювання у пацієнтів [3]. Даний науковий напрям полягає в пошукові нових перспектив менеджменту хворих із САР з метою покращення якості життя пацієнтів.
Метою роботи було проведення порівняльної оцінки динамічних змін рівня експресії мРНК генів bmal1 та per1 молекулярного циркадіанного годиника у дітей із середньотяжким ступенем перебігу сезонного алергічного риніту до та після проведеного протокольного лікування.
Матеріал та методи дослідження
У дослідження було включено 17 хворих дітей з сезонним алергічним ринітом віком від 6 до 17 років. Дослідження включало скринінговий візит та візит через 4 тижні після лікування, яке призначалося відповідно до рекомендацій ARIA (Allergic Rhinitis and its Impact on Asthma, Bousquet J, et al. 2020). При першому візиті у всіх пацієнтів встановили середньотяжкий перебіг САР за даними візуальної аналогової шкали, тому їм назначався інтраназальний кортикостероїд (ІНКС) або ІНКС та азеластин інтраназально. Експресію генів циркадного молекулярного годинника досліджували у зразках букального епітелію ротової порожнини дітей о 8:00 та о 20:00 годині. Крім того, хворим проводили повторний забір букального епітелію через 1 місяць після проведеного лікування. Рівень експресії мРНК генів bmal1 та per1 у зразках букального епітелію визначали методом полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу. Під час аналізу одержаних даних використовували відносний дельта Сt метод й відповідно обчислення проводили за формулою 2-∆Сt. Статистичний аналіз проводився за допомогою комп’ютерної програми GraphPad Prism 5.00 (GraphPad Software, Inc., SanDiego, CA, USA). В залежності від нормальності розподілу даних застосовувалися параметричні та непараметричні статистичні методи. Відмінності вважали статистично значущими при р<0,05.
Результати дослідження.
За результатами дослідження було встановлено, що у дітей з середньотяжким перебігом САР ранкова експресія мРНК гена bmal1 та per1 у букальному епітелії становила 1,02 ± 0,18 та 0,65 ± 0,13 відповідно, в той час як вечірня – 0,81 ± 0,18 та 1,28 ± 0,22 відповідно. Таким чином, вечірня експресія per1 була статистично вищою за ранкові значення (p<0,05), а рівень експресії bmal1 – навпаки, в 1,3 рази вищий у ранковий час, що вказує на можливість розвитку дисинхронозу в хворих. Результати дослідження експресії генів у здорових осіб наведені в роботах інших науковців, демонструють в ранкові часи вищі значення експресії мРНК per1, а у вечірній час – більш виражену експресію bmal1 не залежно від вікових та статевих відмінностей [4]. Оцінка показників генів у дітей в динаміці спостереження після проведеного лікування наводить статистично вищий показник ранкової експресії мРНК гену per1 у порівнянні із значеннями bmal1 (0,45 ± 0,08 проти 0,88 ± 0,16, p<0,05). Натомість у вечірній час значимих відмінностей експресії мРНК між генами не було виявлено (p>0,05), проте bmal1 був 1,7 рази вищий у вечірній час порівняно з ранковим показником, тоді як рівень per1 ввечері був в 1,4 рази менший за вранішні значення.
Висновки.
Таким чином, виявлені динамічні зміни показників експресії генів молекулярного циркадіанного годинника свідчать про покращення їх регуляції на тлі проведеної терапії й підкреслюють важливість дотримання режиму сну та відпочинку у пацієнтів із сезонним алергічним ринітом.
Список використаних джерел:
1.Bousquet J, Agache I, Berger U, Bergmann KC, Besancenot JP, Bousquet PJ, et al. Differences in Reporting the Ragweed Pollen Season Using Google Trends across 15 Countries. Int Arch Allergy Immunol. 2018;176(3-4):181-188. doi: 10.1159/000488391.
2.Muñoz-Cano R, Ribó P, Araujo G, Giralt E, Sanchez-Lopez J, Valero A. Severity of allergic rhinitis impacts sleep and anxiety: results from a large Spanish cohort. Clin Transl Allergy. 2018 Jul 9;8:23. doi: 10.1186/s13601-018-0212-0.
3.Nakao A. Clockwork allergy: How the circadian clock underpins allergic reactions. J Allergy Clin Immunol. 2018 Oct;142(4):1021-1031. doi: 10.1016/j.jaci.2018.08.007.
4.Vasko M, Marchenko I, Shundryk M, Shlykova O, Tkachenko I, Kaidashev I. Influence of age, gender characteristics, chronotype on the expression of core clock genes Per1, Clock, Bmal1 and Cry1 in buccal epithelium. Acta Biochim Pol. 2022 Oct 17;69(4):883-888. doi: 10.18388/abp.2020_6408.
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter