До теперішнього часу ХОЗЛ залишається одним з найбільш поширених захворювань людини, що обумовлено забрудненням навколишнього середовища, тютюнопалінням, повторюваними респіраторними інфекційними захворюваннями. Звернення пацієнтів за медичною допомогою з приводу загострення ХОЗЛ займають лідируюче місце в медичній статистиці. У «Європейської білій книзі легень» Україна представлена як одна з країн з найбільш високою смертністю від ХОЗЛ [1].
Перспективи вирішення проблеми ХОЗЛ в останнє десятиліття нерідко пов'язують з продовження наукового пошуку з вивчення патогенетичної ролі дисбалансу функціональної інтеграції гормонів тиреоїдної лінії з іншими основними гомеостатическими системами, що відкриває нові шляхи диференційованої терапії даної групи захворюван [2].
Мета дослідження: дати наукове обґрунтування доцільності використання та оцінити клінічну ефективність замісної терапії гормонами щитоподібної залози в комплексному лікуванні вторинного хронічного бронхіту у хворих гнійно-некротичними формами хронічних неспецифічних захворювань легенів в фазі загострення.[3]
Матеріал та методи. Досліджено 112 хворих на ХОЗЛ у стані загострення у поєднанні з гнійно-некротичими формами неспецифічної патології бронхолегеневої системи та синдромом низького змісту трийодтироніну, що лікувалися в легенево-хірургічному та пульмонологічному центрах.
Визначали наступні параметри: рівні ТТГ у сироватці крові, загального Т4 и загального Т3 в сироватці крові, визначення біологічної активності тималіну, фібринолітичної активності (ФА) лейкоцитів крові, показники CD4+ и CD8+ [4].
Матеріал дослідження – кров і бронхоальвеолярні змиви (БАЗ), які отримані при проведенні бронхоскопії а також зразки слизової оболонки бронхів, з біопсийних ділянок бронхолегеневої тканини.
Усі хворі були розподілені на 3 групи. В 1-у групу ввійшли 42 хворих на ХОЗЛ з фізіологічним рівнем секреції тиреоїдних гормонів, перебіг яких характеризувався наявністю вторинного хронічного бронхіту (ХБ); у 2-у – 38 хворих на ХОЗЛ з вторинним хронічним бронхітом і зниженим рівнем секреції гормонів щитоподібной залози, до лікувального комплексу яких в не включалась замісна терапія трийодтироніном; до 3-ої групи – 32 хворих на ХОЗЛ з вторинним ХБ і зниженим рівнем секреції гормонів ЩЗ, до лікувального комплексу яких включалась замісна терапія трийодтироніном. Як засіб контролю використовувалася кров 24 здорових донорів.
Діагноз встановлювався на підставі даних комплексного клініко-рентгенологічного обстеження, з урахуванням показників функції зовнішнього дихання. Вимір та реєстрацію параметрів зовнішнього дихання вивчали при проведенні спірограми, пневмотахограми, потік-об’ємної діаграми з автоматичним розрахунком пульмонологічних показників.
Результати дослідження та їх обговорення. Вміст загального тироксину в тканинних екстрактах слизової оболонки бронхів у хворих 2-ої та 3-ої груп, у порівнянні з хворими 1-ої групи, був статистично достовірно знижений на 26,1-21,2 % (р < 0,05). Зареєстровано відсутність, або значне зниження Т3 (в діапазоні чутливості тест-системи) в екстрактах тканин слизової оболонки бронхів у хворих 2-ої та 3-ої груп.
Обстеження до лікування встановлено, що показник поглинання тироксину лімфоцитами (ПТЛ) у хворих 1-ої групи не виходив за межі діапазону його фізіологічних коливань і не змінювався під впливом преінкубації клітин з тималіном. У хворих 2-ої та 3-ої груп при надходженні в стаціонар цей показник був знижений відповідно на 46,0 % і 48,8 % (р < 0,01), а під впливом фактора тимусу статистично значимо зростав на 34,3-37,0 % (р1 < 0,02).
Результати дослідження Т-клітинного імунітету свідчили, що у хворих 1-ої, 2-ої і 3-ої груп до лікування спостерігалося істотне зниження експресії Т-лімфоцитами поверхневих Еа-рецепторів (в 2,7–3,0 разу, р < 0,001).
У концентрації 1:5000 тканинні екстракти зберігали свою інгібуючу експресію поверхневих клітинних ідентифікаційних маркерів лише в хворих 2-й групи: показник CD4+ був знижений на 18,6 % (р < 0,02). У загальному кровотоку показник CD8+ у хворих 1-ої, 2-ої і 3-ої груп також визначався як знижений, відповідно на 24,2 % (р < 0,01), 28,4 % (р < 0,001) і 32,7 % (р < 0,001). Спостерігався сумарний імуноактивний вплив тканинних факторів, спрямований на формування відносного (гіпер) супресорного варіанту імунного дисбалансу. При вивченні процесів репаративної регенерації тканин бронхів встановлено, що у хворих на ХОЗЛ при надходженні в стаціонар проліферативний індекс (ПІ) був знижений на 58,4-56,5 % (p < 0,001), а під впливом тималіну він зростав на 48,3-40,7 % (p1 < 0,001). Виявлено здатність тиреоїдного гормону потенціювати тималін-залежну проліферативну активність: показник зростав у хворих 1-ої, 2-ої та 3-ої груп відповідно на 28,0 % (p2 < 0,001), 28,1 % (p2 < 0,01) и 25,6 % (p2 < 0,01). Тобто, наявність гнійно-деструктивних процесів в бронхолегеневій тканині та гіпотиреоз були істотним “фактором обтяження” порушень репаративної регенерації бронхіального епітелію у хворих на ХОЗЛ у стані загострення.
Заключення. Особливістю патогенезу гнійно-некротичних форм ХОЗЛ з синдромом низького трийодтироніну є виражене зниження функціональної активності Т-клітинного ланцюга імунітету. Призначення тиреоїдних гормонів в комплексному лікуванні хворих на ХОЗЛ в стадії загострення у сполучєнні з гіпотиреозом сприяє тироксин-опосередкованій стимуляції тимус-залежної функціональної активності Т-клітинного імунітету [6]. Останнє, на нашу думку, можна розцінити як патофізіологічне обґрунтування доцільності використання замісної терапії тиреоїдними гормонами для опосередкованої (через фактори тимусу) активації клітинного імунітету.
Список використаних джерел:
1.Хронічне обструктивне захворювання легень / Ю. І. Фещенко та ін. Київ: НАМНУ, 2019. 67 с.
2.Григус І. М. Покращення функції зовнішнього дихання у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень 3 ступеня тяжкості у процесі фізичної реабілітації / І. М. Григус, М. І. Майструк // Науковий Часопис НПУ імені М. П. Драгоманова: серія 15 "Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт)", 2017. – № 12 (94). – С. 28–32.
3.Снегирев ФГ. ХОЗЛ крізь призму GOLD 2019: актуальні проблеми діагностики і лікування. Український медичний часопис. 2019;2:3-9.
4.A., Anzueto A. et al. Global Strategy for the Diagnosis, Management, and Prevention of Chronic Obstructive Lung Disease: the GOLD science committee report 2019. Eur. Respir. J. 2019; 53 (5): 1900164. https://doi.org/10.1183/13993003.00164-2019.
5.Under- and over-diagnosis of COPD: a global perspective / T. Ho, R. P. Cusack, N. Chaudhary [et al.] // Breathe (Sheff). – 2019. – No. 15 (1). – P. 24–35. doi: 10.1183/20734735.0346-2018.
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter