ІФА є надзвичайно популярним методом імунодіагностики і ним користуються вже багато років. І за цей час було визначено основні напрямки його розвитку, модифікації, сфер використання. Найбільш часто модифікують білки, які використовуються як підкладка, намагаються зменшити час інкубації, кількість промивань. Також підлаштовують тест-системи не тільки під сироватку чи плазму крові, а й під інші біологічні рідини (наприклад молоко, слина). Розширюється поступово також спектр хвороб, які можна визначити за допомогою цього аналізу, зокрема все більшого поширення ІФА отримує у ветеринарії. Сучасні одноплексні формати ІФА здатні точно діагностувати захворювання, за допомогою яких достатньо охарактеризувати один аналіт (тобто ВІЛ-1 p24); моніторинг більш складних багатофакторних захворювань, таких як рак, реакція «трансплантат проти хазяїна», аутоімунні та нейродегенеративні захворювання, вимагають аналізу багатьох біомаркерів для впровадження оптимізованих терапевтичних схем. Відповідно, валідація нових біомаркерів та їх об’єднання в мультиплексні панелі імунологічного аналізу надають привабливу перспективу одночасного вимірювання кількох аналітів в одному зразку пацієнта, таким чином мінімізуючи витрати на аналіз, час і об’єм зразка, одночасно дозволяючи моніторинг прогресування та прогнозування результатів для передбачення потенційно важких наслідків або побічних реакцій на ліки. Мультиплексні імунологічні аналізи продовжуватимуть набувати популярності та забезпечуватимуть основну роль у дослідницькій та, зрештою, клінічній сферах [1-5].
Вдосконалення ІФА має вирішальне значення для виявлення біомолекул, пов’язаних із різними хворобами чи розладами, і полегшення діагностики на ранніх стадіях захворювань. Було розроблено кілька методів для підвищення чутливості шляхом іммобілізації антитіл на мікропланшетах. Нещодавно Таня Гарсія-Масейра, Хосе А. Гонсалес-Рейес та Елієр Пас-Рохас розробили високочутливу стратегію, засновану на підготовці ацетильованих поверхонь хітозану, щоб покращити орієнтацію антитіл. Поверхня хітину була використана для розробки сендвіч-ІФА для виявлення химерного людського білка c-myc-GST- 15 IL8, клонованого та експресованого в Escherichia coli. Аналізи ІФА, розроблені на хітинових поверхнях, були в 6 разів чутливішими, ніж ті, що проводилися на стандартній поверхні зі значними відмінностями (p<0,0001) [6-9].
Авідність антитіл є важливим параметром для оцінки імунної відповіді, він важливий для оцінки відповіді на вакцину та допомагає відрізнити гостру та латентну інфекцію. Авідність антитіл можна виміряти різними методами, але найпоширенішим є модифікований ІФА. Використання комерційних наборів або власних методів для оцінки авідності антитіл приймається все частіше, хоча відсутність стандартизації між різними аналізами може створити багато варіацій у процесі, ускладнюючи порівняння отриманих результатів [10-13].
Список використаних джерел:
1.Tighe, Patrick J et al. “ELISA in the multiplex era: potentials and pitfalls.” Proteomics. Clinical applications vol. 9,3-4 (2015): 406-22. doi:10.1002/prca.201400130
2.Vanmassenhove, Jill et al. “Urinary and serum biomarkers for the diagnosis of acute kidney injury: an in-depth review of the literature.” Nephrology, dialysis, transplantation : official publication of the European Dialysis and Transplant Association - European Renal Association vol. 28,2 (2013): 254-73. doi:10.1093/ndt/gfs380
3.Trojanowski, John Q et al. “Update on the biomarker core of the Alzheimer's Disease Neuroimaging Initiative subjects.” Alzheimer's & dementia : the journal of the Alzheimer's Association vol. 6,3 (2010): 230-8. doi:10.1016/j.jalz.2010.03.008
4.Brooks, James D. “Translational genomics: the challenge of developing cancer biomarkers.” Genome research vol. 22,2 (2012): 183-7. doi:10.1101/gr.124347.111
5.Maisel, Alan S, and Rajiv Choudhary. “Biomarkers in acute heart failure--state of the art.” Nature reviews. Cardiology vol. 9,8 478-90. 1 May. 2012, doi:10.1038/nrcardio.2012.60
6.García-Maceira, Tania et al. “Highly enhanced ELISA sensitivity using acetylated chitosan surfaces.” BMC biotechnology vol. 20,1 41. 19 Aug. 2020, doi:10.1186/s12896-020-00640-z
7.Hornbeck, P. “Enzyme-linked immunosorbent assays.” Current protocols in immunology vol. Chapter 2 (2001): Unit 2.1. doi:10.1002/0471142735.im0201s01
8.Lequin, Rudolf M. “Enzyme immunoassay (EIA)/enzyme-linked immunosorbent assay (ELISA).” Clinical chemistry vol. 51,12 (2005): 2415-8. doi:10.1373/clinchem.2005.051532
9.Wayner, Elizabeth A et al. “Development of an ELISA to detect the secreted prostate cancer biomarker AGR2 in voided urine.” The Prostate vol. 72,9 (2012): 1023-34. doi:10.1002/pros.21508
10.Correa, Victor Araujo et al. “Modified ELISA for antibody avidity evaluation: The need for standardization.” Biomedical journal vol. 44,4 (2021): 433-438. doi:10.1016/j.bj.2020.10.009
11.Brady, Allison M et al. “Description of a novel multiplex avidity assay for evaluating HPV antibodies.” Journal of immunological methods vol. 447 (2017): 31-36. doi:10.1016/j.jim.2017.04.004
12.Victora, Gabriel D, and Michel C Nussenzweig. “Germinal centers.” Annual review of immunology vol. 30 (2012): 429-57. doi:10.1146/annurev-immunol020711-075032
13.Eisen, Herman N. “Affinity enhancement of antibodies: how low-affinity antibodies produced early in immune responses are followed by high-affinity antibodies later and in memory B-cell responses.” Cancer immunology research vol. 2,5 (2014): 381-92. doi:10.1158/2326-6066.CIR-14-0029
________________________________________________________________
Науковий керівник: Дзигун Лариса Петрівна, науковий ступінь: кандидат біологічних наук, доцент, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" м. Київ
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter