В цьому році філософська спільнота відзначали 400-річчя видатного французького філософа, фізика і математика Блез Паскаля. Мета роботи не лише згадати ідеї одного із членів епохи світоглядного раціоналізму, а й продемонструвати актуальність його роздумів у ХХІ сторіччі.
Видатна праця «Думки» Б. Паскаля демонструє не лише дивовижну долю його роздумів, а через їх незавершеність систематично привертає увагу пересічного громадянина, яких застряг у проблемах буденності, невизначеності; індивіда, який шукає споконвічні відповіді на споконвічні питання. Мислитель зумів витончено поєднати логічні аргументації з яскравою образністю, тобто силою літературного слова.
Не дивлячись на пріоритет фізики та математики велику увагу приділяв філософії. У своїх працях Блез Паскаль «людину» вбачав, як головний предмет своєї філософеми. Сьогодні, коли український народ переживає найстрашніші дні історії ХХІ сторіччя, ми бачимо, що для природи людини суще постійно перебувати у русі, лише так можливе «вічне відновлення».
Б. Паскаль стверджував, що людина – це «мислячий очерет», відмінність людини від природи «перевершеність», унікальність бо вона може мислити і пізнавати. Філософ створив вражаючу картину людського існування у світі, де людина є велетнем порівняно з нескінченно малими величинами. Філософія Паскаля демонструє людину, як цілісну величину та духовно-природну істоту. Сучасний світ доводить унікальність людини, її можливість трансформуватися та адаптуватися відповідно до потреб не лише особистих, а й соціальних.
Б. Паскаль надає перевагу дедуктивній теорії. Він стверджує, що досягти наукової істини можливо лише за умов розуміння та володіння дедуктивного методу. Здобувачам освіти необхідно навчитися використовувати дедуктивний метод, як інструмент діагностування у своїй діяльності. Але слід зауважити Б. Паскаль стверджує, що логіко-математичне (дедуктивне) мислення має базуватися принципово на вихідних твердженнях. Як говорить філософ початкові знання відчуваються, а судження потрібно аргументовано довести. Лише ерудована людина здатна відчути першооснову знань і зробити ґрунтовні висновки.
Б. Паскаль велику увагу приділяє також і гносеологічним питанням. Особливо його приваблювала проблема людини у Всесвіті. Велич людини полягає в мисленні, а поєднання мислення і серця роблять її унікальною. Всесвіт поглинає людину за допомогою часу і простору, але завдяки думці, міркуванню людина здатна охопити Всесвіт. Паскаль підтримує ідеї античності, людина здатна пізнати Всесвіт лише за однієї умови, - пізнавши себе. Але цей гносеологічний процес занадто складний. Долаючи пізнавальний процес самого себе, людина піддається стражданням, оскільки процес поєднання духу та матерії є суперечливим, людина постійно перебуває в локаційній боротьбі розуму і пристрастей. Розум і раціоналістична методологія не здатні вирішити проблеми існування людини, підкорити пристрасті.
Проблема існування людини полягає у невизначеності та відсутності стабільної визначеності, вона постійно перебуває між двома суперечливими безоднями, які являють собою тривогу, нудьгу, невпевненість, з одного боку, а з іншого – інтриги, розваги та інше. Але ми повинні наголосити здобувачам освіти, що такий стан існування людини змінний, оскільки вона мисляча, вона здатна на зміни завдяки мисленню. Тобто, Б. Паскаль підтримував ідеї давньогрецького філософа Сократа «Пізнай себе, і ти пізнаєш весь світ».
Значне місце у працях філософа займають роздуми про «серце». Мислитель надає специфічного окрасу концепції «порядку серця». У своїх працях стверджує, що дана концепція доводить найвищу, вкорінену у надприродному, емоційно-цілісній пізнавальній інстанції надзвичайного ґатунку, який міститься над чуттєвістю і розумом та одночасно перебуває в постійному процесі хвилювання. Афоризм мислителя «серце має свої резони, яких не знає розум» доводить, що образ серця набуває рис містично-раціонального начала, яке здатне до інтуїтивного осягнення надприродних квінтесенцій, котрі доступні не розуму, а вірі. Таким чином, у працях Б. Паскаля «серце» набуло рис своєрідного «інструмента віри, який має власну логіку, відмінну від стандартизованої логіки. Студент повинен зрозуміти, що шаблонність виключає активний розвиток, тому сьогодення диктує інші соціальні умови існування. Унікальність мислячої людини в її можливостях раціонально пізнати цей світ і своє місце в ньому.
Тобто, людина створена не лише для примітивних процесів, а для мислення – найголовнішої функції мозку, яка дає людині змогу уявити та виразити своє відношення до реально існуючих предметів та явищ навколишнього середовища, об’єктивно оцінити стан свого здоров’я. Філософія французького мислителя відзначається суперечливістю, оскільки він з одного боку розчарований у людині, оскільки вона розтрачає свої ресурси на розваги, а з іншого боку захоплюється вмінням поєднувати мислення і розум. У зв’язку з цим ідеї Паскаля вважаються предтечою сучасної екзистенціальної філософії.
Література:
1.Бичко І. Філософія: Підручник для студ. вищих закладів освіти. — 2. вид., стер. — К. : Либідь, 2002. — 408с.
2.Блез Паскаль. Думки. /П ер. з фр. - K.: ДУХ І ЛІТЕРА. 2009. - 704 с.
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter