Сучасні технології висувають нові вимоги до якості підготовки висококваліфікованих спеціалістів медичного профілю, кваліфікаційний рівень яких визначається, їх професійними якостями. Професіоналізм лікаря, за напрямами лікування, в повній мірі залежить від його знань та навичок, отриманих при вивченні фундаментальних дисциплін.
На сьогоднішній день перед вищою школою стоїть завдання, створити умови для підготовки інноваційно та соціально зорієнтованих, досліджених, активних та самостійних фахівців за напрямами в медичній галузі, які змогли б забезпечити у перспективі прискорений розвиток медичної галузі, з високим експертним потенціалом. [2]
Використання новітніх технологій у лекційному курсі, при проведенні практичних занять, при поточному контролю знань студентів дисциплін за профілем навчання, дозволяють застосування найефективніших засобів діяльності викладача, підвищити якість навчання предмету, відобразити суттєві сторони предмету, матеріалізувавши у життя принцип наочності. [1]
В процесі удосконалення технологій освіти необхідно врахувати основні її складові професійну компетентність, науковий та педагогічний професіоналізм, прийняті форми викладання, методи та засоби навчання, організацію процесу самостійної роботи студентів. Ефективність освіти визначається її результатами у порівнянні з їх цілями та засобами досягнення, вкладом у створення матеріальних та духовних цінностей, у навчанні нових поколінь мистецтву правильно жити, вірно лікувати у будь-які часи.
Успішне розв’язання навчально-виховних задач у вищій школі можна визначити відповідним рівнем професійно-педагогічної культури професорсько-викладацького складу та рівнем навчання. Педагогічна технологія сучасності є синтезом професійно-педагогічного рівня викладачів, які на достатньо високо-професійному рівні вільно володіють інформаційно-предметними засобами та забезпечені ними.
Модернізація ефективності сучасного методу навчання, визначається мінімальними витратами навчального процесу та економією зусиль студентів і викладачів. За умови презентації матеріалів при вивченні предмету з використанням мультимедійних пакетів, контролю знань за допомогою комп’ютерної техніки, процес навчання значно виграє як у якісних, так і в кількісних. Студенти використовують комп’ютерні технології з метою моделювання процесів і явищ. Моделювання дозволяє більш широко розкрити зв’язки досліджуваного органу, глибше виявити його закономірності, що веде до ефективного засвоєння навчального матеріалу. Також студенти можуть досліджувати процеси, змінюючи параметри, порівнювати отримані результати, аналізувати їх, робити висновки.
Останнім часом у медичній освіті з’явилися і набувають популярності різнопланові фантоми, моделі, муляжі, тренажери, віртуальні симулятори та інші технічні засоби навчання, що дозволяють з тією чи іншою мірою достовірності моделювати різноманітні процеси, ситуації та інші клінічні випадки.
Симуляційне навчання є надважливим інструментом сучасної медичної освіти. В останні роки відбувається стрімкий ріст впровадження різноманітних віртуальних технологій в сферу медичної освіти
Симуляція в медичній освіті – це сучасна методика навчання та оцінки практичних навичок, умінь і знань, заснована на реалістичному моделюванні, імітації клінічної ситуації або окремо взятої фізіологічної системи, для чого можуть використовуватися біологічні, механічні, електронні та віртуальні (комп’ютерні) моделі. [3]
Метою навчання з використанням симуляційних технологій є набуття та засвоєння професійних навичок. Все частіше симуляційні методи навчання допомагають опрацювати практичні навички у таких напрямах як: внутрішня медицина, хірургія, акушерство, гінекологія, педіатрія, інтенсивна терапія та невідкладна медицина, кардіологія, офтальмологія, оториноларингологія та багатьох інших. Велике значення симуляційне навчання має для відпрацювання навичок при рідкісних або критичних станах.
Симуляційні методи навчання дозволяють на доклінічному етапі попередньо освоїти практичні маніпуляції і нетехнічні навички без залучення в навчальний процес пацієнтів. Також в подальшому симуляційне навчання забезпечує більш практику в клініці, без стресу і з меншою кількістю помилок.
ЛІТЕРАТУРА
1.Биконя О.П. Особистісно орієнтована взаємодія викладача і студента – складова педагогічного процесу у навчанні англійській мові за професійним спрямуванням // Нові технології навчання: Наук. – метод. зб./ Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України. – К. 2010. – Вип.63. – 117с. С. 3-9.
2.Лєнкова О.О. Сучасна педагогіка в Україні в контексті освіти впродовж життя/ О.О. Лєнкова., О.В. Третяк //Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка – 2021 р. – Вип 36, Том 2. – С. 228-234.
3.https://clincasequest.academy/simulation/ - КлінКейсКвест. Платформа симуляційного навчання для медичної освіти.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter