Творчість Марії Оксентіївни Примаченко – української народної художниці в жанрі «наївного мистецтва», фантастичні рослини та звірі якої раз і назавжди закарбовуються в пам’яті – все більше привертає до себе увагу різних митців.
Наприклад, українська дизайнерка Альона Пікуль створила колекцію одягу, основану на сюжетах та назвах картин Примаченко. Амбасадором цієї колекції стала праонука видатної художниці – Анастасія Примаченко. [1]
У серпні 2021 р. На Співочому полі (м. Київ) була проведена виставка квітів «У Всесвіті Марії Примаченко», присвячена 30-річчю Незалежності України. Для створення 10 тематичних квіткових полотен було висаджено майже 300 тисяч рослин. Героями виставки стали фантастичні персонажі картин «Ведмеді на пасіці», «Поліський нирьок», «Молодий левик», «Дракон», «Болотяний звір», «Синій бик», «Бичок-третячок», «Голубка розпустила крила, хоче на землі мира», «Якби Ной умів малювати» та інших робіт художниці. Всі фігури об’ємні, деякі сягають у висоту більше 4 метрів. У композиціях здебільшого поєднані декілька творів майстрині. [2]
У Національному ботанічному саду імені М.М. Гришка, що в місті Києві, чудернацькі звірі народної художниці оживають за допомогою AR-технологій (англ. augmented reality – доповненої реальності). Диво-птахів, левів із синьою гривою, крилатого коня можна «взяти з собою на прогулянку», відсканувавши QR-коди через додаток «Київ Цифровий». Це дає змогу будь-якому перехожому познайомитися з частинкою творчості видатної мисткині. [3]
У 1968 році українська аніматорка, режисерка Ніна Василенко, одна із засновниць Творчого об’єднання художньої мультиплікації, що ознаменувало відродження українського мальованого фільму, створила короткометражний мультиплікаційний фільм «Музичні картинки», в основу якого лягли образи з картин Марії Примаченко. «Музичні картинки» – це мультиплікаційна імпровізація на музику «Дитячих п'єс» Анатолія Коломійця за мотивами збірки українських народних дитячих пісень видатного композитора Левка Ревуцького «Сонечко». У трьох новелах «Неслухняний», «Хвалькувата», «Чудище» оживають персонажі навіяні музичними образами.
Ягнятко відкриває світ та знайомиться з грозою та райдугою. Пташка-задавака заворожено танцює з квітами. Фантастичне чудовисько незграбно полює на коників. Казковість музики, її відчутні фольклорні мотиви визначили стилістичне рішення фільму. Художник Юрій Скирда, натхненний народними орнаментами та живописом Марії Примаченко, досягає в фільмі досконалої єдності звуко-зорових образів.
Фільм отримав диплом «за цікаве використання мотивів українського народного мистецтва в образотворчому і музичному вирішенні» на кінофестивалі «Прометей-69» у Києві. [4]
Творчість Марії Оксентіївни особливо надихає дітей.
Вихованці британської незалежної школи Faraday School зробили мультфільм про Марію Примаченко. Красива, яскрава історія про дружбу та фантастичних звірів зворушує, викликає посмішку та співпереживання самій Марії. Сюжет мультфільму розповідає нам про те, як Марія, сидячи верхом на своєму доброму леві, допомагає іншим персонажам своїх картин - наповнює воду в річці для млина, допомагає дракону перетворитися на хлопчика. У листі з мультфільмом, який вони написали фонду Марії Примаченко, автори висловлюють підтримку дітям України й бажають кожній дитині вже незабаром творити на повну, навчатися без страху й без війни. [5]
Вже на початку повномасштабного вторгнення в Україну збройних сил російської федерації та після зруйнування рашистами Історико-краєзнавчого музею в Іванкові, аби підтримати колег, керівництво Світловодського міського краєзнавчого музею (Кіровоградська область) ініціювало розпис паркана навколо території своїє будівлі. Майстрами, що розписали огорожу стала невеличка компанія дітей. Так територію навколо музею прикрасили відомі лев, лелеки та квіти. [6]
Також, за допомогою творчої майстерні «Фарбований лис», звірі Примаченко почали «оселятися» на фасадах корпусів київських будівель ОХМАТДИТу. [7]
А ще фантастичні персонажі з картин народної художниці люблять «подорожувати світом» і «приймати участь» в різних перфомансах. Наприклад, вони «відвідали» місто Тімішоара (Румунія): мистецький гурт Les Ateliers створив потужний відео-перформанс «Sensitive content». Відеомепінг відбувся на фасаді національного оперного театру. Він представляє собою поєднання «оживлених» персонажів з картин Примаченко та болісної дійсності українців – фото- та відеофрагментів зруйнованих міст України, аудіозвернень від жителів нашої країни. Цей перформанс показує нам наскільки творчість Марії Оксентіївни є і буде актуальною для українського народу. «Для нас це можливість виказати свою солідарність з Україною та українцями, які виборюють своє право на незалежність. А також підтримати українську громаду біженців у Тімішоарі», — розповіли художники. [8]
Та найбільше небувалі леви, голуби, коні люблять мандрувати виставами українських режисерів.
Творчістю видатної мисткині надихалася і Наталія Денисова, головна художниця Харківського Державного Академічного театру ляльок імені В.А. Афанасьєва. У виставі режисерки Оксани Дмітрієви “Майська ніч” (2009 р.) з’являються різні персонажі: півень, бик, пташки та люди. Творчість Примаченко прослідковується і в костюмах акторів. Як сказала художниця вистави: “Примаченко одна із художниць, яка провокує думку, провокує на творчість. Особливо надихає її здатність персоніфікувати поняття - коли, наприклад, війна здобуває образ тварини”. До речі зараз, на мою думку, вистава стала ще більш близькою до глядача, адже, через заборону масових заходів в Харкові, актори грають просто неба у дворі театру. [9]
У виставі "Садок вишневий" (2014) Львівського академічного обласного театру ляльок за поезією Тараса Григоровича Шевченка, з'являється образ бика, роги якого спочатку стають колискою для маленького Тарасика, а потім показується повна голова бика.
“Вистава “Садок вишневий” – це яскравий зразок високохудожнього театру анімації. Тут немає звичних сценок, розіграних між персонажами. Натомість уся вистава є цілісним візуально-пластичним дійством, яке занурює глядача у окремий естетичний світ поезії Тараса Шевченка. Творчість Кобзаря оживає на сцені у формі чистих художніх емоцій, як мистецька стихія Весни, яка не залишать байдужим ні дитину, ні дорослого” - написано на сайті театру.
У виставі гармонійно використовується піщана анімація, що являє собою внутрішні переживання головного героя. Вважаю, що цю піщану анімацію можна віднести до наївного мистецтва, що теж в якійсь мірі перегукується з творчістю Марії Примаченко. [10]
У виставі Театру Лесі Українки «Баба Пріся» (2015) режисер Олексій Хорошко також звертається до творчості Марії Примаченко. Химерні звірі, створені мисткинею як відповідь на загрозу атомної війни, з’являються на стінах сценічного майданчику у вигляді проекцій і гармонійно вплітаються в сюжет вистави. [11]
У вертепі «Скинія златая» (2016) режисера львівського театру-студії естрадних номерів «І люди, і ляльки», Романа Козака, з’являються яскраві баранці, бичок та кінь. Інші персонажі вертепної дії – царі, волхви, ангели, Марія з Ісусом, Ірод та його воїни, смерть і чорт – за своєю колористикою теж нагадують персонажів картин народної художниці. Самі ляльки пласкі, мають рухомі частини, керуються вони зверху. На тлі сірої вертепної скрині і за допомогою світла, яке вмонтовано в сам вертеп, ляльки стають ще більш яскравими, за рахунок чого вистава починає сприйматися як мультфільм, в якому оживають персонажі з картин Примаченко. [12]
В 2020 році Черкаський академічний театр ляльок поставив виставу за текстами Т.Г. Шевченка “Соловейко темного гаю”. Художниця вистави Каріна Чепурна явно надихалася роботами Марії Примаченко, адже у виставі з’являється чарівний місяць, будиночки, птахи та квіти. [13]
Капіталіна Колобова, студентка Харківського Національного Університету Мистецтв ім. І.П.Котляревського, в 2022 році створила драматичний перформанс «Космічна пам’ять» (за віршами Л.Костенко, С.Жадана та картинами Примаченко). Глядач ніби потрапляє у фантастичний ліс, де мешкають актори у масках-обличчях тварин, створених за картинами Примаченко. В руках артистів протягом вистави то з’являються, то зникають й інші елементи з картин мисткині: квіти, очі, зірки, риби, які формують щось на кшталт дерева життя. Сценографія перформансу створювалася таким чином, щоб вона могла легко змінюватися, щоб актори могли з одних елементів створити інші сценічні об’єкти.
Цікавою для розгляду може стати вистава «Марія Примаченко. Світ чарівний» (2022 р.) Київського академічного театру Українського фольклору "Берегиня". Режисерка Тетяна Авраменко у своїй п’єсі, яку написала власноруч, зробила акцент на біографічний аспект життя Марії Оксентіївни, а вже потім говорить про творчість художниці. Цікавим для нас може стати і сам текст п’єси, адже Тетяна Авраменко гармонійно вплела в нього підписи до картин Марії Примаченко.
На сцені одночасно діють дві акторки: Примаченко в похилому віці та молода Примаченко. Таким чином переплітаються дві часові лінії життя мисткині: Марія Оксентіївна, яка живе спогадами про минулі роки і Марійка, яка насолоджується життям «тут і зараз». На задньому плані висить біле полотно, яке слугує екраном для проекцій. З’являються у виставі і тіньові ляльки, за допомогою яких розкриваються деякі біографічні моменти зі спогадів, сновидіння похилої Марії Примаченко, а також фантазії та мрії молодої Марії. У фіналі до Марії Примаченко приходять її фантастичні звірі – актори в масках.
Пабло Пікассо побачивши її картини на одній із виставок в Парижі, зізнався, що був зачарований прекрасними роботами геніальної жінки. Марк Шагал настільки надихнувся створеними нею чарівними істотами, що перейняв у власну творчість подібні мотиви. Дійсно, фантастичний світ, який створила Марія Примаченко закарбовується в пам’яті з першого погляду. Творчий та життєвий шляхи мисткині є невичерпним джерелом для натхнення. Подібно до того, як Примаченко безстрашно втілювала на полотні свій вигаданий світ, ми також маємо плекати та прославляти наше унікальне бачення майбутнього українського мистецтва; використовуючи надбання наших попередників, розвивати та підносити на новий рівень сучасне українське театральне мистецтво. Спираючись на це, ми маємо силу випустити на волю наших власних фантастичних звірів і поділитися ними зі світом.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.Стаття «За мотивами картин Марії Примаченко створили колекцію трикотажного одягу» [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://ukrainky.com.ua/nova-kapsulna-kolekcziya-91lab-stvorena-za-motyvamy-tvorchosti-mariyi-prymachenko/
2.Офіційний портал Києва [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://kyivcity.gov.ua/news/na_spivochomu_poli_vidkrilasya_vistavka_kvitiv_za_motivami
_tvoriv_mari_primachenko/
3.Суспільне. Культура [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://suspilne.media/359766-u-botanicnomu-sadu-ozili-fantasticni-zviri-z-kartin-marii-primacenko/
4.Музичні картинки [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:https://www.youtube.com/watch?v=IYgk2aoubyE&ab_channel=Ukrainiananimation
5.Пост зі сторінки Maria Prymachenko Family Foundation [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.facebook.com/prymachenkofoundation/videos/511762110903644/
6.Світлини з офіційної сторінки Світловодського міського краєзнавчого музею [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.facebook.com/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0
%B2%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%94%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%
D0%B8%D0%B9-%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9-106593742024510/photos/pcb.225195560164327/225194170164466/
7.Пост зі сторінки Maria Prymachenko Family Foundation [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.facebook.com/prymachenkofoundation/videos/1755581964877447/
8.Пост зі сторінки Maria Prymachenko Family Foundation [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.facebook.com/prymachenkofoundation/videos/381907490779735/
9.Майська ніч|Вистава Харківського театру ляльок [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://puppet.kharkov.ua/spektakli/noch.html
10.Садок вишневий – Львівський театр ляльок [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://lvivpuppet.com/video/sadok-vyshnevyj/
11.[баба] [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: https://www.youtube.com/watch?v=TJpy667COXY&ab_channel=Voskresna
12.Вертеп «Скинія златая» [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://puppet.lviv.ua/vistavi/denna-scena/vertep-skinija-zlataja.html
13.Суспільне Черкаси [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.youtube.com/watch?v=pmZDGFqp5wU&t=3s&ab_channel=%D0%A1%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0
%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B0
%D1%81%D0%B8
_______________________________________________________________
Науковий керівник: Партола Яна Вікторівна, кандидат мистецтвознавства, доцент, декан театрального факультету Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter