Професійна діяльність військовослужбовців передбачає наявність спеціальних знань і вмінь, які були б розвинуті на високому рівні та розвитку певних особистісних якостей. Такими психологічними характеристика в роботі військового є готовність до фізичних і психологічних навантажень, емоційна стійкість, резильєнтність, відповідальність, здатність стійко переносити стресові ситуації, уміння працювати в умовах, які швидко можуть змінюватися, уміння вирішувати конфліктні ситуації.
Психологічні дослідження підтвердили, що емоційний інтелект є важливим когнітивним компонентом функціонування професіонала. Прогнозування власної діяльності військового пов'язаний з постійним доланням невизначених ситуацій, а тому, цей процес є складним та вимагає розвитку певних психологічних вмінь, в тому числі й толерантності до невизначеності. Також, відмінності прослідковуємо і на рівні статевої приналежності у чоловіків та жінок-військових.
Дослідження феномену емоційного інтелекту є однією з найбільш популярних і разом з тим суперечливих тем психологічних досліджень останнього десятиліття. На сьогоднішній день розроблено цілий ряд моделей емоційного інтелекту і детально обговорюється структура та методи його вивчення. Дослідженням емоційного інтелекту займалися такі зарубіжні вчені, як Д. Гоулман (теорія емоційної компетентності), Р. Бар-Он (некогнітівна теорія емоційного інтелекту), Дж. Майер, П. Селовей, Д. Карузо (теорія емоційно-інтелектуальних здібностей), С. Хейн, Р. Купер, А. Саваф та ін. У вітчизняній психології ідею єдності афективних та інтелектуальних процесів, яка належить Л. С. Виготському, розвивали С. Л. Рубинштейн і А. Н. Леонтьев.
Д. Гоулман дає визначення поняттю «емоційний інтелект» – це здатність усвідомлювати власні почуття, почуття інших людей, мотивувати самого себе та інших, управляти своїми емоціями та емоціями оточуючих [1]. Відповідно структура емоційного інтелекту включає п’ять складових:1) ідентифікація і визначення емоційних станів, розуміння взаємозв’язків між емоціями, мисленням і дією; 2) управління емоційними станами; 3) здатність входити в емоційні стани, що сприяють досягненню успіху; 4) здатність читати емоції інших людей, бути чутливим до них і керувати емоціями інших; 5) здатність вступати в міжособистісні стосунки з іншими людьми і підтримувати їх [1].
Дещо інший погляд на визначення емоційного інтелекту пропонує В.Д. Шадріков, вважаючи, що на процес пізнання взаємопов’язано впливають емоційні та інтелектуальні характеристики особистості, і емоційний інтелект не може розглядатися поза вивченням інтелекту, що є проявом пізнавальної здатності особистості.
Професія військовослужбовця пов’язана з роботою в ситуації невизначеності. Здатність справлятися з невизначеністю є одним з ключових умінь в діяльності військового і пов’язана з професійною соціалізацією і професійним саморозвитком. Нами було встановлено, що для військовослужбовця, а ця професія відноситься до екстремальних видів, адекватність емоційної оцінки ситуації та відповідність емоційної реакції є однією із найважливіших чинників поведінки. Професія військового пов’язана з роботою в ситуаціях невизначеності. А тому здатність справлятися з невизначеністю є одним з ключових умінь в діяльності військового.
Список використаних джерел:
1.Колесніченко О.С. Психологічна готовність до ризику військовослужбовців Національної гвардії України: монографія. Харків : Національна академія НГУ, 2017. 308 с.
___________________________________________________________________________
Науковий керівник: Гречуха Ірина Анатоліївна, доктор філософії (спеціальність «Психологія»), доцент кафедри психології, Поліський національний університет
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter