Україна, як і багато інших країн, стикається зі складністю забезпечення гідного рівня пенсій для свого населення. Залежно від багатьох чинників, включаючи демографічні зміни та економічну ситуацію, соціальна система вимагає постійного вдосконалення і розширення фінансування для задоволення потреб пенсіонерів. Одним з можливих шляхів вирішення цієї проблеми є залучення недержавних фінансових інститутів до системи соціального захисту населення. У цьому контексті й розглядається питання недержавного пенсійного забезпечення в Україні та його роль в загальній системі соціального захисту населення.
Основною в діяльності системи недержавного пенсійного забезпечення виступає акумуляція додаткових фінансових ресурсів вкладників при виході їх на пенсію. Розглядаючи накопичені активи як потужне джерело довгострокових інвестиційних ресурсів, держава в змозі здійснювати істотні зміни в економіці країни. Варто зазначити, що НПФ є унікальними фінансовими установами, що відрізняються від інших форм колективного інвестування можливістю вкладення коштів на тривалий часовий проміжок, зокрема на декілька десятиліть. У розвинених країнах інвестиційний горизонт таких пенсійних фондів становить 40-60 років. До речі, інших подібних інвесторів немає. Так, максимальний термін планування довгострокових інвестицій банками та фінансовими корпораціями – близько 15 років [3].
Діючі НПФ не досягли великих успіхів у залученні значної чисельності учасників. Переважна більшість пенсійних планів актуальних учасників НПФ фінансується за рахунок коштів роботодавців. При цьому самі власники таких пенсійних планів не сприймають їх як ефективну альтернативу наявній солідарній системі пенсійного забезпечення та не розраховують на них із позиції формування ресурсної бази фінансування своїх життєвих потреб у пенсійному віці [1].
Серед основних недоліків недержавного пенсійного страхування можна виділити:
1) необізнаність та недовіра громадян до даної системи;
2) нестабільне економічне становище в Україні;
3) «Проблема ухиляння платників від сплати страхових внесків шляхом отримування тіньової заробітної плати» [4];
4) недосконалість нормативно-правової бази з питань недержавного пенсійного забезпечення, що потребує опрацювання та удосконалення.
На сьогодні у науковій літературі ведеться багато дискусій щодо ролі недержавного пенсійного забезпечення у забезпеченні економічного зростання, що є вкрай важливим для пост-воєнного відновлення країни. Так, як показує досвід країн ОЕСР, більші пенсійні заощадження призводять до поглиблення ринків капіталу, а отже, можна очікувати, що в довгостроковій перспективі це матиме позитивний вплив на економічне зростання, зокрема для підприємств, які залежать від зовнішнього фінансування. Таким чином, слабкість недержавних пенсійних фондів «не дає змоги повною мірою мобілізувати й акумулювати заощадження суб’єктів господарювання і домогосподарств, які є внутрішнім джерелом довгострокового інвестиційного капіталу, та залучити їх до інвестиційного процесу» 6.
Для розвитку НПФ в Україні слід впроваджувати заходи, які безпосередньо впливають на ефективність подальшого реформування сфери пенсійного забезпечення, а саме: створити дієвий механізм для функціонування системи накопичувального пенсійного забезпечення, ознайомити населення із перевагами пенсійного страхування, необхідно підвищувати рівень фінансової грамотності серед населення. Окрім того, розвиток НПФ в Україні неможливий без подальшого розвитку фінансового ринку та зростання доходів населення [2].
Підсумовуючи наведене, важко переоцінити результативного та ефективного функціонування фінансових посередників, що надають недержавний пенсійний захист, як з позиції соціального захисту населення (ветерани війни, постраждалі від воєнних дій, люди з обмеженими можливостями та ін.), так і з економічної точки зору — фінансові установи, що представлені на третьому (недержавному) рівні пенсійного забезпечення є важливими гравцями фінансового ринку та великими інституційними інвесторами з можливостями середньо- та довгострокового інвестування, в якому зацікавлені не тільки роботодавці та працівники 5, а й інші сектори економіки.
Загалом, розвиток недержавного пенсійного страхування має потенціал позитивно впливати на економічний стан країни, поліпшувати якість життя населення і сприяти зміцненню соціального захисту громадян, особливо тих, хто досяг пенсійного віку або втратив працездатність. Недержавне пенсійне забезпечення представляє собою перспективний шлях для фінансування майбутнього добробуту громадян. Для досягнення цілей у розвитку цієї сфери необхідно розробити та ефективно впровадити комплекс заходів, спрямованих на стимулювання її зростання. Ці заходи повинні бути відображені в державній стратегії реформування національної системи пенсійного забезпечення. Активізація діяльності недержавних пенсійних фондів допоможе зменшити навантаження на Пенсійний фонд України та Державний бюджет країни.
Список використаних джерел:
1. Приймак, І. Недержавне пенсійне забезпечення в системі соціального захисту населення України. Світ фінансів. 2019. Вип. 3. С. 121-138. URL: http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/37110 (дата звернення 21.09.2023).
2. Сокол Х. Я. Недержавне пенсійне страхування в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку. Фінанси, банківська справа та страхування: актуальні питання розвитку, досягнення та інновації: матеріали І Всеукраїнської інтернет-конференції здобувачів вищої освіти та молодих вчених ЛНТУ, 2022. 214 с. URL: https://www.researchgate.net/profile/publication/361990267_Ukra (дата звернення 20.09.2023).
3. Недержавне пенсійне забезпечення в Україні: оцінка та рекомендації. Проект USAID «Трансформація фінансового сектору». Київ, 2019. URL: http://www.fst-ua.info/wpcontent/uploads/2019/07/Voluntary_Private_Pensions_in _Ukraine-Assessment_jul2019_ua.pdf (дата звернення: 21.09.2023).
4. Бондаренко Н.В., Власюк С.А., Підопригора С.М. Переваги та недоліки недержавного пенсійного страхування в Україні: монографія. Під ред. д.е.н., професора О.О. Непочатенко. Умань: Видавець «Сочінський», 2021. 157 с. URL: (дата звернення: 21.09.2023)
5. Сюйва Є.І. Роль інструментів недержавного пенсійного забезпечення в післявоєнному відновленні в Україні. Збірник доповідей Ювілейної 90-ї щорічної студентської наукової конференції «Інноваційні проєкти для післявоєнного відновлення та розвитку». 2023. С. 132-134. URL: https://kneu.edu.ua/userfiles/Department_of_Administration_and_Marketing_Personn/Kaf
%20UPtaEP%20319/Naukova%20diyalnist/Zbirnyk_dopovidey_90-_stud_nauk_konf.pdf#page=132 (дата звернення: 22.09.2023)
6. Bijlsma Michiel, Johannes Bonekamp, Casper van Ewijk, Ferry Haaijen. Funded Pensions and Economic Growth. Веб-сайт. URL: https://econpapers.repec.org/article/kapdecono/v_3a166_3ay_3a2018_3ai_3a3_3ad_3a10
.1007_5fs10645-018-9325-z.htm (дата звернення: 22.09.2023).
_____________________________________________________________________
Науковий керівник: Діденко Людмила Вікторівна, кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри фінансових ринків та цифрових технологій, Державний податковий університет
|