На сьогодні актуальним залишається вивчення концепту «війна» на матеріалі художніх творів тих письменників, які були учасниками чи свідками її жахливих подій, а потім відтворили, змалювали їх крізь призму художніх образів.
Концепт «війна» досліджується в різних галузях, таких як історія, політологія, соціологія, психологія, література та мистецтво. Вивчення цього концепту допомагає краще зрозуміти природу конфліктів, походження війн, їх наслідки та шляхи забезпечення миру та стабільності у сучасному світі. Також важливо формувати свідомість про негативний вплив війни та розвивати миролюбні цінності у суспільстві.
Концепти характеризують як ментальні одиниці й складники свідомості, що постають певними посередниками між реальним світом і мовою. Концепт містить і реальну дійсність, і культурну інформацію, і почуттєву сферу, у якій усе це осмислюється, фільтрується, трансформується й систематизується. Тому «концепти утворюють своєрідний культурний пласт, що функціонує між людиною та середовищем. Вони наявні у свідомості (ментальному світі) людини у вигляді «пучків» понять, знань, асоціацій, переживань, які не тільки мисляться, а й переживаються» [1, с. 111].
Війни супроводжують людство протягом усієї його історії. Ще з давніх часів тема війни становить важливий предмет аналізу, і в наш час таких досліджень стає дедалі більше. У ХХ ст. в контексті двох світових воєн та усвідомлення можливості глобальних катастроф внаслідок застосування зброї масового знищення увага до проблем осмислення й розуміння поняття «війни» посилилася. Вже у ХХІ ст. кількість підстав для цього стрімко збільшується далі.
Термін «війна» у «Словнику української мови» витлумачено так: «1. Організована збройна боротьба між державами, суспільними класами тощо. 2. перен. Стан ворожнечі між ким-небудь; суперечка, сварка з кимсь; боротьба» [3, с. 669]. За цими дефініціями завжди в уяві постають страшні, криваві бої, жорстокі битви, тисячі людських смертей, зруйнованих міст, будівель, страждання, сльози, подвиги, перемоги, поразки, зради тощо. Проте це зовсім не повний перелік асоціацій, які спроможне викликати ім`я концепту – жахливо-містке слово «війна». Усі ці асоціації цілком закономірні, оскільки війна залишає невідворотний слід у житті поколінь навіть через сотні років після свого завершення. Тому про війну згадують і пишуть усі, вона зачіпає кожного і оминути її неможливо, - письменники, військові, політики, ветерани, сучасники, «діти війни», - бо кожен має право на свій власний спомин і погляд, на загальну оцінку тих подій.
З початком повномасштабної війни Росії проти України освіта зазнала значних змін. Здобувачі освіти по-новому прочитують літературні твори, проводять паралель з сьогоденням. Тема війни у шкільному курсі зарубіжної літератури є досить важливою та актуальною, оскільки вона допомагає учням краще зрозуміти вплив війни на людство та суспільство. Вивчення літературних творів, присвячених війні, дає можливість зануритися у реалії воєнних конфліктів, долі бійців та цивільних жертв.
Спираючись на концепт «війни», автори показують, що хронотоп війни не обмежується історичними подіями, а включає насамперед свідомість людини, незалежно від її національної приналежності. Бінарна структура світу, створена війною, мимоволі призводить до протистояння «своїх» і «чужих». На прикладі творів різних жанрів (роман, повість, оповідання, поезія тощо) та формах, від епосу до сучасної прози, розкриваються особливості зображення внутрішньої природи людини, людини з її складним внутрішнім світом, зумовленим подіями війни.
Шкільний курс зарубіжної літератури включає класичні романи про Першу або Другу світові війни, наприклад, «Вбити пересмішника» Г. Лі, «1984» Дж. Орвелла, «Хлопчик у смугастій піжамі» Дж. Бойна, «Крадійка книжок» М. Зузака. Ці твори розкривають реалії військових дій, вплив війни на психологію людини та її моральні дилеми [2, с. 25].
Одним із ключових аспектів цієї теми є звернення уваги на відображення реалій воєнних конфліктів у літературних творах. Романи, оповідання та вірші, які розповідають про війну, надають учням можливість поглиблено пізнати події, що відбувалися на передовій, відчути емоції героїв, долю бійців та їх родин. Такі літературні твори допомагають зрозуміти масштаби трагедій, які супроводжують війну, і дають можливість уявити себе на місці героїв.
Інший аспект − вивчення поглядів авторів на війну та її причини. У літературі можна знайти позитивне бачення війни, коли вона розглядається як захист інтересів, так і критичний погляд на воєнний конфлікт як найжорстокішу форму розв’язання проблем. Це сприяє розвитку критичного мислення учнів та виховує в них свідоме ставлення до важливих суспільних питань.
Вивчення антивоєнної літератури також має велике значення, оскільки вона ставить на перший план проблему миру та наголошує на трагедії війни для людства. Ці твори мають потужний емоційний заряд і можуть надихати учнів на пошук альтернативних шляхів вирішення конфліктів, а також формувати у них позитивні цінності, пов`язані зі збереженням миру. Яскравим прикладом антивоєнної літератури є оповідання Г. Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…». Цей твір є частиною антивоєнної літератури, яка ставить перед собою мету проливати світло на негативні аспекти війни та її наслідки для людей та суспільства. При аналізі цього оповідання здобувачі освіти беруть до уваги такі аспекти, як засудження війни, глибокий символізм, емпатію та співчуття, світогляд, паралель з сьогоденням.
У тексті письменник глибоко осуджує війну та її наслідки. Г. Белль описує долю вояка, який після війни повертається додому, але знаходить своє місто зруйнованим та зміненим. Він показує, як жахливі події війни можуть змінити людей, спричиняючи фізичні та психологічні травми («Я не пам`ятав, як мене поранено, я знав одне: що не ворухну руками й правою ногою, лише лівою, та й то тільки злегенька. Я думав, може, це вони так цупко примотали мені руки до тулуба, що я не можу поворушити ними.»). Оповідання «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа....» відображає болючі реалії війни та підкреслює важливість забезпечення миру та запобігання конфліктам. Автор намагається показати, що війна залишає психологічний слід на людях і має довготривалі наслідки як для особистого життя, так і для суспільства загалом.
Важливо пам`ятати, що вивчення теми війни може викликати емоційну реакцію учнів, тому вчителям слід створювати безпечне середовище для обговорення та підтримувати емоційний комфорт під час уроків.
Отже, враховуючи багатогранність теми, вивчення літератури про війну сприяє розвитку емпатії до тих, хто переживав ці трагічні події, а також допомагає учням розуміти сучасний світ, його проблеми та важливість збереження миру. Така література допомагає формувати в учнів гуманістичні цінності та збагачує їхнє світоглядне сприйняття.
Список використаних джерел
1. Кононенко В. І. Концептологія в лінгвістичному аспекті. Мовознавство. 2006. № 2–3. С. 111–117.
2.Особливості вивчення літератури у час війни і поствійни [електронний ресурс] – режим доступу до ресурсу: http://www.isaieva.kiev.ua/downl-f/prez-student-0000-l0-war.pdf.
3. Словник української мови: в 11 томах. Т. 1. Київ: Наукова думка, 1970– 1980. 799 с.
_____________________________________________________________________
Науковий керівник: Бортнік Жанна Іванівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter