Сьогодні великої актуальності заслуговує дослідження лідерських якостей підлітків, оскільки саме вони – майбутнє нашої повоєнної України. Адже наша країна зовсім скоро гостро потребуватиме фахівців, які зможуть повести за собою, сказати нове слово в науці та культурі, бізнесі та політиці, об'єднати людей заради спільної доброї справи, зруйнувати старі шаблони, які втратили важливість, але зберегти культурні та духовно-моральні традиції, цінності, історичну пам'ять нашого українського народу і вивести свою країну на якісно новий рівень.
Студентський вік є сензитивним для формування лідерських якостей з огляду на свої психічні особливості, оскільки в юнацькому віці розпочинається процес життєвого та професійного самовизначення людини, з'являється потреба в суспільно корисній діяльності, формуються переконання, відчуття обов'язку та відповідальності, певного рівня розвитку досягають такі вольові якості, як самостійність, ініціативність, наполегливість та ін. Однак питання формування лідерських якостей студентів у закладах фахової передвищої освіти та ще й в сучасних умовах опрацьовані недостатньо.
Лідер – це член групи, за яким вона визнає повне право ухвалювати відповідальні рішення у значущих ситуаціях, тобто найавторитетніша особистість, яка відіграє центральну роль в організації спільної діяльності та регулюванні взаємовідносин у групі. Інакше кажучи, лідер – це людина, готова взяти на себе відповідальність за діяльність колективу, яка працює на благо колективу, який їй довіряє [2].
Науково обґрунтованою є класифікація Л. І. Уманського, який запропонував розділяти типи лідерів за ролями, які вони виконують у групі: 1) лідер-організатор – відповідає за об'єднання членів групи навколо конкретної проблеми; 2) лідер-ініціатор – генерує ідеї, розв'язує проблеми, що виникають знов; 3) лідер-генератор емоційного настрою – формує настрій групи; 4) лідер-еталон – є взірцем для наслідування, «зірка» колективу; 5) лідер-майстер – володіє необхідними знаннями, вміннями та навичками в певному виді діяльності групи; 6) Лідер-ерудит – володіє великою кількістю знань, необхідних для вирішення конкретних проблем, які виникають у групі [1].
Студентам важливо розвивати в собі лідерські якості. Це добре як для кар'єрного, так і для особистісного зростання. Основними якостями лідера є: цілеспрямованість, відповідальність, самодисципліна, безперервне особистісне зростання, уміння спілкуватися, робота в команді[3].
На наш погляд, цілеспрямованість – це одна з найважливіших якостей лідера. Необхідно чітко задавати собі вектор і прагнути реалізувати задумане. Тільки знаючи до чого і за чим іти, лідер може повести за собою команду. Рухатися до поставленої мети треба наполегливо і бути впевненим у позитивному результаті. Відповідальність теж важлива, і починається вона з себе. Не обійтися без уміння і головне бажання нести відповідальність за свої рішення. Говорячи про самодисципліну, зазначу, що це ключ до успіху. Чому? Необхідно вміти керувати собою, мати сильну волю і виходити із зони комфорту, щоб реалізувати задумане. Справжній лідер, безумовно, дисциплінований, уміє не втрачати самовладання і прагне до незвіданого. Саморозвиток теж одна з ключових навичок лідера. Бажання вдосконалити свої вміння, робота над внутрішнім світом, поглиблення компетенції є необхідним, щоб стати справжнім професіоналом у своїй галузі. Лідери – це люди, які ведуть за собою свою команду. Уміння спілкуватися для них є основоположним. Лідер має вміти правильно говорити (просто, лаконічно, по суті), чути і переконувати. І остання якість - це вміння працювати в команді. Лідерам необхідно вміти вести за собою інших людей, організовувати їхню роботу. Під час роботи в команді велике значення має довіра між її учасниками та лідером. Якщо команда не довіряє своєму лідерові, то мета досягнута не буде. Якщо особистість хоче бути успішною, то треба докласти максимум зусиль, щоб ці якості в собі розвинути.
Отже, потрапляючи до колективу, людина, що володіє лідерськими якостями, реалізує себе як лідер.
Список використаних джерел:
1.Уманський Л. І. Методи експериментального дослідження соціально-психологічних феноменів // Методологія та методи соціальної психології / під ред. Е. В. Шорохової. М .: Наука, 1977.
2.Прохоренко Т. Г. Лідерство як форма самоствердження особистості в малій групі / Т. Г. Прохоренко, О. П. Зборовська, Г. А. Носирєва //Вісник Міжнародного Слов’янського університету: український науково теоретичний журнал. Ювілений випуск. –Харків, 2008. – С. 12–18.
3.О. Тихомирова, «Виховання лідера», Шкільний світ, вип. 8, с. 19–23, 2009.
_______________________________________________________________________
Науковий керівник: Гречуха Ірина Анатоліївна, доцент, Поліський національний університет, м. Житомир
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter