Становлення лінгвістики тексту в якості окремої галузі філології відображає весь хід розвитку сучасної лінгвістичної науки. Текст є первинна даність всього гуманітарно-філософського мислення і є тією безпосередньою дійсністю, з якої тільки й можуть виходити ці дисципліни.Інтерес до вивчення тексту зумовлений прагненням пояснити мову як глобальне явище з точки зору сучасного мовознавства, як цілісний засіб комунікації, глибше вивчити зв'язки мови з різними особистими сторонами людської діяльності, реалізованими через текст. Цей інтерес пояснюється прагненням за допомогою тексту пізнати буття мови, вічно живого і багатогранного, осягнути ті його закономірності, які розкриваються при функціонуванні мовних одиниць у відрізках, більших, ніж речення. При цьому предметом розгляду є одна з основних функцій мови функція створення тексту. Мета даної роботи - комплексне вивчення закономірностей породження та сприйняття мовленнєвого повідомлення (тексту). Слід враховувати специфіку психолінгвістичного підходу, що полягає в розгляданні тексту як одиниці комунікація, як продукту мовлення, детермінованого потребам спілкування. Звісно, що в процесі спілкування один з учасників намагається певним чином змінити поведінку або стан іншого. Зміна поведінки виявляється в тому, що партнер по комунікації виконує якусь не мовленнєву дію або відтворює відповідне мовленнєве повідомлення. Зміна стану передбачає зміну відношення суб'єкту до будь якого об'єкта або явища, що в свою чергу може призвести до зміни поведінки. Таким чином, об'єктивно, тобто незалежно від суб'єктів мовленнєвої діяльності умови комунікації потребують, щоб мовленнєвий текст, що являється основною одиницею спілкування, чинив певний вплив.
Текст є цілісною знаковою формою організації мовлення. Існують такі визначення тексту: 1) текстяк змістовна послідовність, закінчена та правильно оформлена, 2) деяка загальна модель для групи текстів, 3) послідовність висловлювань, що належить одному учаснику комунікації, 4) письмовий по формі мовленнєвий твір [3]. У зв'язку комунікативною переорієнтацією лінгвістики тексту, текст визначається одночасно як посередник, засіб, процес і мета комунікації.
Косеріу розглядав текст як мовленнєвий акт або ряд пов'язаних мовних актів, здійснюються індивідом в певній ситуації [3]. Комунікативно-орієнтовані дефініції тексту описують його або як відокремлений компонент комунікації, серединний елемент схеми комунікативного акту, або як невід'ємний від комунікативного процесу, як такий, що характеризує комунікативністю предметно-знаковий стан системи комунікації» [2]). Як базові категорії різні дефініції тексту використовують цілісність, інтегративність, текстуальність і т.д. А саме, текстом називають «будь-яке пов'язане знакове утворення, яке висуває як предмет вивчення тексту категорії зв'язності, цілісності, інтегративності та ставить проблему розкриття базисних механізмів інтеграції цілого». Питання про визначення тексту також пов'язане з проблемою рівневої системно-мовної природи текстів. Е. Бенвеніст висунув перспективну ідею критеріїв для встановлення рівнів мовної системи. [3].
На цій підставі текстовий рівень кваліфікувався як найвищий. Текст привертав і раніше увагу дослідників. Він слугував предметом науки текстології, яка займалась філологічним вивченням стародавніх текстів Зверталася до текстів і стилістика об'єктом були, як правило, художні твори, і вивчались вони з точки зору стилістичних (експресивних) ефектів, які досягаються в результаті майстерного використання авторами лексичних іграматичних елементів мови. Лінгвістика тексту розглядає побудову, породження тексту, його конструктивні елементи з точки зору як формальної, так і змістовної структури формування його смислу. Текст отримує нове визначення в відповідно до нових завдань, які ставить перед собою лінгвістика тексту, що робить з нього предмет особливого вивчення.
Існує ряд визначень тексту як об'єкта лінгвістичного вивчення, де текст розглядається як якась структурована за певними законами єдність, що складається з мовних одиниць речень, об'єднаних між собою і які утворюють більші одиниці надфразових єдності, тематичні відрізки тексту, параграфи , розділи і т. д., слугують для передачі певного закінченого змісту, що відповідає цілям комунікації. Існує думка, що предмет лінгвістики тексту - це «будь-який кінцевий відрізок мови, що є деякою єдністю з точки зору змісту, що передається з метою комунікації і має відповідну цим цілям внутрішню організацію». [1].
Цілісний текст складається з безлічі елементів, відрізків тексту, які входять в загальну смислову і формальну структуру тексту, а значить, пов'язані між собою і являют деякі відносно закінчені або принаймні відмежовані одне від одного відрізки повідомлення чи опису. Вони можуть знаходитися або на основной лінії тексту, або входити в одну з побічних ліній, або, нарешті, вклинюватися у вигляді окремих повідомлень у загальний потік мовлення. Такі відрізки тексту будуються, в свою чергу, із серії речень (рідко з одного речения), пов'язаних між собою не тільки логічно, семантично, а й формально, лінгвістично. Ці речення об'єднуються в понадфразові єдності.
Існує думка, що «текст є функціонально завершене мовленнєве ціле» Відзначається, що цілісність тексту лінгвістичного визначити неможливо, що визначається змістом, який має представлятися відправнику і одержувачу осмислена доцільна єдність» [5].
Також текст розглядається як цілісна, замкнена вища комунікативна одиниця, де основною конституючою ознакою тексту є зв'язність семантична, яка с обов'язково, і формальна, яка може експлікувати семантичну застосуванням граматичних і лексичних засобів мови. Поняття тексту розглядається наступним чином: «Текст ідеальна вища комунікативна одиниця, що тяжіє до смислової замкненості і закінченості, конституючою ознакою якої є зв'язність, що виявляється кожного разу в інших параметрах, на різних рівнях тексту і в різній сукупності зв'язків» [2].
Література
1. Барт Р. Вибіркові праці. .-1970
2. Семіотика. Поетика.- .: Київ,- 1999
3. Бенвініст Э. Загальна лінгвистика..- 1974.
4. Harweg H. Pronomina und Textkontstitution München, 1976.
5.Schmidt W. Aufgaben und Probleme ciner funktional kommunikativen Sprachbeschreibung - In: Phonetik Sprachwissenschaft und Kommunikationsforschung. B., 1979, Bd. 32. Н. 2, S. 123
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter