Мовна діяльність — одна iз суттєвих компонентјв житгя людського суспільства, в якому колективне матеріальне виробництво знаходить своє
відображення у свідомості i, відповідно, в мовi як в його матеріальній ocновi. Комунікацјя в своїй ocновi є не що iншe, як перенесення інформації в людському колективі, а отже, в результатј — реалізація суспільного характеру свідомості.
Спілкування не може буги конгломератом будь яких ізольованих висловлювань, воно передбачае насамперед системність, засновану на системностј знань людини про світ i усвідомлення цих знань в процесі.
Лінгвістика тексту як галузь мовознавства розглядає будову тексту, творення та його конструктивні елементи з точки зору формальної i змістовної структури формування його смислу. Таким чином текст отримує нове тлумачення відповідно до завдань, якi ставить перед собою лінгвістика тексту, що робить його предметом особливого вивчення.
Вивчення тексту зумовлене прагненням пояснити мову як глобальне явище з точки зору сучасного мовознавства, як цілісний засіб комунікації, глибше вивчити зв'язки мови з різними особистими сторонами людської діяльності, реалізованими через текст. Цей інтepec пояснюється також прагненням за допомогою тексту пізнати буття мови, вічно живого i багатогранного, осягнути тi його закономірності, якi розкриваються тільки при функцјонуванні мовних одиниць у відрізках, більших, ніж речення.
При цьому предметом розгляду є одна з основних функцій мови- функція створення тексту.
Мета даної роботи- комплексне вивчення закономірностей походження та сприйнятгя мовленнєвого повідомлення (тексту). Слід враховувати специфјку психолінгвістичного підходу, що полягає в розгляданні тексту як одиниці кому-нікації, як продукту мовлення, детермінованого потребам спілкування. 3вісно, що в процеci спілкування один з учасників намагається певним чином змінити поведінку або стан іншого. 3міна поведінки виявляється в тому, що партнер по комунікації виконує будь яку не мовленнєву дію або відтворює відповідне мовленнєве повідомлення. 3міна стану передбачає зміну відношення суб'екту до будь якого об'єкта або явища, що в свою черту може привести до зміни поведјнки. Таким чином, об'єктивно, тобто незалежно від суб'єктів мовленнєвої діяльності умови комукації потребують, щоб мовленнєвий текст, що являється основною одиницею спілкування, чинив певний вплив.
Слід зазначити що, текст є цілісною знаковою формою організації мовлення.
Дослідження категорій тексту є актуальним i передбачас виявлення особливостей текстової структури, організації мовних одиниць та зв’язків які встановлюються між ними.
У цьому paзі лінгвістика тексту тісно стикається зi стилістичним аналізом, спрямованим не стільки на самі мовнi факти, скільки на їх добір, oрганізацію i сполучуваність. Одні вчені розглядають такі категорії, як зчеплення тексту, інформативність, ретроспективність тощо. Дослідження категорій тексту є актуальним і передбачає виявлення особливостей текстової структури, організації мовних одиниць та звʼязків, які встановлюються між ними. У цьому разі лінгвістика тексту тісно стикається зі стилістичним аналізом, спрямованим не стільки на самі мовні факти, скільки на їх добір, організацію і сполучуваність. Одні вчені розглядають такі категорії, як зчеплення тексту, інформативність, ретроспективність тощо [4]. Дехто пропонує такі як: перед - і постінформація, розповідь про світ / переказ про світ, ініціальність / не ініціальність, а також художній час, прогресія / стагнація та ін. В їх осноні лежать різні критерії: семантичні і структурні: прагматичні й функціональні; обовʼязкові й факультативні: ознаки, що вирізняють текст як лінгвістичний обʼєкт, і ознаки, що характеризують екстралінгвістичну ситуацію його виникнення. Існують і такі ознаки, що не мають широкого розповсюдження, а саме: часто згадувані і рідко згадувані назви в комунікації, розрізнення точки зору мовця про якийсь вчинок і точки зору того, хто здійснив цей вчинок. Для побудови чіткої класифікації слід поєднувати принципово нову систему понять і методів, застосовану до звʼязного тексту, з поняттями і методами, раніше розробленими лінгвістичною наукою, і насамперед граматикою речення [3].
Категорії тексту можна розподілити на дві основні групи. Перша група - категорії, які являють собою ознаки структури тексту, а друга особливості його змістовної сторони. Перші називаються структурними. другі - змістовними, або концептуальними. Як взаємозумовлені категорій вони мають змістовну і формальну сторони. Змістовна притаманна тексту як лінгвістичному обʼєкту і закладена в самій його структурі, формальна характеризує процес відображення в тексті обʼєктивної дійсності и здійснює звʼязок між текстом і цією дійсністю. До першої групи належать такі категорії, як зчеплення інтеграція, прогресія і стагнація, до другої образ автора, художній простір і час, інформативність, причинність, підтекст та інші [5].
Категорії тексту мають універсальний характер і проявляються у звʼязному тексті незалежно від його мови та типу. Єдність універсально-понятійного аспекту (наявність певного архетипу) поєднується з відмінностями в конкретному мовному втіленні, оскільки воно визначається системою і нормою конкретної мови [1].
Ієрархія категорій тексту є нечіткою і не встановленою. Існує гіпотеза, що, незважаючи на відсутність повного ізоморфізму між двома світами - світом буденної мови і світом художньої мови, їх характеризують як подібності, так і відмінності. Тому сучасні семіотичні дослідження спрямовані саме на пошук подібностей і відмінностей між
двома знаковими системами - первинною моделюючою системою (природна мова) і вторинною моделюючою системою (художня мова). Варто зазначити, що керуючись спільністю між цими системами, можна припустити, що антропоцентризм мови [1], проектуючи на художній текст, провідною категорією тексту робить образ автора. Субʼєкт, який має корелят в природній мові, творить образ автора як віддзеркалення. Цим корелятом є локація - одна з основних функцій мови поряд з функцією номінації і предикації. Локація - це абстрактні відношення, що виникають навколо творця «Я» як центрального орієнтира, який підпорядковує собі категорії часу і простору [2].
Опис категорій тексту ставить перед дослідниками два основні завдання: 1) зʼясувати, які поняття передаються цими категоріями; 2) визначити, які засоби використовуються для їх вираження.
Література:
1. Бенвенист 3. Загальна лінгвістика / Под ред., с вступ. СП. І комет.
Ю. С. Степанова. М., 1974.
2.Кожевнікова К. Аспекти зв’язанності в тексті як в цілому// Синтаксис текста. - М.: Наука, 1979.
3.Скорочений словник термінів лінгвістики текста т/ Сост. Т. М. Николаева //
4.О. О. Селіванова. - Черкаси : Вид-во Чабаненко Ю.А., 2011. - 350 с.
5. Соссюр Ф. де. Курс загальної лінгвістики/ Ф. де Соссюр//Фердинанд де Соссюр.. - М., 1977.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter