Запозичення іншомовних слів є вагомим свідченням тривалої історичної взаємодії мов та закономірним наслідком багатовікових культурних, соціальних, економічних і політичних контактів між різними народами. Лексичні запозичення є одним із найголовніших способів збагачення словникового складу певної мови.
О. Ткаченко описує термін «запозичення» наступним чином: «звук, морфема, слово або його окреме значення, фразеологізм або синтаксична конструкція, перенесені з однієї мови в іншу, а також сам процес перенесення.» [3]
Запозичені лексеми посідають особливе місце у структурі німецької мови. Це обумовлено історією Німеччини, а саме: феодальною роздробленістю, реформацією у XVI столітті, селянською війною, французькою буржуазною революцією тощо. Усі ці фактори суттєво гальмували процес формування єдиної німецької нації і німецької мови. Довгий час Німеччина знаходилась під впливом інших країн, що не могло не відобразитись на словниковому складі мови.
Мовознавці ведуть тривалу дискусію щодо питання розмежування запозичених (Lehnwörter) та іншомовних слів (Fremdwörter). [2; 3] Згідно цьому розподілу запозичень істотним є ступінь освоєння іншомовних лексем у мові.
Б. Кеттеман відмічає, що «термін «Fremdwort», тобто іншомовне слово, з’явилось завдяки німецькому філософу К. Краузе та було популяризоване Дж. Паулем у журналі „Hеsреrus“ (1819) й згодом увійшло у вжиток. Дане поняття означає вираз, що перейшов із однієї мови в іншу, і який, на відміну від запозиченого слова, не адаптувався до системи мови-реципієнта.» [6, 56-57]
Але слід зауважити, що різниця між поняттями Lehnwort та Fremdwort не завжди є повністю прозорою та чіткою.
Метою даного дослідження є встановлення ролі запозичень у процесі розвитку німецької мови і розмежування понять «запозичення» (Lehnwort) та «іншомовне слово» (Fremdwort).
Об'єктом дослідження в роботі є запозичена лексика, що увійшла у німецьку мову з кельтської, латинської, грецької, французької, італійської та англійської мов, а предметом – історичні зміни досліджуваних лексем.
Матеріалом для дослідження в даній роботі слугують чотири словники, а саме: словник давньоверхньонімецької мови Р. Шутцайхеля, словник середньоверхньонімецької мови Б. Генніг, етимологічний словник К. Дудена та етимологічний словник В.В. Левицького. Всього було досліджено 527 лексичних одиниць.
В роботі було використано дослідницький, діахронічний та синтетичний методи дослідження.
В результаті проведеного дослідження ми виявили наступне. Lehnwörter – це запозичені слова, що за своїм звучанням, написом та граматичними формами не відкривають свого іншомовного походження.
До такої лексики можна віднести пласт кельтських запозичень (приблизно V- III ст. до н.е.). Наприклад, німецьке Reich (імперія) (двн. rîhhi, гот. reiki) походить від кельтського слова rîg; кельт. ambactus → нім. Amt (служба, посада) (двн. ambahti, гот. andbahti).
Сюди також відносимо запозичення, що прийшли у німецьку з латинської мови на початку нашої ери. Давні германці перебували під значним впливом римської культури, що відобразилось не тільки в галузі військової лексики, але й у сфері будівництва та вирощування різноманітних рослин. Наприклад, Kampf (боротьба) (двн. kampf) походить від лат. сampus; лат. pīlum → нім. Pfeil (стріла) (двн. pfīl); лат. mūrus → нім. Mauer (стіна) (двн. mūra); лат. tēgula → нім. Ziegel (цегла) (двн. ziagal); лат. cellarium → нім. Keller (підвал, погріб) (двн. kellari); лат. cocīna → нім. Küche (кухня) (двн. chuhhina).
Цікавою є також історія появи у німецькій мові лексеми «Fenster» (вікно), що походить від лат. fenestra (двн. fenstar). До цього давні германці вживали слово «Windauge» (der Wind – вітер; das Auge – око).
Як вже зазначалось, було запозичено багато лексики, пов’язаної із садівництвом. Наприклад, нім. Kirsche (вишня) походить від лат. cerēsia (двн. kirsa); лат. prūnum → нім. Pflaume (слива) (двн. pfrūma); лат. rādix → нім. Rettich (редька) (двн. rātih); лат. cucurbita → Kürbis нім. (гарбуз) (двн. kurbiz); лат. sinapis → нім. Senf (гірчиця) (двн. senef); лат. piper → нім. Pfeffer (перець) (двн. pfeffar); лат. caulis → нім. Kohl (капуста) (двн. kōl); лат. cepulla → нім. Zwiebel (цибуля) (двн. zuibolle).
Також до категорії Lehnwörter можемо віднести найдавніші запозичення слів релігійної тематики, що датуються V ст. н.е., а саме: нім. Kirche (церква) (двн. kiricha) походить від давньогрецького слова kyrikón або kyriakón; дав.-гр. papа́s → нім. Pfaffe (священик) (двн. pfaffo); дав.-гр. episcopos → нім. Bischof (єпископ) (двн. biscof); дав.-гр. а́ggelos → нім. Engel (ангел) (двн. engil) і т.д.
У VI-VII століттях були запозичені деякі латинські релігійні терміни. Це було пов'язано із діяльністю франкських і англосаксонських місіонерів. Німецьке Mönch (чернець) (двн. munich) походить від лат. monachus або monicus; лат. claustrum → нім. Kloster (монастир) (двн. klôstar); лат. operāri → нім. opfern (жертвувати) (двн. opfarôn); лат. signāre → нім. segnen (благословити) (двн. seganôn) і т.д.
Розвиток писемності та шкільної освіти також призвів до ряду запозичень: лат. scōla → нім. Schule (школа) (двн. scuola); лат. tabula → нім. Tafel (дошка) (двн. tavala); лат. brēvis → нім. Brief (лист) (двн. briaf).
Значний вплив на німецьку придворну поезію та життя феодалів мала французька лицарська культура. Так згодом до загального вжитку увійшли слова: Turnier (турнір), Palast (палац), Preis (нагорода), Tanz (танок), Lampe (лампа), Stiefel (черевики) тощо.
З романських мов, насамперед з італійської, активно запозичувалися слова, пов’язані із грошовими операціями: Bank (банк) (італ. banco), Konto (рахунок) (італ. conto), Kasse або Kassa (каса) (італ. cassa), Bilanz (баланс) (італ. bilancio).
Наприкінці XVIII та на початку XIX століття німецька мова перебувала під активним впливом англійської, було запозичено багато лексики із галузі торгівлі, судноплавства, спорту і т.д.: Konzern (корпорація), Scheck (чек), Banknote (банконта), boxen (займатися боксом), Sport (спорт), Start (старт), Match (матч), Champion (чемпіон), Hockey (хокей), Manager (менеджер), Clown (клоун), Streik (страйк), Smoking (смокінг), Rekord (рекорд), Marketing (маркетинг), Trend (тренд).
Fremdwörter – це лексеми, які на відміну від запозичених слів, все ще не пристосувалися до системи мови-реципієнта і зберігають свою іншомовну форму.
До цієї групи можемо, наприклад, віднести слова, що увійшли у німецьку мову з англійської. Їх часто можна почути в новинах або на радіо: Kicker, Talk, Snack, Event, Highlight, Society, King, Trash, Womanizer, Monster, Dress, Dribbling, Ranking, Shuttle, Statement, Bag, Budget, City, Kids, Story, Style, Song, Fashion, Power, Dinner, Beauty, Mentoring, Covergirl, Mascara, Shopping, Sticker.
При розподілі лексики на запозичені (Lehnwörter) та іншомовні слова (Fremdwörter) виникає проблема змішування синхронічного та діахронічного методів, бо постає питання який період вважати оптимальним для дослідження. Тому можна вважати, що дискусія щодо диференціації слів іншомовного походження на основі ступеню їх адаптації до системи мови-реципієнта залишається відкритою. При аналізі лексем іншомовного походження мають бути враховані не тільки формальні, а й функціональні критерії, а саме: частота вживання слова як окремо, так і у стійких виразах, його семантична самостійність та словотвірний потенціал.
Мова не може існувати ізольовано, бо це призведе до її стагнації. Запозичення – це одне із джерел зростання мови. Таким чином, можемо зробити висновок, що процес запозичення є позитивним аспектом розвитку та збагачення мови, бо її склад збільшується раціонально, що значно полегшує комунікацію у різних сферах.
Список використаних джерел:
1. Левицький В. В. Етимологічний словник германських мов. Вінниця: Нова Книга, 2010, т. 1 – 616 с., т. 2 – 282 с.
2. Левицький В. В. Основи германістики.: Навчальний посібник для ВНЗ. Вінниця: Нова Книга, 2008, 528 с.
3. О. Б. Ткаченко О.Б. Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-15400
4. Duden Das Herkunftswörterbuch. 4., neu bearbeitete Auflage. Mannheim/Leipzig/Wien/Zürich: Dudenverlag. 2007. – S. 960
5. Hennig, Beate. Kleines mittelhochdeutsches Wörterbuch. 7., durchgesehene Auflage. Berlin/Boston. 2022 – S. 484
6. Kettemann, B. Anglizismen allgemein und konkret: Zahlen und Fakten // EUROSPEAK - der Einfluss des Englischen auf europäische Sprachen zur Jahrtausendwende / B. Kettemann, R. Muhr. —Wien, 2002. 236 S.
7. Schützeichel, Rudolf. Althochdeutsches Wörterbuch: 7., durchgesehene und verbesserte Auflage., Berlin, Boston: De Gruyter, 2012. – S. 402
____________________
Науковий керівник: Кулина Ірина Георгіївна, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри німецької філології, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter