З метою стимулювання та інтенсифікації впровадження інновацій на державному рівні розробляються спеціальні програми, призначені для допомоги компаніям, що вирішили змінити вектор свого розвитку на інноваційний. Інноваційно-організаційні форми ведення бізнесу мають на меті активізацію інноваційного підприємництва (зокрема підтримку розвитку наукоємного виробництва), сприяння співробітництва між наукою та виробництвом, залучення капіталу у сферу інновацій. Однією з основних структурних одиниць серед інноваційних форм ведення підприємницької діяльності є кластерні об’єднання. Кластером визначається комплекс близьких, територіально залежних компаній та пов’язаних з ними організацій, що функціонують разом у певному виді бізнесу, мають спільний напрямок діяльності та взаємно доповнюють одна одну. Кластерні системи являють собою унікальну комбінацію виробничих, комерційних і наукових організацій, що основуючись на вигодах коопераційної взаємодії позитивно впливають на формування та ефективне використання реальних конкурентних переваг окремих галузей, підприємств та національних економік за умов посилення глобальної конкурентної боротьби [1, с. 145-146].
Зарубіжна практика запровадження кластерних структур демонструє, що кластеризація – це, по-перше, запорука формування розвиненого господарства та досягнення конкурентних переваг економічної системи. По-друге, вважається, що кластер – це одночасно кооперація та конкуренція між учасниками цієї структури, що дозволяє їм одержати синергетичний ефект, і це забезпечує конкурентоспроможність об’єднання, якщо порівнювати з окремими підприємствами. По-третє, процеси кластеризації основані на співробітництві між декількома групами учасників кластеру (підприємствами, органами державної влади і місцевого самоврядування та науково-освітніми установами), що сприяє посиленню інноваційного спрямування виробництва.
Українські вчені та власники підприємств взяли до уваги дані переваги, тому за останні десять років кількість кластерних структур відчутно збільшилась завдяки регіональним ініціативам. Багато українських регіонів були досліджені на доцільність впровадження кластерів, через що розпочалася активізація перспективних кластерних об’єднань [2].
На забезпечення стабільного розвитку будівельної галузі аналогічним чином впливає рівень впровадження та ефективність державного регулювання інноваційних форм взаємовідносин будівельних компаній, державного управління та інших структур різних видів економічної діяльності, зокрема будівельних кластерів. Таким чином, будівельний кластер доцільно розглядати як постійне, територіальне, добровільне кооперування господарюючих суб’єктів, що виконують наступні роботи: загальне будівництво будівель та споруд, ремонтні і реставраційні роботи, будівництво і реконструкція автострад, доріг та вулиць, будівництво водопостачання внутрішніх та зовнішніх мереж, надання в оренду будівельної техніки, прокладання інженерних мереж; компаній, що займаються виготовленням та реалізацією будівельних матеріалів та конструкцій; організацій, які здійснюють проектні роботи; фінансових установ; органів державної влади та структурних підрозділів із стандартизації, метрології і сертифікації, які мають на меті підвищити конкурентоспроможність будівельної галузі, а також економіку регіону.
«Поділля Перший» є одним із провідних кластерів будівництва та будівельних матеріалів, який орієнтований на внутрішній місцевий ринок. Передумовами його виникнення були: збільшення обсягів будівництва і виробництва будівельних матеріалів; налагодження проблеми безробіття; організація виробництва сучасних будівельних матеріалів через взаємодію з науковими організаціями, впровадження інноваційних технологій та устаткування; підвищення конкурентоспроможності виготовленої продукції; переорієнтація житлового будівництва на сучасні форми, дизайн, архітектуру та будівельні матеріали, що засвідчують основні здобутки будівельної сфери на засадах кластерної моделі [3, c. 241-245].
У Сумській області також спостерігається кластеризація будівництва завдяки функціонуванні кластерної групи, яку очолює компанія «Будівельно-виробнича компанія «Федорченко». Це багатогалузева компанія, що спеціалізується в основному на будівництві багатоповерхових житлових будинків, сучасних котеджів вдосконаленого планування на окремі замовлення, соціально-культурних об’єктів, а також виробництві будівельних матеріалів (залізобетону, цегли, будівельних розчинів, столярних виробів, виробів з металопластику) [4].
Список використаних джерел:
1. Тєлєтов О.С, Сірік Ю.А. Створення технологічного парку як фактор інноваційного розвитку економіки. Маркетинг і менеджмент інновацій. 2013. №4. С.143-154.
2. Дмитерко М.О. Регіональні кластери в Україні: ефективність їх створення та перспективи розвитку. Українська академія банківської справи Національного банку України: матеріали X Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції «Соціально-економічні реформи у контексті інтеграційного вибору України» (м. Суми, 21-22 листопада 2013 р.).
3. Павлов К. В. Кластерний підхід до активізації процесів будівництва та їх вплив на розвиток ринків житлової нерухомості. Економічні науки: зб. наук. праць Луцького національного технічного університету / за ред. Л.Л. Ковальської. Луцьк, 2017. С.239-247.
4. Федотова Ю.В. досвід та перспективи функціонування кластерних структур в економіці України. Ефективна економіка. № 4. 2015. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3961 (дата звернення: 11.07.2023).
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter