Ключові слова. Міогенна цервікалгія, балансуюча платформа, реабілітація, біль у шиї, м’язи – стабілізатори, пропріорецепція, координація.
Актуальність. Як відомо, зниження фізичної активності у сучасної людини стало однією з причин поширення гіпотонії м’язів осьового скелету, особливо шийного відділу хребта через займання вимушеного положення при використанні гаджетів [2, с. 422]. Негативний вплив стресу на організм, навіть молодих людей, через розпочату війну РФ проти України призводить до негативних наслідків та розвиток різноманітних захворювань, які виникають на фоні постійного стресу [5, с. 199]. Тривале знаходження в напівзігнутому положенні сидячи стає причиною розтягування м'язового корсету спини і знижує його тонус, що і є одним із головних чинників виникнення міогенної цервікалгії [1, с. 234]. Звідси виникає потреба в дієвих та доступних програмах фізичної терапії для профілактики і реабілітації осіб з міогенною цервікалгією, що є важливим завданням на сучасному етапі розвитку реабілітації в Україні [6, с. 320]. Використання методу тренування з балансуючою платформою для задіяння пропріорецепції, координації та м’язового тонусу має бути дієвим в реабілітації молоді з міогенною цервікалгією на фоні стресу через війну [3, с. 48 - 51].
Мета дослідження. Для наукового обґрунтування нової методики реабілітації нами була поставлена ціль: удосконалення рухової координації хворих з міогенною цервікалгією та укріплення м’язів – стабілізаторів шиї через комбіноване використання лікувальних вправ з балансуючою платформою. Також розроблена програма реабілітації має покращити психоемоційний стан представлених пацієнтів після отриманого стресу через застосування регулярної та дозованої фізичної активності.
Матеріали та методи. Для відновлення пацієнтів молодого віку з міогенною цервікалгією була розроблена програма реабілітації з використанням методу тренування з балансуючою платформою у вигляді диску виконаного з резини, діаметр її складає 60 см, а висота приблизно 10 - 12 см. Це основний засіб відновлення рухової активності, кровообігу та трофіки в міжхребцевих дисках та збільшенні сили у м’язах шийного відділу хребта. Був задіяний метод виконання вправ лікувальної гімнастики на балансуючій платформі з вільною вагою, тобто з використанням гантелей та фітнес резинок, а також вправ на супротив для м’язів-стабілізаторів шийного відділу хребта.
Дослідження проводилось протягом 2 місяців у 30 пацієнтів (18 - жінок і 12 чоловіків) у віці від 18 до 25 років. Всі обстежені перенесли психоемоційний стрес через обстріли м. Київ та всієї території України. Відповідні пацієнти були розділені на дві групи: основна (ОГ) та контрольна (КГ) по п’ятнадцять осіб у кожній групі. В ОГ засобом відновлення було використання балансуючої платформи та гантелей, фітнес - резинок. В КГ пацієнти виконували такі ж вправи з вільною вагою, але балансуюча платформа не була задіяна. В обох групах заняття проводили 3 рази на тиждень тривалістю 60 хв.
Всі пацієнти мали соматоформні розлади, пов’язані зі стресом через війну в Україні, а саме: посттравматичний стресовий розлад мали 10 з представлених пацієнтів, 4 мали порушення адаптації, 3 – фобічні тривожні розлади, 3 – панічний розлад.
Для оцінки ефективності реабілітаційних заходів, ми використовували пробу Ромберга (ускладнену), функціональні методи дослідження шийного відділу хребта (рухливість у шийному відділі хребта за шкалою ROM, мануальне м’язове тестування за п’ятибальною шкалою) та шкалу тривожності Бека.
Отримані результати. До початку дослідження всі функціональні показники не відрізнялись в обох групах: проба Ромберга – 10,7±,2,6 балів в ОГ та 10,6±2,3 балів в КГ; тестування за шкалою ROM: рухливість ШВХ навколо фронатльної осі – 2,0±0,2 балів в ОГ та 2,5±0,4 балів в КГ; рухливість ШВХ навколо сагітальної осі при згинанні шиї - 2,3±0,3 балів в ОГ та 2,5±0,2 балів в КГ; рухливість ШВХ навколо сагітальної осі при розгинанні шиї - 2,2±0,2 балів в ОГ та 1,9±0,3 балів в КГ; ротація голови - 2,4±0,2 балів в ОГ та 2,1±0,2 балів в КГ; мануальне м’язове тестування за п’ятибальною шкалою: сила драбинчастих м’язів - 2,3±0,5 балів в ОГ та 2,2±0,3 балів в КГ; сила ремінного м’яза - 1,8±0,3 балів в ОГ та 1,9±0,4 балів в КГ; сила грудино-ключично-соскоподібного м’яза – ОГ 1,9±0,4 балів та 2,0±0,3 балів в КГ; сила коротких згиначів шиї ОГ - 1,7±0,5 балів та 1,9±0,6 балів в КГ; шкала тривожності Бека ОГ – 32,3±3,3 балів та 31,5±3,6.
Після проведеного курсу реабілітаційних заходів за розробленими методиками виявлено поліпшення результатів дослідження в обох групах, але в ОГ більш виражене: проба Ромберга – 15,1±,2,6 балів в ОГ та 12,3±2,3 балів в КГ; тестування за шкалою ROM: рухливість ШВХ навколо фронтальної осі – 1,0±0,3 балів в ОГ та 2,0±0,5 балів в КГ; рухливість ШВХ навколо сагітальної осі при згинанні шиї - 1,2±0,2 балів в ОГ та 2,0±0,4 балів в КГ; рухливість ШВХ навколо сагітальної осі при розгинанні шиї - 1,2±0,3 балів в ОГ та 1,5±0,2 балів в КГ; ротація голови - 1,5±0,4 балів в ОГ та 1,7±0,3 балів в КГ; мануальне м’язове тестування за п’ятибальною шкалою: сила драбинчастих м’язів - 4,8±0,2 балів в ОГ та 3,7±0,4 балів в КГ; сила ремінного м’яза - 4,8±0,4 балів в ОГ та 3,8±0,5 балів в КГ; сила грудино-ключично-соскоподібного м’яза – ОГ 4,6±0,5 балів та 3,9±0,4 балів в КГ; сила коротких згиначів шиї - 4,7±0,6 балів ОГ та 3,9±0,4 балів в КГ; шкала тривожності Бека ОГ – 24,3±2,9 балів та 25,4±2,6.
Висновки. В результаті проведення дослідження була доведена ефективність розробленої програми фізичної терапії та доцільність використання балансуючої платформи в програмі фізичної терапії осіб з міогенною цервікалгією під впливом гіподинамії та стресу. Про це свідчить аналіз результатів дослідження. Вивчення результатів функціональних показників доказують значні позитивні зміни в основній групі. Під впливом регулярних фізичних навантажень під час проведення дослідження зменшився стан проявів тривожності в обох групах рівномірно. Також було зазначено поліпшення загального стану пацієнтів, зменшення проявів тривожності та болю м’язів шиї, головної болі.
Розроблена програма фізичної терапії з використанням тренування на балансуючій платформі надає більш ефективний вплив на функціональний стан шийного відділу хребта осіб з міогенною цервікалгією в молодому віці.
Список літератури
1. Богдановська Н.В. Фізична реабілітація засобами фізичної терапії. / Н. В. Богдановська, І.В. Кальонова. - Університетська книга. 2020. С. 234.
2. Вакуленко Л.О., Клапчук В.В. Основи реабілітації, фізичної терапії, ерготерапії. /Л.О. Вакуленко, В.В. Клапчук. - Укрмедкнига. 2018. С. 422.
3. Істомін А.Г., Мартинова Н.С., Білецька О.М. Ефективність тренування з використанням балансуючої платформи в реабілітації у хворих після перенесеної коронавірусної хвороби з міогенною цервікалгією / А.Г. Істомін, Н.С. Мартинова, О.М. Білецька // Фізична реабілітація та рекреаційно-оздоровчі технології - Т. 7. № 2. – 2022. С. 48 – 51.
4. Козак Д. В. Фізична реабілітація та основи здорового способу життя / Д. В. Козак, Н. О. Давибіда. – Тернопіль : Укрмедкнига, 2005. С. 199.
5. Попадюха Ю. А. Особливості використання сучасних і перспективних реабілітаційних технологій та засобів для відновлення опорно-рухового апарату спортсмена / Ю. А. Попадюха // Науковий часопис КПІ ім. І. Сікорського. С.320.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter