Трансформаційні процеси торкнулися функціонування всіх систем сучасного суспільства. Останнім часом постає питання соціальної відповідальності особистості, включеної у всі сфери діяльності. У сучасній науковій літературі приділяється велика увага розвитку концепції соціальної відповідальності. У дослідженнях простежуються різноманітні методологічні підходи до трактування конструкту «соціальна відповідальність». Тлумачення цього поняття не однозначне в залежності від предмета дослідження, що демонструє широкий діапазон розуміння даного явища. Виявлена невизначеність потребує глибокого системного аналізу та наукового осмислення, передусім на методологічному рівні.
Механізми соціальної відповідальності регулюють соціальну діяльність особистості через: обмеження та припинення негативних форм поведінки; стимулювання та мотивування соціально схвалюваних форм поведінки.
Соціальна відповідальність, її прояв та реалізація у житті представляється багатогранним і багатоаспектним соціальним явищем, тобто є системою, що володіє цілісністю. Із розуміння цілісності, як інтегрованої сукупності, це поняття застосовується до соціальної відповідальності як до цілісної системи.
Зауважимо, що системний підхід використовують як інструмент дослідження. Застосування системного підходу до вивчення соціальної відповідальності допомогло розкрити ті внутрішні закономірності, які зумовили якісну своєрідність обʼєкта дослідження.
Соціальна відповідальність особистості є складною системою, що спирається на базові вимоги державної політики, вплив громадянського суспільства та соціальних мікрогруп. Функціонування цієї системи забезпечується активною діяльністю субʼєктів (індивідів чи груп) у соціальному просторі. Оскільки соціально відповідальна поведінка поширюється як на осіб, так і на суспільство, то активізуються всі системи та процеси, чим забезпечується самоактуалізація як особистості, така й суспільства загалом. Такий підхід стимулює формування соціально відповідального простору.
Отже, соціальна відповідальність особистості виявляється у її здатності до оцінки своїх дій, починаючи від перспективи, теперішнього часу та ретроспективи, ґрунтуючись на загальноприйнятих нормах та цінностях, властивих даному суспільству та мікрогрупі. Соціальна відповідальність є елементом соціальної структури особистості та інтегрує у собі соціальні та психологічні компоненти. На структуру соціальної відповідальності впливають державна соціальна політика, громадянське суспільство та соціальні мікрогрупи. Необхідно як розвивати соціальну відповідальність особистості, так й стимулювати формування соціально відповідального простору.
Список використаних джерел:
1. Баюра Д.О. Формування системи корпоративного управління на засадах соціальної відповідальності. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2013. № 10. С. 18-22.
2. Грищук В.К. Соціальна відповідальність. Львів: Львівський університет внутрішніх справ, 2012. 152 с.
3. Євтушенко В.А. Внутрішні та зовнішні інституційні форми корпоративної соціальної відповідальності. Проблеми і перспективи розвитку підприємництва. 2013. № 1. С. 40-46.
4. Охріменко О.О., Іванова Т.В. Соціальна відповідальність. К.: Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», 2015. 180 с.
|