Одним із найскладніших соціально-економічних механізмів є система охорони здоров’я. Адже саме вона забезпечує принципи збереження здоров’я і надання допомоги людям. Важливим моментом також має бути ще й формування прихильності медичних працівників до робочої організації. На сьогодні зростає необхідність переходу на партнерський, рівний підхід, сприяючи формуванню автономії лікарів та пацієнтів. Університети розвиваються тільки за умови, що зможуть залучати та утримувати тих співробітників і ті «команди», які готові висувати ініціативи, запускати проекти, вибудовувати партнерські відносини.
Корпоративна культура як система цінностей та принципів у Тернопільському національному медичному університеті ім. І. Я. Горбачевського, які поділяються і підтримуються членами університетської спільноти, об’єднує професійну, організаційну, правову, економічну, комунікативну, інформаційну, екологічну, моральну культуру, а також елементи освітянської та студентської субкультури, що реалізуються традиціями, переконаннями, етичними нормами та звичаями [2]. Університетське середовище повинно сприяти діяльності різних ініціативних груп. Перетворення класичного академічного університету на університет іншого типу потребує глибокої трансформації його корпоративної культури. Можливості позиціонування нового вишу визначаються суттєвими змінами його корпоративної культури. При цьому персонал та керівництво по-новому реалізують себе та свою діяльність. Саме завдяки корпоративній культурі університет підбирає кадри, визначає можливості університету як суб'єкта ринку. На даний час немає багато системних уявлень про корпоративну культуру. Багато фахівців роблять акценти на її поведінкових, ціннісних чи регулятивних аспектах [1]. Системна модель корпоративної культури повинна мати свої рівні, зокрема, ті, що вище – мають бути певними рамками для тих, що розташовані в основі. Неможливо скласти повний перелік об'єктів чи ситуацій, які є «носіями» корпоративної культури. Доступними для спостереження та аналізу корпоративної культури університету є: дизайн будівель та інтер'єрів; інформаційне поле будівель та інтернет-сайт; програмні та типові документи; заяви керівників та співробітників; моделі поведінки персоналу та студентів. Як відомо, корпоративна культура вищого закладу освіти формується роками і несе на собі відбитки різних подій, ситуацій. За аналізом експертів було відмічено кілька видів корпоративної культури. Один з яких це – те, що вона відображає наявність цілей розвитку, високих бажань та амбіцій майбутнього. Важливим є і те, що колектив університету та здобувачі вищої освіти обговорюють проблеми та перспективи розвитку університету, тому домінують цінності відкритості, довіри, взаєморозуміння та партнерства. Існують також і програмні та типові документи, що регламентують розвиток та діяльність університету. Внутрішній та зовнішній символічний простір університету (стенди, інтер'єри, корпоративний сайт, газети, журнали, буклети та ін.) формується та відображає ідеї розвитку. Корпоративна культура , це «найм’якіший матеріал з усіх, що існують» [3]. Вона робить відносини між людьми більш гармонічними, зачіпаючи особистісні, національні та суспільні системи цінностей.
Список використаних джерел:
1. Jaspers, K. (1959). The idea of the University. Beacon Press, Boston, 149 p.
2. Кодекс корпоративної культури Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України.
3. Корпоративне управління: сучасні світові тенденції розвитку та проблеми впровадження в Україні [Текст] : збірник матеріалів І Всеукраїнської наукової конференції студ. та молодих вчених, 9-10 листопада 2011 р. / Ред. 318 кол.: З.Є. Шершньова, С.М. Соболь, О.М. Мозговий та ін. К. : КНЕУ, 2011. 83 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter