:: ECONOMY :: СЕРЕДНЄ ПРИДНІСТРОВ’Я ЯК ГІДРОЛОГІЧНИЙ РЕКРЕАЦІЙНИЙ РЕСУРС :: ECONOMY :: СЕРЕДНЄ ПРИДНІСТРОВ’Я ЯК ГІДРОЛОГІЧНИЙ РЕКРЕАЦІЙНИЙ РЕСУРС
:: ECONOMY :: СЕРЕДНЄ ПРИДНІСТРОВ’Я ЯК ГІДРОЛОГІЧНИЙ РЕКРЕАЦІЙНИЙ РЕСУРС
 
UA  RU  EN
         

Світ наукових досліджень. Випуск 35

Термін подання матеріалів

20 листопада 2024

До початку конференції залишилось днів 0



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
Календар конференцій
Архів
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум
Наукові конференції
Наукова спільнота - інтернет конференції
Світ наукових досліджень www.economy-confer.com.ua

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

СЕРЕДНЄ ПРИДНІСТРОВ’Я ЯК ГІДРОЛОГІЧНИЙ РЕКРЕАЦІЙНИЙ РЕСУРС

 
30.06.2023 23:02
Автор: Ковтуник Інна Іванівна, кандидат географічних наук, старший викладач кафедри туризму та готельно-ресторанної справи, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, м. Кам’янець-Подільський
[11. Географічні науки;]


Особливою для розвитку курортної галузі на території Хмельницької обл. є та зона Придністров’я, яка виходить до р. Дністер. Вихід на поверхню крутих південних схилів тепломістких вапнякових субстратів у даній зоні Придністров’я обумовлює виникнення мікрокліматичних умов, які за своїми характеристиками наближаються до степових або, навіть, до середземноморських, що сприяє розвитку рекреації [1, с. 238].

В зоні Придністров’я особливо виділяється підзона – Середнє Придністров’я. Середнє Придністров’я займає вигідне місце серед потенційних курортних районів країни. В цьому районі знаходяться надзвичайні за красою території, які відрізняються унікальністю природних ландшафтів, яскравим прикладом поєднання живописного ландшафту та відпочинку на воді є Дністровська рів’єра.

Дністровська рів’єра – це місцина, де р. Смотрич (притока р. Дністер) безпосередньо впадає в р. Дністер. Дане місце називають устям, звідси і назва села, на території якого знаходиться курорт Дністровська рів’єра [2, с. 52].

Устя – село в Слобідсько-Кульчієвецькій сільській територіальній громаді Кам’янець-Подільського району Хмельницької обл. Площа с. Устя становить 1,196 км.² Населення складає 529 осіб.

Історія с. Устя є надзвичайно цікавою. Колись воно було с. Мукша, за назвою місцевої р. Мукша, яка протікає неподалік від м. Кам’янця-Подільського. Сама р. Мукша, імовірно, названа за іменем богині Мокоші (в той час поклонялися давнім богам), припускають географи. Адже долина р. Дністер була заселена людьми ще з часів раннього палеоліту. Цьому факту сприяв особливий, схожий до середземноморського, мікроклімат, родючі землі, придатні для землеробства і скотарства, ріка, багата рибою. Існує легенда про підземний хід, що зв’язував між собою печери на правому березі р. Мукші з с. Устя.

Пізніше с. Устя називалося Устям Дністровим та Устям Смотрицьким.

За радянських часів с. Устя було місцем побудови дач працівників м. Кам’янця-Подільського, в основному, наукових і освітніх закладів, а також місцевих заводів [3, с. 112].

З кінця XIX ст. і до вересня 1939 р. ці місця були олюбленими місцями відпочинку поляків, угорців та австрійців.

З давніх часів р. Дністер була судноплавною і століттями відігравала роль головної транспортної артерії, яка зв’язувала Прикарпаття та Пониззя з Балканами та Близьким Сходом. У ті часи з півдня Дністром доставлялися античний посуд, тканини, вироби з металу й інші товари, а племена, що проживали на території Подністров’я вивозилися зерно, шкіру, хутро та інше.

Список використаних джерел:

1. Бейдик О. О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування: монографія. К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2001. 395 с.

2. Геренчук К. И. Природа Хмельницкой области. Львов: Вища школа, 1980. 152 с.

3. Ковтуник І. І. Рекреаційні ресурси Хмельниччини. Хмельниччина туристична: історико-культурні, природно-географічні та економічні аспекти розвитку: колект. монографія. Випуск 1. Кам’янець-Подільський, 2015. С. 98-119.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
ПОЛІТИКО – ГЕОГРАФІЧНЕ ТА ЕКОНОМІКО – ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ ЯК ВАЖЛИВИЙ АСПЕКТ ПОВОЄННОГО РОЗВИТКУ
12.07.2023 16:18




© 2010-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.375 сек. / Mysql: 1570 (0.309 сек.)