Особливою для розвитку курортної галузі на території Хмельницької обл. є та зона Придністров’я, яка виходить до р. Дністер. Вихід на поверхню крутих південних схилів тепломістких вапнякових субстратів у даній зоні Придністров’я обумовлює виникнення мікрокліматичних умов, які за своїми характеристиками наближаються до степових або, навіть, до середземноморських, що сприяє розвитку рекреації [1, с. 238].
В зоні Придністров’я особливо виділяється підзона – Середнє Придністров’я. Середнє Придністров’я займає вигідне місце серед потенційних курортних районів країни. В цьому районі знаходяться надзвичайні за красою території, які відрізняються унікальністю природних ландшафтів, яскравим прикладом поєднання живописного ландшафту та відпочинку на воді є Дністровська рів’єра.
Дністровська рів’єра – це місцина, де р. Смотрич (притока р. Дністер) безпосередньо впадає в р. Дністер. Дане місце називають устям, звідси і назва села, на території якого знаходиться курорт Дністровська рів’єра [2, с. 52].
Устя – село в Слобідсько-Кульчієвецькій сільській територіальній громаді Кам’янець-Подільського району Хмельницької обл. Площа с. Устя становить 1,196 км.² Населення складає 529 осіб.
Історія с. Устя є надзвичайно цікавою. Колись воно було с. Мукша, за назвою місцевої р. Мукша, яка протікає неподалік від м. Кам’янця-Подільського. Сама р. Мукша, імовірно, названа за іменем богині Мокоші (в той час поклонялися давнім богам), припускають географи. Адже долина р. Дністер була заселена людьми ще з часів раннього палеоліту. Цьому факту сприяв особливий, схожий до середземноморського, мікроклімат, родючі землі, придатні для землеробства і скотарства, ріка, багата рибою. Існує легенда про підземний хід, що зв’язував між собою печери на правому березі р. Мукші з с. Устя.
Пізніше с. Устя називалося Устям Дністровим та Устям Смотрицьким.
За радянських часів с. Устя було місцем побудови дач працівників м. Кам’янця-Подільського, в основному, наукових і освітніх закладів, а також місцевих заводів [3, с. 112].
З кінця XIX ст. і до вересня 1939 р. ці місця були олюбленими місцями відпочинку поляків, угорців та австрійців.
З давніх часів р. Дністер була судноплавною і століттями відігравала роль головної транспортної артерії, яка зв’язувала Прикарпаття та Пониззя з Балканами та Близьким Сходом. У ті часи з півдня Дністром доставлялися античний посуд, тканини, вироби з металу й інші товари, а племена, що проживали на території Подністров’я вивозилися зерно, шкіру, хутро та інше.
Список використаних джерел:
1. Бейдик О. О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування: монографія. К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2001. 395 с.
2. Геренчук К. И. Природа Хмельницкой области. Львов: Вища школа, 1980. 152 с.
3. Ковтуник І. І. Рекреаційні ресурси Хмельниччини. Хмельниччина туристична: історико-культурні, природно-географічні та економічні аспекти розвитку: колект. монографія. Випуск 1. Кам’янець-Подільський, 2015. С. 98-119.
|