Щоб обумовити розробку стратегії інтегрованих процесів для початку потрібно надати характеристику самого поняття. Конкретно поняття інтеграції говорить саме за себе, адже воно розуміється як певне об’єднання. Воно може між собою поєднати об’єкти одного підприємства та виробництва, які і так були схожі між собою, цей вид інтеграційних процесів носить назву горизонтальна. Також він в змозі об’єднати зовсім різні підприємства, формуючи із них єдиний ланцюг, повністю замінюючи їх род минулої діяльності, починаючи із виробництва продукту до його прямої реалізації. Це більш складний процес, який називається вертикальною інтеграцією
В цілому, туристична сфера ще початку ХХІ ст. займала провідну роль у розвитку України як сучасної та перспективної країни у рамках туристичного ринку послуг. Туризм забезпечує стабільний прогрес в економічній ситуації, а також створює позитивну динаміку для розвитку інших галузей діяльності. Це може підтвердити статистика взята із даних ЮНВТО, яка говорить про те, що кількість міжнародних туристичних прибуттів у 2013 році збільшилась більше ніж на 5 % порівняно з 2012 роком [1].
Але, незважаючи на більш менш гарну картину на території України, дивлячись на міжнародний світовий ринок туризму, можна сміливо заявити, що наша держава значно відстає від тенденцій та процесів обслуговування від інших держав. Це відбувається з причини неграмотності деяких вітчизняних туристичних господарств, які, намагаючись розширювати власний бізнес, просто скупчують різноманітні види просування та виробництва на одному підприємстві, замість того, щоб реалізовуватись завдяки господарському ланцюгу туристичних незалежних одиниць.
Саме цей процес і обумовлюється поняттям «економічної інтеграційної системи». Іншими словами, цей процес можна назвати такими взаємовідносини між підприємствами, які поєднують їх на довгостроковий час та структурують для отримання сумісних цілей. В основному розумінні, інтеграція має за мету об’єднати окремі об’єкти господарювання у єдину власність, при цьому зберігаючи в них незалежність [3].
З наукової точки зору, роботу інтеграції на підприємстві можна охарактеризувати наступними послідовними процесами:
1.Об’єднання підприємств, цеху та виробництв в єдине ціле.
2.Підтримання системи обслуговування різного призначення одночасно.
3.Забезпечення виконання всієї необхідної функціональності на основі взаємодії всіх погоджених на це складів підприємств.
4.Зіставлення регламенту задач та місячних цілей.
5.В результаті, взаємодія всіх сумісних факторів технічного, програмного, інформаційного та інших видів діяльності.
Також варто зазначити, що процес інтеграції дозволяє раціонально управляти всіма ресурсами та фінансами, плюс до того, при обміні даними на підприємствах почнуть грамотніше працювати всі підрозділи. Цей момент можна забезпечити так званими шляхом сполучення, узгодження та сумісності систем.
Аналізуючи інтеграційні процеси на туристичних підприємствах, використовуючи джерела можна виокремити наступні переваги:
-зниження рівня невизначеності у постачанні та збуті;
-обмеження у питанні конкуренції через об’єднання деяких об’єктів в єдиний;
-спрощена система впровадження інноваційних технологій у всіх туристичних закладах;
-зниження видатків.
Інтеграція в рамках регіону, а також її називають регіональне туристичне товариство розглядається як добровільне об’єднання учасників, з метою загального їхнього управління, захисту їх прав і реалізації об’єднаних проектів та різноманітних програм. Аналізуючи, інтеграції в регіоні можна обґрунтувати наступні переваги використання в управлінні регіональним розвитком туризму організації рекреаційного господарства у формі регіонального туристичного товариства:
-підтримка органів державної влади та місцевого самоврядування за допомогою створення певних додаткових пільг, режимів оподаткування, тощо;
-реалізація маркетингу регіону;
-випередження конкурентів з урахуванням консолідації зусиль для використання об’єднаних в єдине ціле природних, культурно-пізнавальних ресурсів, а також забезпечення їх цілісності;
-створення та підтримання в якісному робочому стані нових туристичних центрів та дестинацій.
Варто також зауважити, що інтеграції, впровадження у регіональному розумінні сприяє вдосконаленню вже існуючої інфраструктури, формуванню кращого туристичного продукту, а також покращує розвиток як міжнародного, так і внутрішнього туризму.
На сьогоднішній день розробка інтегрованих систем займає високу пріоритетність, адже вона допоможе вирішити багато запитань, які стосуються інноваційних поштовхів в туризмі України, а також значно покращить попит як вітчизняних туристів, так і потік іноземців. В Україні існує декілька інтеграційних процесів, що уже розробляється та поширюється серед наших туристичних об’єктів.
Найбільш динамічніше інтегровані процеси розвиваються у сфері франчайзингу, адже по суті франшиза – це і є напряму впровадження об’єднання та додавання нового підприємства до вже існуючої групи. Це горизонтальна інтеграція. Можна сказати, що в Україні цей тип тільки починає набирати оберти та стрімко розвиватись.
Франшиза – це діяльність, яка веде український туристичний бізнес до покращення партнерства з іншими країнами та виводить державу на міжнародний рівень туризму. Вона формує нові тенденції впливу на підприємницьку діяльність. В туризмі активну інтеграційну стратегію щодо створення франчайзингових систем обирають туристичні оператори «Соната Тревел», «Join UP», «Феєрія», «Мережа магазинів гарячих путівок», тощо.
Наступна інтеграція, яка має достатню популярність у міжнародному туризмі та переходить на ринок українських туристичних послуг – це готельні мережі. Наша країна тільки починає свій розвинений шлях у питанні міжнародно популярних готельних ланцюгів, що будуть користуватись шаленим попитом. Існує низка незначних проблем, яка гальмує підвищення потенціалу та обумовлення перспектив цієї діяльності, такі як маленький процент інвестування у сферу гостинності, політичні негаразди із сусідньою країною, недостатня обізнаність у процесі реалізації мережі та інше.
Саме поняття готельний ланцюг – це об’єднання декількох готелів, які здійснюють колективну туристичну діяльність, під керівництвом одного власника, мають загальне управління та функціональність та дотримуються єдиних стандартів високоякісного обслуговування. Зараз на території України нараховується 16 готельних мереж. Всі вони намагаються надавати якісні послуги та отримувати найвищу зіркість серед категорій. Найпопулярніші з них це Premier Hotels and Resorts та Reikartz Hotel Group.
Готельна мережа в Україні, в цілому, є абсолютно перспективною та необхідною для розвитку туристичної сфери на території держави. На сьогодні, 84% всієї землі відносяться до готельного номерного фонду що існує сьогодні, із загальним розміром - 51 700 номерів. Отже, варто розвивати надалі туризм та національні готельні ланцюги, адже порівняно з іншими європейськими країнами, ми поки знаходимось не на високому рівні забезпечення.
Варто сказати, що протягом останніх років достатньо гарно розвиваються впровадження інтеграційних процесів як міжнародних, так і національних напрямків формувань, але більшість із них зараз ще знаходяться на етапі реалізації та розробки стратегій удосконалення. Їх подальший розвиток буде обумовлений після адаптації під робочу систему обслуговування.
Отже, щоб інтеграції грамотно працювали на підприємстві та функціонували індивідуально для кожного закладу необхідно впроваджувати стратегію інтегрованої діяльності, яка допомагає спрощувати роботу туристичних об’єктів та удосконалює надання послуг.
Є декілька етапів, які потрібно виконати для отримання результативної стратегії. Перший етап реалізує створення базових умов, які можуть сприяти інтегрованим процесам в туризмі. Другий етап впроваджений задля збільшення присутності та більшої ролі України у європейському та світовому просторі. Третій етап займається формуванням стабільних інтеграційних зв’язків, перманентної багатоаспектної міжнародної взаємодії у туристичній сфері [4].
Розробка стратегічного направлення інтеграції повинна здійснюватися на основі отриманих аналітичних розумінь якісних, кількісних та ресурсних чинників. Вона має реалізовуватись згідно наступній послідовність структурі передумов:
-моніторинг послуг та діагностичний аналіз вже існуючих туристичних продуктів кожного партнера та їх реальний попит в обслуговуванні;
-формування альтернативних стратегій розвитку інтеграційних відносин;
-адаптування розробленої та вже впровадженої стратегії до реальної картини українського туристичного ринку послуг та розгалуження стратегічного впливу на всі підгалузі діяльності;
-визначення процедур поетапного контролю, слідкування за правильністю виконання стратегії і, у разі необхідності, її коригування.
Підсумовуючи, можна сказати, що запропонована інтеграційна стратегія розвитку туристичних підприємств потрібна для забезпечення всіх нагальних потреб регіональної туристичної сфери, а також допомагає модернізувати національну українську економіку з урахуванням глобалізації та загальної інтеграції міжнародного туризму.
Список використаних джерел:
1. Офіційний сайт ЮНВТО. URL: http://media.unwto.org/ (дата звернення 19.05.2023)
2. Мешко Н. П. Розвиток туристичного бізнесу в умовах інформатизації світової економіки: монографія / за ред. Н. П. Мешко, Є. А. Фалько. Миколаїв : Миколаївський нац. ун-т імені В. О. Сухомлинського, 2014. 114–120 с.
3. Мельниченко С.В. Інформаційні технології в туризмі: теорія, методологія, практика: монографія / за ред. С.В. Мельниченко. Київ: Нац. торг.-екон. ун-т, 2008. 493 с.
4. Босовська М. В. Інтеграційні процеси в туризмі: теорія та практика розвитку. URL: http://irbis–nbuv.gov.ua/ (дата звернення 20.05.2023)
|