Лексику германських мов В.В. Левицький розподіляє на три основні частини: лексика індоєвропейського походження; незрозумілого, тобто неіндоєвропейського походження і запозичена лексика. [3, 26] Найдавніші запозичення з латинської мови в германські мови відносяться до перших століть н.е. – до початку поширення християнства у франків і англо-саксів, тобто до V-VI ст. [3, 485]
С. Зондерегер відмічає, що германці запозичили у греків та римлян назви рослин, продуктів харчування, назви тварин, зброї, домашнього побуту, назви днів тижня, місяців, тощо. [8, 198-201]
Метою даного дослідження є встановлення ролі запозичень у процесі розвитку німецької мови, а саме - виникнення назв днів тижня.
Матеріалом для дослідження в даній роботі слугують чотири словники: словник давньоверхньонімецької мови Р. Шутцайхеля, словник середньоверхньонімецької мови Б. Генніг, етимологічний словник К. Дудена та етимологічний словник В.В. Левицького.
В роботі було використано дослідницький, діахронічний та синтетичний методи дослідження.
В результаті проведеного дослідження нами було виявлено наступне. Поряд із загальновживаною назвою Samstag (двн. sambaztac), що походить від грецького *sambaton, існують наступні діалектні варіанти: Samstach, Samschdag, Samschdig тощо. У північній та східній Німеччині частіше можна зустріти найменування Sonnabend (двн. sunnunaband), що походить від давньоанглійського sunnanæfen, та трохи рідше його варіації, а саме: Sünnabend і Sunnowend. На північному заході ареалу німецької мови існує також назва Saterdag, що походить від нідерландського zaterdag, що у свою чергу є калькою з латинської мови dies Saturni - день, присвячений Сатурну.
Dienstag (снн. dingesdach), мабуть, найбагатший на діалектні форми день тижня. Він є пов’язаним із да. tiwesdaeg, дс. tý(r)sdagr, а також фриз. tīesdi, двн. zîostag, свн. zîestac, алем. zischtig - усі ці назви сходять до римського бога війни Марса, якого стародавні германці називали Тіваз (*Teiwaz або *Tīwaz). Через різні варіанти імені цього бога (двн. Zîu/Zio, да. Tīg, Tīw, дс. Týr) існують діалектні варіації для позначення цього дня.
Баварське Ertag, іноді Erchtag або Irda, ймовірно походить від давньогрецької назви дня Ἄρεως ἡμέρα (Áreôs hêméra) (тобто «День Ареса» = Марса). Існують також припущення, що Ertag походить від імені германського бога Ео (Eor, Aer), але теорія щодо Ареса є більш поширеною серед лінгвістів.
Назва Aftermontag (іноді також Nachmontag) поширена в основному у місті Аугсбург, що розташовано на південному заході Баварії. Це найменування було введено місцевим єпископом, щоб замінити назву, яка походить від імені язичницького бога Тіваза, якого ми вже згадували.
У Баварії дуже часто замість форми Donnerstag (четвер, двн. Donares tag, свн. donrestac) зустрічається Pfinztag. Крім основного варіанту, в баварсько-австрійському діалекті іноді використовується також Pfingstag.
Етимологічний аналіз назв днів тижня в німецькій мові дозволив отримати важливі відомості про особливості мислення, психології, умов та способу життя давних германців, що було втілено в назви днів тижня.
Список використаних джерел:
1.Голубенко Л. М., Кулина І. Г., Березіна Ю. О. Історія німецької мови. Практикум з курсу. Одеса: Фенікс, 2017, Ч. ІІ, 36 с.
2.Левицький В. В. Етимологічний словник германських мов. Вінниця: Нова Книга, 2010, т. 1 – 616 с., т. 2 – 282 с.
3.Левицький В. В. Основи германістики.: Навчальний посібник для ВНЗ. Вінниця: Нова Книга, 2008, 528 с.
4.Duden Das Herkunftswörterbuch. 4., neu bearbeitete Auflage. Mannheim/Leipzig/Wien/Zürich: Dudenverlag. 2007. – S. 960
5.Hennig, Beate. Kleines mittelhochdeutsches Wörterbuch. 7., durchgesehene Auflage. Berlin/Boston. 2022 – S. 484
6.Karl-Heinz & Kelih, Emmerich, Best (Hrsg.): Entlehnungen und Fremdwörter: Quantitative Aspekte. Lüdenscheid: RAM-Verlag (Studiesin Quantitative Linguistics 15), 2014. – S.163
7.Schützeichel, Rudolf. Althochdeutsches Wörterbuch: 7., durchgesehene und verbesserte Auflage., Berlin, Boston: De Gruyter, 2012. – S. 402
8.Sonderegger, Stefan. Althochdeutsche Sprache und Literatur: Eine Einführung in das älteste Deutsch. Darstellung und Grammatik, Berlin, Boston: De Gruyter, 2003. – S. 392
___________________________________________________________________________________________
Науковий керівник: Кулина Ірина Георгіївна, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри німецької філології, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter