Ця дослідницька робота присвячена вивченню феномену прокрастинації у зарубіжній психології.
Актуальність вивчення феномену прокрастинації полягає в його поширеності, негативному впливі на здоров'я та продуктивність людей і потребі розробки ефективних стратегій подолання цього явища.
Прокрастинація (від лат. prōcrāstinātiō — відкладання на завтра; від prō + crāstinus - завтрашній, від crās - завтра), зволікання - психологічний термін, що окреслює схильність людини відкладати неприємні завдання на потім, тяжіння до справ, що приносять більше задоволення або швидший результат. [1].
1977 році термін «прокрастинація» був введений до наукового використання П. Рінгенбахом у його праці "Прокрастинація в житті людини". У той самий рік була опублікована книга А. Елліса і В. Кнауса "Переборення відкладання", яка базувалася на клінічних спостереженнях. Пізніше, засновані на значному досвіді консультування, Дж. Бурк та Л. Юен видавали науково-популярну книгу "Відкладання: що це таке і як з ним боротися". Проте наукове вивчення проблеми відкладання має початок у 70-80 роках минулого століття (А. Елліс, В. Кнаус) [2].
У зарубіжній психології було проведено багато досліджень, спрямованих на розуміння причин, наслідків та стратегій подолання прокрастинації. Ось деякі підходи та висновки, які були зроблені на основі цих досліджень:
1.Психологічні причини: Прокрастинація може бути пов'язана з різними психологічними чинниками, такими як недостатня саморегуляція, низька самодіяльність, перфекціонізм, страх неуспіху або страх успіху, невизначені цілі та недостатня мотивація.
2.Часові фактори: Недостатня усвідомленість часу та нереалістичні оцінки часу можуть сприяти прокрастинації. Наприклад, люди можуть недооцінювати час, необхідний для завершення завдання, або перекладати його виконання на потім, вважаючи, що мають більше часу, ніж насправді.
3.Стратегії подолання: Дослідження показують, що ефективні стратегії подолання прокрастинації включають створення реалістичного плану дій, розбиття завдання на менші кроки, встановлення конкретних термінів та нагадувань, використання позитивного підсилення та пошук підтримки у соціальному середовищі.
4.Вплив на життя та благополуччя: Прокрастинація може мати негативні наслідки для емоційного стану, здоров'я, відносин, академічних та професійних досягнень. Вона може викликати стрес, посилювати відчуття провини та сумнівів у власних здібностях.
Це лише загальний огляд досліджень прокрастинації в зарубіжній психології. Ця тема є досить обширною, і існують багато деталей та варіацій у дослідженнях.
Одне з провідних досліджень, що розглядає зв'язок прокрастинації та емоційних станів, було проведене Ангело Бандурою, відомим психологом та теоретиком соціального навчання Він виявив що, що емоційні стани, такі як тривога та страх неуспіху, можуть бути факторами, що спонукають особу до прокрастинації. Він стверджує, що негативні емоції можуть стати механізмом уникнення виконання завдань ("Self-Efficacy Mechanism in Psychobiologic Functioning", Bandura, 1988) [3].
У дослідженні "The Role of Emotional Intelligence in Procrastination and Well-being" (2018), Дж. Кларк і його колеги досліджували роль емоційного інтелекту у прокрастинації та благополуччі. Вони знайшли негативний зв'язок між рівнем емоційного інтелекту та прокрастинацією. Тобто, люди з вищим рівнем емоційного інтелекту мають меншій схильність до прокрастинації [4].
У дослідженні "Emotional States, Procrastination, and Academic Performance in University Students" (2020), А. Феррара та її колеги досліджували взаємозв'язок між емоційними станами, прокрастинацією та академічною успішністю студентів. Вони виявили, що високий рівень тривоги і стресу пов'язаний з більшою схильністю до прокрастинації та низькою академічною успішністю [5].
Інтеграція прокрастинації та емоційних станів особистості є предметом активних досліджень у сучасній психології. Розуміння цього зв'язку є важливим для розкриття механізмів, що лежать в основі прокрастинаційних поведінок та впливу емоцій на них. Дослідники прагнуть визначити, які конкретні емоції, такі як тривога, стрес, страх або задоволення, можуть викликати або підтримувати прокрастинацію, а також як сама прокрастинація може впливати на емоційний стан особистості.
Ці дослідження розкривають важливі психологічні механізми, які підтримують цей взаємозв'язок, вони допомагають глибше розуміти взаємозв'язок між прокрастинацією та емоційними станами особистості і мають практичне значення для розробки інтервенційних стратегій для управління прокрастинацією та покращення емоційного благополуччя.
Прокрастинація залишається актуальною темою дослідження з кількох причин. По-перше, вона є поширеною проблемою у сучасному суспільстві і стосується багатьох людей. Втрати продуктивності, стрес та негативний вплив на здоров'я і благополуччя - це лише кілька наслідків прокрастинації, які мають велике значення як для індивідів, так і для організацій.
По-друге, в умовах швидкого розвитку технологій, зростання обсягу завдань та вимог, управління часом та ефективність стають важливими факторами успіху. Розуміння причин прокрастинації, виявлення паттернів поведінки та розробка стратегій подолання є необхідними для досягнення максимальної продуктивності та досягнення мети.
По-третє, дослідження прокрастинації розширюють наше розуміння психологічних механізмів, що впливають на наше прийняття рішень, мотивацію, саморегуляцію та емоційний стан. Вони розкривають зв'язок між прокрастинацією і іншими психологічними феноменами, що дає можливість розвивати ефективні методики управління і підтримки для тих, хто стикається з проблемою прокрастинації.
Отже, дослідження прокрастинації залишаються актуальними, оскільки вони сприяють розвитку інструментів та стратегій для ефективного управління часом, збільшення продуктивності, покращення здоров'я та досягнення особистих та професійних цілей.
Список використаних джерел:
1.ВікіпедіЯ Вільна енциклопедія URL:https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0 %9F%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD
%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F
2.Beutel ME, Brähler E, Glaesmer H, Kuss DJ, Wölfling K, Müller KW. Regular and problematic leisure-time Internet use in the community: results from a German population-based survey. Cyberpsychology, Behavior, and Social Networking. 2011;14(5):291–6.
3.ResearchGate, Perceived Self-Efficacy and its Relationship to Resilience URL: https://www.researchgate.net/publication/284835420_Perceived_Self-Efficacy_and_its_Relationship_to_Resilience
4.ResearchGate, Procrastination, Emotion Regulation, and Well-Being URL: https://www.researchgate.net/publication/305366362_Procrastination_Emotion_Regulation
_and_Well-Being
5.ResearchGate, Understanding academic procrastination: A Longitudinal analysis of procrastination and emotions in undergraduate and graduate studentsURL: https://www.researchgate.net/publication/369555940_Understanding_academic_
procrastination_A_Longitudinal_analysis_of_procrastination_and_emotions_in_undergraduate
_and_graduate_students
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter