Південь України характеризується, як степова зона, в якій зосереджено 57% всіх посівів зернових та круп’яних культур України. Завдяки природно-кліматичним умовам регіону досягається оптимальний баланс між ґрунтовим станом, водо-забезпеченням, надходженню сонячного сяйва та кількості тепла, все що сприяє для отримання високих врожаїв сільськогосподарських культур.
Одна з най поширених культур серед аграріїв на півдні України це просо (Panicum miliaceum L). Воно є високопродуктивною, поживною, економічно-вигідною та унікальною культурою, яка характерна для сучасного агроценозу степової зони. Просо культура яка не потребує додаткових умов вирощування. Воно може рости на різних ґрунтах, та кращі умови вирощування це структурні, добре аеровані ґрунти з достатнім вмістом легкорозчинних поживних речовин і вологи. Такими в степовій зоні України є звичайні або середньо і мало гумусні чорноземи. За достатньою кількістю опадів, навіть на легких за механічним складом ґрунтах, просо має високий рівень урожаю.
Завдяки своїм біологічним особливостям просо може легко переносити посушливі періоди не зазнаючи втрат урожаю. Добре розвинена коренева система у рослин характеризує його як посухостійку рослину. За особливих умов може легко витримати стан тимчасового обезводнення тканин, не знижуючи при цьому врожаю. Його рослини добре переносять і стан тривалого в’янення, яке через недостачу вологи в ґрунті може відбувається в степових районах.
Однак, як легко просо може витримувати підвищену температуру, його сходи дуже чутливі до приморозків. Тож зниження температури повітря
до 2°-3°С призводить до пошкодження рослин і затримує їх ріст. Для дружної появи сходів проса температура ґрунту повинна бути не нижче 18° - 20°С, а вологість ґрунту – понад 20%. Такі показники характерні для першої та другої декади травня на півдні України.
Просо дуже вимогливе лише до чистоти посіву від бур’янів. Найбільш небезпечні для проса являються ті бур’яни, які є супутниками цієї культури, тому що вони пристосовуються до біологічного циклу розвитку культури проса. До них відносяться всі види мишію. Насіння цього бур’яну дрібне і важко відокремлюється від зерна проса. Крім того, сходи мишію дуже подібні до сходів проса, внаслідок чого важко виполоти мишій. Велику шкоду посівам роблять також щириця, куряче просо, лутига, осот, а в окремих районах — карантинні бур’яни: гірчак рожевий і амброзія полинолиста [3, с.6].
У порівнянні з іншими зерновими культурами на посівах проса зустрічається лише 28 видів бур’янів, які особливо небезпечні на початку його розвитку, тому рекомендують висівати зерно у чистий оброблений ґрунт. При подальшому розвитку культури бур’яну рослинність немає значного впливу на урожайність.
Посіви проса, серед круп’яних культур, вигідно відрізняються також меншою вразливістю хворобами та шкідниками. Сама культура стійка до багатьох різновидів іржі, борошнистої роси та видів сажки. При вирощуванні проса, шкідників порівняно небагато і великого впливу на врожай вони не мають, проте насіння слід протруювати знезараженням від грибкових хвороб. Серед основних хвороб, які найчастіше можна зустріти на посівах проса це звичайна і дрібно-спорова сажки, бура плямистість, склероспороз, септоріоз, бура і бактеріальна плямистості, смугастий бактеріоз, мозаїка.
Найбільше з грибкових хвороб шкодить просу звичайна (летюча) сажка проса (Ustilago Panici miliacei Wint). На рослині проявляється у період викидання волоті, грибок нищить цвіт разом з пелюстками, а пошкоджені рослини не викидають волоть; з-під листка виходить зелена гуля, повна чорних грибкових спор. У результаті захворювання рослин, можуть відзначатись недобори врожаю, що становить від 20% до 30%. Для захисту культури від просяної сажки протруюють посівний матеріал фунгіцидами та бактерицидами або проводять своєчасний висів проса, тому як при дуже ранньому посіві розвиток захворювання значно посилюється. З метою збільшення валових зборів врожаю проса досягається за рахунок зниження втрат від ураження рослин хворобами чим саме і забезпечується якість отриманої продукції.
Культурі просо, можуть завдавати пошкодження не значна кількість різновидів шкідників. Як правило це, просяний комарик, кукурудзяний метелик, хлібник клоп та хлібна смугаста блішка, ковалики, просяна жужелиця, цикадки, борошнистий хрущ, хлібний жук та зернова міль. Перелічені най поширені шкідники можуть завдавати шкоди на лише на посівах проса, а й інших зернових культур та кукурудзи. Тому плануючи ротацію полів за часом у господарстві, слід це враховувати. Необхідно також мати обізнаність з особливостей способів штучного розмноження окремих видів шкідників щоб прискорити і достовірно оцінити стійкість сортів і класів до ступеню ураження.
Основні методи боротьби зі шкідливими комахами проса дуже прості: слід на сам перед висівати очищене насіння, дотримуватись рекомендованих оптимальних строків посіву, завчасне знищення бур’янів на посівах та збирання врожаю з мінімальними втратами. Ефективним способом знищення шкідливих комах являє собою обприскування посіву проса дозволеними препаратами, проводять обробку рослин інсектицидами у період масового пошкодження культур.
У високорозвинених країнах розробляють системи альтернативного землеробства та впровадження різних адаптивних технологій. Мета яких одержати екологічно-чисту рослинну продукцію для харчування людей і чисті корми для годівлі тварин, розумно використовуючи «сили природи»; зберігаючи системи саморегулювання агроценозів, замкнутий кругообіг речовин, підвищувати родючість ґрунтів, не допускати ущільнення шляхом чергування культур з різною глибиною проникнення кореневої системи вирощуваних рослин.
Список використаних джерел:
1. Аверчев О. В., Хвороби та шкідники проса : навчальний посібник / О. В. Аверчев, І. В. Йосипенко, М. П. Нікітенко. – Одеса : Олді+, 2023. – 180 с.
2. Ушкаренко В.О., Аверчев О.В. : Просо на півдні України. – Херсон: Олді плюс. 2007 – 196 с
3. Зінченко О. І., Салатенко В. Н., Білоножко М. А. Рослинництво: Під ручник. — К.: Аграрна освіта, 2001. - 591 с.: іл.
4. Аверчев О. В. Впровадження елементів біологізації при вирощуванні проса / О. В. Аверчев, М. П. Нікітенко // Проблеми науково-практичної діяльності: пошук інноваційних рішень. ІV Всеукраїнська мультидисциплінарна науково-практична Інтернет-конференція, 20 вересня 2021, Україна, Херсон : збірник матеріалів. — Київ : Яроче́нко Я. В., 2021. – С. 7-11
5. Нікітенко М.П., Аверчев О.В. Біологічні методи боротьби з хворобами на посівах проса. Грааль науки. № 1 (Лютий, 2021) : за матеріалами I Міжнародної науково-практичної конференції «An integrated approach to science modernization: methods, models and multidisciplinarity», що проводилася 17 лютого 2021 року ГО «Європейська наукова платформа» (Вінниця, Україна) та ТОВ «International Centre Corporative Management» (Відень, Австрія). С. 176-178.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter