Подружні конфлікти – це протиборство між чловіком та дружиною на основі зіткнення протилежно спрямованих бажань, мотивів, інтересів, ставлень, увлень, поглядів тощо.
Будь-які подружні конфлікти пронизані емоційними переживаннями. А. Капська, Ф. Мустаєва, М. Галагузова, І. Трубавіна, А. Харчев, Н. Гришина, С. Кратохвіл вивчали емоційні переживання, які супроводжують подружні конфлікти.
Було визначено, що подружні конфлікти, зазвичай, супроводжують такі емоційні переживання партнерів, як сум, злість, спустошеність, страх, ненависть, гнів, презирство, сором, відраза, заздрість, смуток, самотність, меланхолія, образа.
Часто емоції у конфлікті деструктивні, їх складно висловлювати словами, і вони призводять до ескалації конфлікту – коли емоції одного учасника посилюють емоції іншого, що, своєю чергою, спіралью підвищує градус негативних переживань.
Обидва члени подружньої пари відчувають схожі емоції та емоційні стани, але є і відміннсоті у переживаннях: чоловіки зазвичай прикривають страх агресією, а жінки агресію смутком.
Метою нашого дослідження було визначення особливостей психоемоційних станів жінок в умовах подружнього конфлікту.
Ми використали такі психодіагностичні методики: Взаємодія подружжя в конфліктній ситуації» Ю. Є. Альошинї, Л.Я.Гозмана, Е. М.Дубовскої та «Самооцінка психічних станів» Г.Ю.Айзенка.
Було опитано тридцять жінок віком від 25 до 60 років.
Було встановлено, що достатньо велика кількість жінок має конфліктні стосунки з чоловіками. Найбільше розбіжностей спостерігається щодо виховання дітей - 80%; далі йдуть конфлікти щодо відносин з родичами і друзями - 73%; наступні - щодо автономії кожного з пари та ставлення до грошей - 67%; далі, щодо норм поведінки та домінування чоловіка в стосунках - 60%; остання зона конфлікту - це порушення рольових очікувань - 57% жінок. Дослідження дало змогу окреслити зони конфліктів у подружніх парах з боку жінок.
Ми вважали за необхідне також визначити, які стани переважають у наших досліджуваних жінок. Було визначено, що при наявності таких видів подружніх конфліктів емоційні стани: агресія, фрустрація, стрес і ригідність у більшості знаходяться на рівні середніх показників. Найбільш вираженою є агресія, 10% мають високий рівень; інші стани високий рівень мають від 7 до 8%.
Наступним кроком нашого дослідження було визначення зв’язків між видами подружніх конфлікетів та емоційними станами. Для цього ми використали коефіцієнт кореляції Пірсона. Було встановлено, що конфлікт щодо відносин з родичами і друзями супроводжується почуттями фрустрації (r=0, 346, р=0,05), агресивності (r=0, 339, р=0,05) та ригідності (r=0, 332, р=0,05) з боку жінки. Конфлікт щодо ревнощів - чим більше він виражений, тим більше виражена агресивність жінки (r=0, 413, р=0,01). Ставлення до грошей пов’язане з переживанням агресії (r=0, 468, р=0,01) та ригідності (r=0, 371, р=0,05).
Отже, нами були визначені домінуючі види подружніх конфліктів з боку жінки, а саме, щодо виховання дітей, відносини з родичами та друзями, автономія в парі та ставлення до грошей, норми поведінки та домінування чоловіка в парі та порушення рольових очікувань. При наявності цих конфліктів емоційні стани жінок знаходяться в межах середніх показників, найбільш вираженим серед досліджуваних чотирьох станів, знаходиться агресія.
Список використаних джерел:
1.Балабанова Л.В., Савельєва К.В. Конфліктологія: підручник. Донецьк: ДонНУЕТ, 2009. 468 с
2.Бондаровська В. Стадії розвитку сім ї. Види сімейних конфліктів. Психологічна допомога сім ї / Упоряд. Т.Гончаренко. П86 Вид. дім «Шкіл. світ»: Вид. Л. Галіцина. Київ, 2005. С. 12–15.
3.Ващенко І.В., Гіренко С.П. Конфлікти великих соціальних груп. Харків: Бурун-Книга, 2006. 208 с. 57. Ващенко І.В., Кляп М.І. Конфліктологія та теорія переговорів: навч. посіб. Київ: Знання, 2013. 408 с.
4.Мілютіна К.Л. Технологія попередження конфліктів / К.Л. Мілютіна. – Київ : Главник, 2007. – 128 с.
5.Обозов М.М. Психологія міжособистісних відносин / М. М. Обозов. - Київ: Либідь, 1990. – 275 с.
______________________________________________________________
Науковий керівник: Колесніченко Ліна Аліківна, кандидат психологічних наук, доцент, Київського Національного Університету імені Тараса Шевченко
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter