Особливий інтерес лінгвістів викликає поетичне мовлення, зокрема, і регіональних митців слова. Визнаним серед поетів Бессарабського краю є Валерій Виходцев. Він народився у мальовничій Савранщині. Жив і працював у м. Кілії Одеської області. Член Національної спілки письменників України (2000 р.).
За словами Г. Райбедюк, «його глибоко лірична поезія наснажена рідкісною чистотою почуттів, наділена магічною здатністю заряджати серця читачів особливою енергетикою – світлою, правдивою, добростверджувальною» [1, с. 3].
До сьогодні видано лише кілька літературознавчих досліджень творчості поета (Г. Райбедюк [3], О. Томчук [1]), і ще менше мовознавчих студій (І. Циганок [4]).
Мета цієї наукової розвідки полягає в описі назв кольорів у віршах В. Виходцева.
За нашою вибіркою виявлено, що ядро системи хроматизмів становлять прикметники білий, голубий, червоний, жовтий, зелений, а периферію – такі семантично вмотивовані кольори, як сивий, барвінковий, золотий, кривавий тощо. Ці мовні одиниці розширюють систему кольороназв української мови в цілому.
Переважну більшість хроматичних найменувань В. Виходцев використовував на позначення колірної ознаки предмета чи явища, як-от у вірші:
«Які дерева дивовижні –
У білі вкутались дими.
І біла хата біля вишні –
Під білим бархатом зими.
І біля хвіртки білий смушок
На білім кожушку твоїм.
Чи то стоїть лиш білий смуток,
Який зробився і моїм?» [2, с.47].
Помічено, що автор широко використовував колоративи в описах природи, як-от у контексті:
«До гаїв спускаються покоси,
Золотою стежкою пливуть,
Де верба манірно стелить коси
На сріблясту шовкову траву.
Де на звабу зоряна калина
Заклика дівчат і парубків.
І буде безмірна їм хвилина
У гаю на стику двох віків» [1, с. 67].
Спостережено слововжиток кольоронайменувань і в портретних характеристиках:
«Схрестились погляди обох -
І слово мовитись не хоче.
Тобі мої зелені очі
Нехай розкажуть про любов» [2, с.50].
Водночас у мовотворчості В. Виходцева зафіксовано і назви, що характеризують забарвлення предмета, не вказуючи на конкретний колір із забарвленням реалій. Це назви, котрі визначають ступінь насиченості кольорів типу ясний, темний, світлий; назви для передачі відтінків забарвлення типу чистий; назви забарвлення, котрі зумовлені дією сонця, вітру типу засмаглий; назви кольорів, котрі передають колірну якість, вмотивовано вказуючи на типове забарвлення: багряний, барвінковий, оксамитовий. Наприклад, у контекстах: «Барвінкові очі – барвінковий день. По траві в долині райдужно іде» [2, .24].
Слід відзначити, що у мові В. Виходцева хроматизми можуть мати різну структуру, адже вказують на міру вияву колірної ознаки: порівняймо: сивий - посивілий: Посивілої хати віконечка видивляються все в небозвід [1, с.19].
Часто письменник передає відтінки забарвлення завдяки порівнянням, наприклад, чиста, як душа, дуби, як засмаглі в степу козаки. Виявлено також випадки так званої розгорнутої метафори: «Ця сторінка чиста, як душа, не зайнята ще під сузір’ям Ковша» [1, с. 54].
Колоративи мають широкий спектр впливу. Зазвичай вони надають додаткового значення під час творення архетипних образів та стають у творі мовними «знаками», вбираючи у собі естетичні функції. Завдяки яким ми і спостерігаємо прояву індивідуального стилю митця.
У мовотворчості В. Виходцева помічено тенденцію частотного ужитку білого та зеленого кольорів.
Білий колір у творах поета виступає символом чистоти, гармонії та урочистості. На думку О. Томчука, у використанні білого кольору Виходцев послуговується тим, що «явно слідує фольклорній традиції зображувати навколишній світ у світлих барвах з виключно позитивною семантикою» [1, с. 113].
В деяких контекстах поета нами було простежено додаткові семантичні нашарування на колірне значення, як-от:
«Біле поле. Дерева білі.
І над ними прозора ніч
Задивилась у білі ріллі,
В біле видиво протиріч.
І, здавалось, усе на світі
Приголубили ті сніги.
Я прислухавсь – бруньки на вітті
В білі стукають береги...» [1, с.10].
Зелений колір у творах поета символізує молоду зелень, оновлення та все молоде і прекрасне. Лексема зелений у мовотворчості В. Виходцева здебільшого вказує на конкретний колір чи на стан ліричного героя. Наприклад:
«Зелені свята... Я так хочу
В минуле літо повернуть,
У хвилю жита упірнуть -
Нехай русалки залоскочуть» [1, с.69].
Як бачимо, колірні лексеми у творах В. Виходцева виконують номінативну та емоційно-експресивну функції. Поет віддавав перевагу хроматизмам у формі прикметників (білий, зелений, сивий, голубий), дієприкметників (сивіючий, засмаглі), дієслів (сивіє). Переважна більшість хроматизмів є сегментами колірних метафор, що дозволяє читачам глибше осягнути світогляд автора.
Список літератури
1.Виходцев В. П. Музика серця: Вибрані твори. Ізмаїл: Ірбіс, 2019. 136 с.
2.Поміж Дунаєм і Дністрон. Серія «Поезія Буджака». Випуск 1. / Упор. Райбедюк Г. Б. Ізмаїл: Ірбіс, 2020. 140 с.
3.Райбедюк Г. Особливості творчого самовираження кілійського поета Валерія Виходцева. Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. 2019. Вип.44. с. 55-63.
4.Циганок І. Б. Метафори і мовосвіт Валерія Виходцева. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». 2021. Вип. 48(2). с. 84-86. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu_filol_2021_48%282%29__21
______________________________________________________________
Науковий керівник: Циганок І. Б, доцент, Ізмаїльський державний гуманітарний університет
|