Інформаційні технології значно полегшили життя людей та надали вільний доступ до отримання та користування інформацією на різних онлайн-платформах. Це спонукало користувачів думати, що будь-яка інформація, яка доступна в інтернеті, може бути використана, опублікована та відтворена, оскільки вона перебуває у відкритому доступі. Водночас виникла проблема у правовому захисті прав інтелектуальної діяльності [1, с. 85].
Основною нормативною базою захисту інформаційних прав громадян є Конституція України [2], Закон України «Про інформацію» [3] та Цивільний кодекс України [4].
Актуальність проблематики відображена у рішенні колегії Міністерства освіти і науки України «Про започаткування роботи щодо запровадження у навчальних закладах курсу з основ інтелектуальної власності та підготовку за державним замовленням фахівців з інтелектуальної власності» [5], наказі Міністерства освіти і науки України «Про запровадження у вищих навчальних закладах навчальної дисципліни «Інтелектуальна власність» [6] та інших нормативних документах. Різні аспекти проблеми дослідження розглядалися у працях багатьох дослідників, зокрема: конституційні гарантії захисту інформаційних прав людини в Україні (М. Гаврильців); інтелектуальна власність в епоху цифрових технологій та діджиталізації (А. Гуржій, К. Івасенко); право інтелектульної власності та інформаційні технології (Г. Михайлюк); правове регулювання інтелектуальної власності в Україні (О. Костюченко).
Необхідним елементом доступу майбутніх фахівців комп’ютерної галузі до права є правова освіта, яка формує і позитивне ставлення громадян до державних інститутів. Однією з її ознак є обізнаність студентів з життєво необхідними юридичними законами, а також уміння і навички їх використання у повсякденному житті [7, с. 273].
Інтелектуальна власність – основа нових виробничих процесів, здатних підвищувати продуктивність праці та якість продукції. Одним із програмних результатів навчання (ПРН10) за цією програмою є вміння здобувача освіти забезпечувати якісний кіберзахист ІСТ, планувати, організовувати, впроваджувати та контролювати функціонування систем захисту інформації [8]. З огляду на це до освітньої програми «Управління ІТ проєктами» запроваджено навчальну дисципліну «Інтелектуальна власність та авторське право» [8]. Після вивчення цієї дисципліни студенти повинні знати основні поняття системи правової охорони інтелектуальної власності; норми законодавства України про інтелектуальну власність; суть і природу об’єктів і суб’єктів права інтелектуальної власності; види правопорушень у сфері права інтелектуальної власності; способи захисту прав інтелектуальної власності в разі їх порушення; використовувати сучасні цифрові технології і ресурси у професійній, інноваційній та дослідницькій діяльності; способи захисту інтелектуальної власності; з’ясовувати, до якої категорії об’єктів права інтелектуальної власності належить той чи інший об’єкт; застосовувати правові норми національного та міжнародного законодавства з питань інтелектуальної власності в професійній діяльності; чинити протидію девіантній суспільній практиці; використовувати правові технології у процесі створення проєкту, програми.
Заняття з навчальної дисципліни «Інтелектуальна власність та авторське право» передбачають аналіз патентів за близькими до профілю магістрів об’єктів інноваційної діяльності. Це дозволяє прищепити компетенції у захисті інтелектуальної власності за обраною спеціальністю. У процесі комерціалізації інновацій постає проблема правового захисту отриманих результатів. Звідси виникає необхідність прищеплення студентам компетенцій у сфері авторських прав (майнових та немайнових).
У цивілістичній науці сформувалася і поширилася позиція, що основною перешкодою на шляху розвитку права інтелектуальної власності через Інтернет вважається: конфлікт доменних імен (імена, що використовуються для адресації комп’ютерів і ресурсів в інтернеті) і торговельних марок (знаків для товарів та послуг) [9, с. 65]. Необхідно також враховувати законодавство про ІТ та цифровізацію [10].
Сучасне виробництво висуває дедалі вищі вимоги до випускників. Відсутність знань з інтелектуальної власності та її особливостей може негативно вплинути на кар’єрне зростання молодого інформатика, оскільки постійна поява нових технологій потребує грамотної правової роботи під час їх впровадження.
Отже, метою вивчення студентами вишу основ інтелектуальної власності та авторського права є формування у них основоположних знань з інтелектуальної власності, спрямованих на виховання правової свідомості студентів, компетентності у майбутній професійній діяльності. Не викликає сумнівів те, що правова охорона результатів інтелектуальної діяльності є однією з умов інноваційного розвитку економіки нашої країни. Отримані магістрами знання у закладі вищої освіти про авторське та суміжне право, патентне право, право на ноу-хау та право на засоби індивідуалізації юридичних осіб, товарів, робіт, послуг і підприємств стануть корисними майбутнім спеціалістам у професійній діяльності. Адже знання законодавства про інтелектуальну власність забезпечать фахівцю швидке орієнтуватися в ринкових умовах.
Список використаних джерел
1.Гуржій А. В. Івасенко К. І. Інтелектуальна власність в епоху цифрових технологій та діджиталізації. Актуальні проблеми інтелектуального, інформаційного, ІТ та Інтернет права: матеріали ІV всеукраїнської науково – практичної конференції (Львів, 29 вересня 2022 р.). Львів: юрид. ф-т львівського нац. ун-ту ім. І. Франка, 2022. С. 85-89.
2.Конституція України. URL: https://www.president.gov.ua/documents/constitution (дата звернення: 06.06.2023).
3.Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text (дата звернення: 01.06.2023).
4.Цивільний кодекс України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (дата звернення: 12.06.2023).
5.Про започаткування роботи щодо запровадження у навчальних закладах курсу з основ інтелектуальної власності та підготовку за державним замовленням фахівців з інтелектуальної власності: Рішення Колегії Міністерства освіти і науки України від 20.06.2002 № 6/3-16. URL: http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/ru/v3-16290-02 (дата звернення: 12.06.2023).
6.Про запровадження у вищих навчальних закладах навчальної дисципліни «Інтелектуальна власність»: Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.10.2004 № 811. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0811290-04#Text (дата звернення: 14.06.2023).
7.Попадич О. О. Педагогічні умови правового виховання майбутніх фахівців комп’ютерної галузі : дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.07 «Теорія і методика виховання». Умань, 2014. 283 с.
8.Освітньо-професійна програма «Управління ІТ проєктами» підготовки здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 126 Інформаційні системи та технології галузі знань «Інформаційні технології». URL: https://www.uzhnu.edu.ua/uk/infocentre/get/47873 (дата звернення: 08.06.2023).
9.Михайлюк Г. О. Право інтелектульної власності та інформаційні технології. Часопис цивілістики. Одеса, 2017. Вип. 26. С. 65-68.
10.Інтелектуальна власність в умовах діджиталізації. Business consulting academy. 2021. URL: https://www.bca.education/intelektualna-vlasnist-v-umovah- didzhitalizatsiyi/ (дата звернення: 15.06.2023).
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter