Етіологічними чинниками запальних захворювань лімфоглоткового кільця в дитячому віці найчастіше виступають віруси (70-85%), бактеріальні агенти, зокрема стрептокок (15-30%)[1.c.21]. Діти хворіють респіраторними інфекціями в 3-6 разів частіше дорослих, що сприяє формуванню в них хронічних осередків інфекції, порушуючи учбовий процес, проведення планової вакцинації. Якщо прийняти до уваги, що, коріння більшості захворювнь дорослих треба шукати в дитячому віці, то можно уявити глобальність цієї проблеми.
Цілью цієї роботи була оцінка ефективності лікування та профілактики запальних захворювань лімфоглоткового кільця в дитячому віці в осінньо-зимній період, коли збільшується кількість віруних інфекцій, в тому числі і грипа.
Проаналізовано 165 випадків захворювань вірусними інфекціями у дітей в віці 7-10 років. З них 53 після проявлення перших симптомів (підвищення температури, біль в горлі, кашель, нежить) отримували противірусні препарати. Останні 112 дітей отримували тільки симптоматичне лікування. Аналіз отриманих резуьтатів показав, що в групі, яка лікувалася симптоматично, в 84 випадках виникли ускладнення, серед яких 34 випадка (40,5%) – запальні захворювання лімфоглоткового кільця. Враження носило генералізований характер – гострі тонзиліти (фолікулярна та лакунарна форми) та назофарингіти. У 24 пацієнтів виконана антибіотикограма, в більшості випадків виявлена асоційована мікрофлора – стафілококи і стрептококи. Важливо відмітити, що у всіх випадках збудники були чутливі до антибіотиків пеніцилінової групи. Тому для лікування використовували захищені амоксициліни та цефалоспорини другого покоління в пероральній формі. Лікування вірусних інфекцій та їх ускладнень з використанням тількии симптоматичноїї терапії склало 14,9 діб, що було значно більше, ніж в групі хворих, які отримували противірусні препарати.
У хворих, які отримували противірусні препарати, у 42 осіб протягом1-5 діб відмічалася повна регресія клінічної симптоматики вірусної інфекції в тому числі і грипа, середня тривалість лікування 4,4 діб. Ускладнення виявлені тільки у двох випадках (лакунарна форма гострого тонзиліту), що було достовірно менше, ніж у дітей, які отримували тільки симптоматичне лікування.
Висновки:
1.У дітей гнійні запальні захворювання ліифоглоткового кільця достатньо часто являються ускладненнями вірусних інфекцій, особливо грипу.
2.Для лікування запальних захворювань лімфоглоткового кільця у дітей (особливо при наявності стрептокока) необхідно використовувти антибіотики – захищені амоксициліни та цефалоспорини другого покоління в пероральній формі.
3.Призначення противірусних препаратів у дітей молодшого шкільного віку з перших годин проявів симптомів вірусних інфекцій призводить до швидкої регресії клінічної симптоматики, зниженню кількості ускладнень, скороченню прибування батьків на лікарняному.
Список літератури
1.Кошель І.В. Гострі запальні захворювання лімфоглоткового кільця у практиці лікаря-педіатра.-Тематичний номер «Педіатрія»№5.-2022р.-с.21.
|