:: ECONOMY :: ЛІНГВОКУЛЬТУРНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЛЕКСЕМ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЖОВТОГО ТА СИНЬОГО КОЛЬОРІВ У РИМСЬКІЙ ПОЕЗІЇ :: ECONOMY :: ЛІНГВОКУЛЬТУРНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЛЕКСЕМ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЖОВТОГО ТА СИНЬОГО КОЛЬОРІВ У РИМСЬКІЙ ПОЕЗІЇ
:: ECONOMY :: ЛІНГВОКУЛЬТУРНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЛЕКСЕМ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЖОВТОГО ТА СИНЬОГО КОЛЬОРІВ У РИМСЬКІЙ ПОЕЗІЇ
Середа, 8 Січня 2025 6:51:49
UA  RU  EN
         

Світ наукових досліджень. Випуск 37

Термін подання матеріалів

23 січня 2025

До початку конференції залишилось днів 16 17 год. 08 хв. 10 сек.



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
Календар конференцій
Архів
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум
Наукові конференції
Наукова спільнота - інтернет конференції
Світ наукових досліджень www.economy-confer.com.ua

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
MyCounter - счётчик и статистика bigmir)net TOP 100
Українська рейтингова система

ЛІНГВОКУЛЬТУРНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЛЕКСЕМ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЖОВТОГО ТА СИНЬОГО КОЛЬОРІВ У РИМСЬКІЙ ПОЕЗІЇ

 
15.06.2023 12:20
Автор: Шегедин Наталія Миколаївна, асистент, Волинський національний університет імені Лесі Українки
[9. Філологічні науки;]

Вітчизняна лінгвістика досягла помітних успіхів у дослідженні різних структурних рівнів латинської мови, зокрема семантики лексем на позначення кольору. У працях українських мовознавців представлені різні лінгвістичні аспекти вивчення прикметника у класичних мовах [1, 2, 4]. Національно-культурна своєрідність семантики ад’єктивів на позначення кольору в латинській мові є результатом лінгвокультурної інтерпретації колірного бачення й впливом історично-культурних традицій. За доби античності спостерігається активний розвиток колористичної культури, зумовлений політичними і національними процесами у суспільстві. Співвіднесеність кольору з його еталонним носієм, передбачає зв’язок його із природними об’єктами, що мають відповідний колір. Об’єкти – носії певного кольору в природі позначені широкою різноплановістю: «природні об’єкти», «частини тіла людини», «боги», «тварини» тощо. Психологічне сприйняття кольорів може бути як позитивне, так і негативне. 

В латинській мові прикметники жовтого кольору перебувають в семантичній опозиції. Жовтий колір символізує як сонце, радість, так і смерть та хвороби. Наприклад, лексема flavus є постійним епітетом іменника Minerva, ae f (Мінерва) у «Метаморфозах» Овідія. Зустрічаємо значення «русява», «жовтокоса»: «adspicit hunc oculis isdem, quibus abdita nuper viderat Aglauros flavae secreta Minervae proque ministerio magni sibi ponderis aurum postulat (Ov. Met. II 749) – на нього Аглавра дивиться такими ж очима, якими недавно бачила приховані таємниці русявої Мінерви, і за цю послугу вимагає для себе чимало золота».  Тоді як лексема luridus (блідо-жовтий) втрачає яскравість і має різко негативне емотивне значення: «reliquit ossa pelle amicta lurida (Hor. Ep. 17, 22) – залишилися кістки, обтягнуті блідо-жовтою шкірою».

Лексема  aureus (золотий) належить до традиційної поетично маркованої лексики: «quanto splendidior quam cetera sidera fulget Lucifer et quanto quam Lucifer aurea Phoebe, tanto virginibus praestantior omnibus Herse ibat (Ov. Met. II 723) – як серед решти зірок виділяється Зірниця, і як меркне Зірниця поряд із золотою Фебою, так найвродливіша з усіх дівчат виступала вперед Герса».  Як слушно зауважує Т. Панько, у художньому контексті «слово “золотий” виявляє таку багатоплановість, у якій тісно переплітаються загальномовні і власне поетичні смислові відтінки» [3, 22].

Ад’єктиви на позначення синього кольору в античній поезії вживаються як означення при вузькому колі іменників. У багатьох синтагмах, де зазвичай у сучасних мовах уживаються прикметники синього кольору, в латинській мові вони виміщаються лексемами чорного або білого тонів. Природні реалії синього кольору у античних авторів набувають епітетів світлого або темного тонів і зрідка стають синіми. Така тенденція свідчить про процес формування системи прикметників синього кольору, прототипом якого у природі є вода та небо: «oraque caerulea patrium clamantia nomen excipiuntur aqua (Ov. Met. VIII 229) – батька ще кликав, коли вже приймало його лазурове море». Сполучення прикметника caerulrus (синій) з іменником aqua (вода) надає експресії поезії та вказує на фатальний кінець.

Лексема lividus (синюватий) з іменником racemus (ягода) реалізує емотивно-позитивне значення: «iam tibi lividos distinguet autumnus racemos purpureo varius colore (Hor. C. II 5, 10) – ягоди синюваті осінь прикрасить пурпуровим кольором». Така синестезія двох кольорів увиразнює поетичне зображення пейзажу. У синтагмі «carpere lividas obliviones (Hor. C. IV 9, 33) – канути в забуття» лексема  lividus втрачає колірне значення і отримує ідіом не значення ”забутий у пам’яті”.

Таким чином,  латинські ад’єктиви на позначення жовтого та синього кольорів виділяються своєю національно-культурною забарвленістю. Автори створюють яскраві художні емоційно-експресивні образи, які привертають увагу читача. Взаємодія лінгвокогнітології та культурології відкриває нові горизонти в дослідженні лексичних одиниць з позиції лінгвокультурології.

Список використаних джерел:

1.Бичкова Л.В. Колористична картина античного світу. К.:Вища школа, 2003. 135 с. 

2.Вербицька О.А. Семантичні і дериваційні модифікації прикметника сірий // Вісник Харк. нац. ун-ту. Серія Філологія.  Харків, 2000.  №491. С. 247–250.

3.Панько Т. І. Слово „золотий” у поезії І. Франка// Рідне слово.  К.: Наукова думка, 1974.  Вип. 8.  С. 22-26.

4.Петришин М. Й. Семантичне поле прикметників розміру у старогрецькій мові. Дис. канд. філ. наук. Львів, 2005.  209 с.

5.Q. Horatius Flaccus. Opera. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:     http://www.perseus.tufts.edu. 

6.P. Ovidius Naso. Metamorphoses. Leipzig: Druck und Verlag von B. G. Teubner, 1928. 378 s.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
«ДОРОГА З ПЕКЛА І НАЗАД» В. КУЗНЄЦОВА Й Н. ТАРАСЕНКО: МАЛЬОПИС ВІЙНИ
20.06.2023 21:39
ЛЮДИНA В СOЦІOКУЛЬТУРНOМУ ІНФOРМAЦІЙНOМУ ПРOСТOРІ: ДРУЖБA, ЛЮБOВ ТA ДOБРO У МІЖOСOБИСТІСНИХ СТOСУНКAХ
20.06.2023 21:15
НАЗВИ ДНІВ ТИЖНЯ В НІМЕЦЬКІЙ МОВІ (ДІАХРОНІЧНИЙ АСПЕКТ)
20.06.2023 09:34
PECULIARITIES OF TRANSLATION OF AVIATION TERMS
20.06.2023 09:18
ХРОМАТИЗМИ В ПОЕТИЧНОМУ МОВЛЕННІ В. ВИХОДЦЕВА
19.06.2023 17:18
PECULIARITIES OF TRANSLATING ENGLISH PHRASEOLOGICAL UNITS INTO UKRAINIAN IN MOVIES
16.06.2023 19:00
ВХОДЖЕННЯ ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНИХ ТЕРМІНІВ ДО СКЛАДУ УКРАЇНСЬКИХ ТЕРМІНОСИСТЕМ
14.06.2023 14:36
ВІДДІЄСЛІВНІ ІМЕННИКИ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА АНГЛІЙСЬКІЙ МОВАХ
09.06.2023 16:31
ДО ПИТАННЯ ПРАГМАТИКИ ХУДОЖНЬОГО ДИСКУРСУ
09.06.2023 16:22
УВІЧЛИВІСТЬ ЯК КОМУНІКАТИВНА КАТЕГОРІЯ
09.06.2023 16:09




© 2010-2025 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.171 сек. / Mysql: 1599 (0.135 сек.)