Екологічний туризм стає все більш популярним сьогодні у світі, і не без причини. У сучасному економічному контексті, де зростання індустріалізації і розширення міст спричиняють негативний вплив на навколишнє середовище, збереження та охорона природи стають важливим завданням кожного суспільства. Екологічний туризм виступає як один з інструментів, що сприяє забезпеченню сталого розвитку, збалансованого використання ресурсів та збереженню біорізноманіття.
Вивчення тенденцій розвитку екологічного туризму в сучасних економічних реаліях стає особливо актуальним у зв’язку зі зростанням усвідомлення глобальних проблем екології та природних ресурсів. Сучасні економічні реалії, пов’язані зі змінами в споживацьких звичок та збільшенням усвідомленості громадськості, спонукають туристичну індустрію переходити до сталого розвитку та пропонувати екологічно орієнтовані продукти. Зростання свідомості людей про вплив людської діяльності на довкілля та необхідність збереження природних ресурсів дійсно є одним з ключових факторів, зростання популярності екологічного туризму в Україні та світі.
Екологічний туризм відповідає сучасним потребам людей, надаючи можливість поєднувати відпочинок та розваги з дотриманням екологічних принципів. Він дає змогу подорожувати і насолоджуватись природними красотами, зберігаючи їх цілісність та різноманіття.
Відмітимо що основні цілі та завдання екотуризму включають [1, с. 20]:
1. Гармонізацію взаємовідносин природи, суспільства та економіки. Екотуризм спрямований на збереження та захист природного середовища, забезпечення сталого розвитку та забезпечення взаємовигідної співпраці між місцевими спільнотами, природоохоронними організаціями та туристичними підприємствами. Він стимулює економічний розвиток у сільських та віддалених районах, сприяє збереженню біорізноманіття та культурного спадщини.
2. Отримання задоволення від перебування на природні та повноцінний відпочинок. Екотуризм надає можливість людям насолоджуватися природою, відкривати нові місця та культури, займатися активними формами відпочинку, такими як піші прогулянки, велосипедні прогулянки, каякінг, сплави, спостереження за дикими тваринами та іншими активностями.
3. Відновлення фізичних і духовних сил та оздоровлення людини. Екотуризм сприяє відновленню фізичного та психологічного здоров'я людей, надаючи можливість звільнитися від стресу, розслабитися, насолодитися природою та здійснити контакт з природним середовищем.
4. Формування в туристів почуття відповідальності за долю та майбутнє природи. Екотуризм намагається побудувати у туристів почуття відповідальності за природне середовище. Шляхом надання освіти, інформації та свідомого керування екотуризм може сприяти зростанню екологічної свідомості та зміні ставлення до природи.
5. Подальший економічний розвиток місцевих організацій. Екотуризм може стати джерелом доходів для місцевих спільнот і організацій, сприяючи розвитку місцевої економіки. Він створює робочі місця, підтримує місцеві підприємства та підприємців, сприяє збільшенню доходів і покращенню якості життя місцевих жителів.
Екологічний туризм є новим видом туристичної діяльності, який зародився у 90-х роках минулого століття на території нашої країни [2, с. 39]. З поступом часу він став однією зі послуг, що має свій власний ринок. В даний момент екотуризм є масштабним напрямом туристичної індустрії, який активно розвивається. Популярність цього виду туристичної діяльності швидко зростає.
Екологічний туризм має багато аргументів на користь своєї діяльності. Він максимально позитивно впливає на здоров’я та самопочуття відпочиваючих, сприяє збереженню цілісності природного середовища, приносить до місцевих бюджетів надходження, є важливим фактором екологічного виховання та ефективним засобом попередження екологічних проблем, спричинених антропогенним навантаженням [4, с. 249].
Ефективна політика та заходи, спрямовані на стимулювання інвестицій у екологічний туризм, допомагають галузі повністю використовувати фінансові можливості та спрямовувати інвестиції на задоволення потреб сектору.
Науковцями було розроблено нові зелені бізнес-моделі та екологічно чисті підходи, які спрямовані на підтримку сталого розвитку та зменшення негативного впливу на довкілля. Ці моделі включають кругову економіку, міждисциплінарний та міжгалузевий підхід і охоплюють різні сфери, включаючи туризм, культуру, довкілля, продукти харчування та утилізацію відходів [3].
Так, кругова економіка в екологічному туризмі направлена на мінімізацію відходів та максимізацію використання ресурсів. Вона включає переробку відходів у циклічні процеси, що дозволяють зберегти ресурси та зменшити негативний вплив на природу.
Міждисциплінарний підхід у екологічному туризмі передбачає співпрацю різних галузей знань і фахівців для розв’язання складних екологічних проблем. Наприклад, це може включати співпрацю між екологами, географами, соціологами, архітекторами та іншими фахівцями для розробки ефективних та сталого розвитку туристичних проектів.
Міжгалузевий підхід в екологічному туризмі означає співпрацю різних галузей промисловості та послуг для забезпечення сталого розвитку. Наприклад, це може включати співпрацю між туризмом, готельним господарством, ресторанним бізнесом та місцевими виробниками продуктів харчування з метою забезпечення екологічно чистих та стало розвиток туристичних послуг.
Ці нові підходи та бізнес-моделі допомагають розвивати екологічний туризм як сталий та економічно вигідний сектор, забезпечуючи збереження природи, збалансований розвиток територій та забезпечення якісного відпочинку для туристів. Вони сприяють побудові міцних екологічно орієнтованих систем, що сприяють збереженню біорізноманіття та забезпеченню сталого розвитку природних регіонів.
Отже, в сучасних економічних реаліях спостерігається зростання популярності екологічного туризму, так як все більше людей прагнуть проводити час у природі, зберігати навколишнє середовище та насолоджуватися екологічно чистими видами відпочинку. Збільшення інвестицій у розвиток інфраструктури екологічного туризму та зростання екологічної свідомості сприяють розвитку цього сектору туризму в сучасному світі.
Список використаних джерел
1.Зайченко М. Екотуризм в Україні: проблеми та перспективи. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2020. (246). С. 16–26.
2.Козаченко Ю. Розвиток екотуризму в Україні. Бізнес Інформ. 2019. №10. С. 37–41.
3.Тарасова В. В., Нестерчук І. К., Ковалевська І. М., Осіпчук А. С. Географія туризму: Екологічний туризм: підручник. Житомир, 2021. 252 с.
4.Шушулков С. Д. Тенденції розвитку екологічного туризму в сучасних економічних реаліях. Український журнал прикладної економіки. 2019. Том 4. № 3. С. 245–252.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter