Повномасштабне вторгнення рф в Україну позначилося на емоційному здоров’ї її населення. Сьогодні чи не кожний українець відчуває важкі психологічні переживання, пов’язані з неспровокованою жорстокою агресією росії по відношенню до нашої суверенної держави. З-поміж різних верств населення особливо найвразливішою до переживання стресу є молодь, зокрема студенство, якому в сучасних суворих реаліях доводиться навчатися, аби в майбутньому спрямувати отримані знання на відновлення нашої країни.
Проблема дослідження психологічних особливостей студентського стресу розкрита в роботах як зарубіжних, так і вітчизняних науковців, перш за все Ю. Білоцерківської, Дж. Грінберга, Г. Дубчак, О. Ігумнової, М. Кузнєцова, Т. Сапєльнікової, М. Томчука, К. Фоменко, Т. Циганчук та ін. У переважній більшості зазначених праць розкриваються особливості проявів та генеза стресових станів сучасних студентів під час учбової діяльності як фактора порушення стресостійкості. Натомість, події лютого 2022 року, на превеликий жаль, дали поштовх для вивчення специфіки переживань студентською молоддю воєнного стану в Україні з метою зменшення психотравмуючих чинників та покращення психічного здоров’я студентства.
У психологічній науці поняття «стрес» розглядається як стан внутрішньої напруги, який виникає внаслідок складних соціальних чинників. Так, засновник вчення про стрес Г. Сельє визначив його як специфічну реакцію організму у відповідь на різні вимоги навколишнього середовища, що являє собою напругу організму, спрямовану на адаптацію та подолання труднощів, що виникли [1].
Труднощі, пов’язані з запровадженням в Україні воєнного стану, спровокували у її мешканців появу гострого та хронічного стресу. Якщо гострий стрес виникає в умовах екстремальної ситуації та супроводжується нетривалим різким фізичним дискомфортом, глибоким емоційним напруженням, то під час хронічного стресу дія стресогенних чинників не припиняється. Саме тому останній вид стресу є більш небезпечним для психічного здоров’я особистості й супроводжується такими симптомами, як порушенням сну, тривогою, депресією, розпачем, апатією, панікою, агресією тощо.
Підтвердженням вищезазначених теоретичних викладок є результати проведеного нами у другому півріччі 2022-2023 н. р. опитування студентів-магістрів Житомирського державного університету імені Івана Франка.
Як показали результати дослідження, воєнний стан негативно позначився на функціонування різних сфер особистості здобувачів вищої освіти, перш за все когнітивної та афективної. 63,6% респондентів відчули проблеми з концентрацією уваги, запам’ятовуванням. 73% опитаних вказали на погіршення їх емоційної складової, яка дуже часто залежить від змісту новинних повідомлень про стан війни в країні. Цілком закономірно, що повномасштабне вторгнення агресора зруйнувало плани молоді. Для студентства сьогодні першочерговим є завданням вижити, і всі інші справи здаються другорядними. Про це свідчать дані анкетування, у якому 68% досліджуваних зізналися, що навчанню у ЗВО та спілкуванню з однолітками стали менше приділяти увагу.
Як бачимо, в сучасних реаліях війна виступає головним соціальним чинником стресу, який негативно позначається на життєдіяльності, зокрема навчанні, студентів. Відтак є нагальна потреба у формуванні стресостійкості, яка, акумулюючи внутрішні ресурси особистості, дозволить протистояти складним викликам сьогодення.
Список використаних джерел:
1.Selye H. Stress without distress. Philadelphia, 1974. 171 p.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter