Лікування запалення пульпи – це проблема, яка займає одне з важливіших місць в терапевтичній стоматології, обумовлюється високою поширеністю патології і низкою ускладнень [3, 5].
Необоротний пульпіт традиційно лікують різними методами. Незважаючи на значні сучасні досягнення стоматології в пошуках нових засобів та методів лікування пульпіту, девітальний метод продовжують застосовувати в своїй практиці лікарі-стоматологи, використовуючи різні мортальні засоби. До складу девіталізуючих речовин входять сполуки формальдегіду, крезолу, параформальдегіду та миш'яку. Ці речовини шкідливі для пацієнтів через свою токсичність, канцерогенність, мутагенність, можуть спричинити остонекроз при контакті [1, 2, 6-8] . Проте, ці засоби поширені в ендодонтичній практиці, тому що вони швидко діють та девіталізують пульпу протягом кількох днів [4].
Різний склад девіталізуючих засобів та різний механізм дії на пульпу зубів обумовлює неоднаковий клінічний результат їх використання.
Мета нашої роботи - порівняти девіталізуючу ефективність паст, які містять сполуки миш'яку та параформальдегіду.
Матеріали і методи. Проведено ретроспективне вивчення результатів лікування хронічного фіброзного пульпіту зубів 2.6 у пацієнтів двох груп. До I-ї групи увійшли 12 хворих, яким накладали миш'яквмісну пасту на 48 годин, до II-ï - 12 осіб, яким накладали пасту на основі параформальдегіду на 7 діб. Оцінювали мортальний ефект паст при другому відвідуванні на підставі скарг хворих і даних об’єктивного обстеження.
Результати. За результатами дослідження при другому відвідуванні девіталізуючий ефект паст відрізнявся в різних групах спостереження. Серед пацієнтів I-ї групи: у 4 відмічалась реакція зуба на термічні подразники, у 1 - постійний ниючий локалізований біль, який посилювався при вертикальній перкусії зуба. Під час зондування і спроби ампутацiï пульпи зуба через болючу реакцію 5 хворим була накладена девiталiзуюча паста повторно. Серед пацієнтів II-ї групи - у 1 була реакція на термiчнi подразники, у 1- бiль при зондуваннi дна каріозної порожнини i ампутації пульпи, тому цим пацієнтам, також було повторно накладено девіталізуючу пасту.
Таким чином ретроспективне дослідження показало, що в першій групі пацієнтів кількість невдалої девіталізації пульпи становило 41,7%, в другій групі 16,7%. Це свідчить про те, що миш’яквмісна паста має меншу мортальну для пульпи ефективність ніж паста з параформальдегідом. Використання пасти з параформальдегідом забезпечує тривалу девіталізацію пульпи без подразнення тканин періодонту і болю, знижує ризики повторного накладення.
Висновки. Отже, спираючись на результати дослідження вважаємо, що при неможливості вітального лікування пульпіту, доцільно використовувати девіталізуючу пасту на основі параформальдегіду, так як вона є більш ефективною та має клінічні переваги над девіталізуючими миш’яквмісними пастами.
Список використаних джерел:
1.Bansal, D., & Mahajan, M. (2019). Alveolar bone and gingival necrosis following pulp devitalization. International Journal of Dentistry Research, 4(1), 11-12.
2.Cruse WP, Bellizzi R. A historic review of Endodontics. 1689-1963 Part I .J.Endodont.1980;6(3):495-499.
3.Dobrinka Mitkova Damyanova, Sirma Angelova, Radosveta Andreeva-Borisova. Estimation of Pulpitis Prevalence in Primary Dentition. Dental Research and Oral Health 1 (2018): 29-33.
4.Garip H, Salih IM, Sener BC, Goker K, Garip Y. Management of Arsenic Trioxide necrosis in maxilla. J.Endodont 2004;30:732-736.
5.Klitynska O. V. Analysis of caries prevalence and caries complications among young people in Transcarpathian region of Ukraine / O. V. Klitynska, P. O. Maistruk // Україна. Здоров'я нації. - 2017. - № 1. - С. 12–15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2017_1_4.
6.Lee, C. H., Choi, Y., & Park, S. (2016). Mandibular bone necrosis after use of paraformaldehyde-containing paste. Restorative dentistry & endodontics, 41(4), 332-337. DOI: https://doi.org/10.5395/rde.2016.41.4.332.
7.Lewis B. The obsolescence of formocresol. J Calif Dent Assoc. 2010;38(2):102–7.
8.Simon M, van Mullem PJ. Tissue fixation and response after the application of deviatalizing pastes containing formaldehyde. J Br Endod Soc. 1978;11(2):71–6.