Термінологізація та детермінологізація – це процеси формування, узагальнення та систематизації термінів та їх використання в конкретних галузях знань. Термінологізація описує процес створення нових термінів та їх внесення до відповідних терміносистем. Цей процес пов'язаний з розвитком науки, технологій та інших галузей знань, що вимагає створення нових термінів, які б відображали нові концепції, об'єкти, процеси та інші аспекти. Детермінологізація описує процес зменшення кількості термінів та зменшення їхньої специфічності. Цей процес може відбуватися у випадку, коли раніше уживані терміни стають застарілими або втрачають свою актуальність. У такому разі вони можуть бути замінені загальновживаними словами, що відображають той самий концепт [1, с. 65].
Термінологізація – це процес створення нових термінів у мові для позначення нових понять, об'єктів або явищ в науці та техніці.
За визначенням українського лінгвіста О. Меленка, термінологізація – це процес «утворення нових термінів або присвоєння нового значення старим термінам для позначення понять, які виникають у процесі розвитку науки, техніки та інших галузей діяльності людини» [5, с. 322]. Американський лінгвіст Емілі Лузеро визначає термінологізацію як «процес утворення нових слів або виражень для позначення спеціальних концепцій або об’єктів у конкретній науковій або технічній галузі» [4, с. 122]. У свою чергу, А. Жовтобрюх вважає, що термінологізація – це «процес формування термінів в мові, що відбувається в процесі розвитку науки, техніки та інших галузей діяльності людини, а також їх упорядкування, систематизації та поширення» [3, с. 35]. І. С. Попова визначає термінологізацію як «процес введення нових термінів до мови, що використовуються для найточнішого відображення понять певної галузі знань» [6, с. 11].
З другого боку, детермінологізація – це процес заміни складних та складномовних термінів простими словами або вживання загальновживаних слів у новому значенні з метою полегшення сприйняття та зрозуміння матеріалу. Однак, уживання загальновживаних слів у технічному контексті може призвести до суттєвої зміни їх семантичного значення та перенесення нового відтінку значення на раніше відоме слово [2, с. 423].
Отже, термінологізація та детермінологізація є важливими процесами в науковій та технічній літературі, що допомагають у зрозумінні складних понять та ідей. Однак, важливо зберігати належну точність термінів та не допускати їх відхилення від відповідного наукового або технічного значення.
Список використаних джерел:
1.Булгакова М. Л. Особливості термінотворення та термінологізації в електронному праві. Наукові праці Національного університету «Острозька академія». 2017. Вип. 33. С. 65–68.
2.Булик-Верхола С. З., Наконечна Г. В., Теглівець Ю. В. Основи термінознавства. Львів. Видавництво Львівської політехніки, 2014. 423 с.
3.Дейнеко В. Т. Термінологізація української мови в інформаційному суспільстві. Мова і культура. 2009. № 13. С. 35–42.
4.Куньч З. Й. Співіснування детермінологізмів різних тематичних груп в художньому дискурсі. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. – Серія : Філологія. Журналістика, 32 (71) / 1 (1), 44–49.
5.Український науковий термін: діахронний контекст / З. Й. Куньч, І. Д. Фаріон, І. П. Василишин, О. Г. Литвин, І. Б. Ментинська. Львів. Галицька Видавнича Спілка. 2019. 322 с.
6.Куньч З. Й., Наконечна Г. В., Микитюк О. Р., Булик-Верховола С. З., Тягнівець Ю. В. Теорія терміна: конкретизація лексико-семантичної парадигми: монографія (З.Й.Куньч та інші). Львів: Галицька Видавнича Спілка, 2018. С. 11–38.
______________________________________________________
Науковий керівник: Медведь Олена Вікторівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри прикладної лінгвістики, Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter