У процесі вивчення спеціальності у студентів медиків формується обмежена робоча пам'ять та необмежена довготривала пам'ять, які становлять когнітивне навантаження. Виділяють три типи когнітивного навантаження: внутрішнє навантаження – пряма функція складності виконуваного завдання та досвіду здобувача вищої освіти; зовнішнє навантаження є результатом надлишкових процесів, які безпосередньо не сприяють навчанню; доречне навантаження викликається процесами навчання, які мають діло з внутрішнім когнітивним навантаженням [1].
Серед отоларингологів, що навчаються, можна виділити такі групи: студенти медичного та стоматологічного факультетів, інтерни, аспіранти, курсанти, стажери. Відмінності у рівні досвіду та обсязі наявних знань викликають складності при викладанні у клінічних умовах. Слід враховувати, що новачки мислять не так, як постдипломні стажери. Цей факт має враховуватись у процесі взаємодії викладача та студента для покращення рівня навчання. Згідно з теорією когнітивного навантаження Джона Свеллера [2], робоча пам'ять має обмежені можливості щодо освоєння нової інформації в порівнянні з довготривалою пам'яттю, яка допомагає зберігати в розумі необмежену кількість отриманої інформації , що оброблена та закріплена практичним досвідом. Зовнішнє навантаження – це навантаження на робочу пам'ять, яка не має істотної цінності для навчання [3]. Внутрішнє навантаження залежить від рівня знань учня. Наприклад, інтерном другого року навчання накопичено достатньо знань для проведення диференціального діагнозу захворювань середнього вуха, тоді як студент ще не має такої бази накопичених знань. Стратегії викладання, як правило, спрямовані на мінімізування внутрішнього і зовнішнього навантаження з тим, щоб оптимізувати доречне навантаження, тобто з зусиллями, що «прикладаються». Воно спрямовано на активізацію отриманих студентами знань, виявлення зв'язку між новою інформацією та тією, що вони вже мають. Наприклад, пов'язати етіологію та патогенез розвитку бронхіальної астми та алергічного риніту. Застосовуючи аналогії, студенти можуть пов'язати отримані знання з новими отоларингологічними концепціями. Новачки часто ще не здатні встановити зв'язок між наявними у них знаннями з новопридбаною інформацією. Наприклад, розвиток дифузних гіпертрофічних ларингітів у алкоголіків зі схильністю у них до набрякового синдрому та гіперплазії сполучної тканини. Пояснюючи, викладач пов'язує знання з новими. Наприклад, аналіз клінічних випадків протягом робочого дня (порівняти та відрізнити клініку дифузного зовнішнього та середнього отиту). Викладач повинен змушувати студента мислити, нехай навіть помилково, заохочуючи або спрямовуючи його в спокійній обстановці питаннями, що наводять, у правильному руслі, наприклад, проводячи диференціальну діагностику запальних та онкологічних захворювань навколоносових пазух і порожнини носа.
Отже, одним із способів зниження когнітивного навантаження є допомога викладача навчитися мислити клінічно, виявляючи взаємозв'язок та відмінності в процесах, що відбуваються в організмі, навчитися адаптувати теоретичні знання до практичного застосування в клініці.
Література:
1. Деркач Т. М. Визначення когнітивного навантаження студентів під час навчання із застосуванням електронних ресурсів / Т. М. Деркач // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2012. – № 5. – С. 91-99.
2. Sweller J." Cognitive load theory, learning difficulty, and instructional design //Learning and instruction. — 1994. — Т. 4. — №. 4. — С. 295—312
3. Rana, J. Teaching & Learning Tips 2: Cognitive load theory / J. Rana, S. Burgin // Int J Derm. – 2017. – Vol. 56. – P. 1438–1441.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter