Україна є зоною з помірним рівнем захворюваності на гепатит А. Певні зміни, що відбулися в епідеміології цього захворювання внаслідок загального покращення санітарно-гігієнічних умов, зумовила певне почастішання випадків гепатиту А серед осіб старших вікових груп, у яких хвороба має тенденцію до більш тяжкого перебігу. Сприйнятливість значної частини дорослого населення до вірусу гепатиту А (HAV) створює передумови до виникнення спалахів цієї інфекції. До того ж, від початку повномасштабної агресії Російської Федерації несприятлива епідемічна ситуація щодо гепатиту А в Україні стала ще складнішою. Через активні бойові дії та міграційні процеси населення України зазнало серйозних проблем зі здоров’ям. Відсутність польових санітарних умов збільшує ризики виникнення як серед військових, так і серед цивільних саме інфекційних захворювань із фекально-оральним механізмом зараження [1]. Гепатит А є одним із основних захворювань, з якими доводиться стикатися медичному персоналу під час складних умов життя та обмеженого життєвого простору, у погано регульованих польових таборах і районах дислокації [2].
У зв’язку із вищенаведеним, метою нашого дослідження став аналіз рівня поширеності гепатиту А серед населення України після початку повномасштабної війни.
Матеріал і методи. Нами було проведено дослідження на основі опитування цивільного та військового населення України за період з березня 2022 року по березень 2023 року. Анкетування пройшли 136 (100 %) осіб, серед яких військовослужбовців було 41 (30,15 %), цивільних, які проживають на території активних бойових дій, – 28 (20,59 %), внутрішньо переміщених осіб –46 (33,82 %), цивільні, які виїхали закордон, – 21 (15,44 %). До анкети було включені питання щодо анамнезу життя (факт перенесеного гепатиту А в минулому), епідеміологічного анамнезу (споживання води), симптомів хвороби, діагностики та можливості вчасного звернення по медичну допомогу та лікування.
Результати та їх обговорення. Виявилося, що в минулому, протягом життя на гепатит А хворіли лише 11 (8,09 %) осіб. Точно відповісти на це питання не змогли 39 (28,68 %) респондентів. Доступу до якісної питної води не мали 92 (67,65 %), регулярно споживали сиру воду з-під крану або з колодязя – 84 (61,76 %) особи. Не мали сумніву в придатності води для пиття 16 (11,76 %), мали великий сумнів – 120 (88,24 %), вживали воду на території активних бойових дій 47 (34,56 %) респондентів. Появу головного болю та ломоти в тілі за відсутності катаральних проявів відмічали 130 (95,59 %) осіб, нудоти – 104 (76,47 %), підвищення температури тіла до високих цифр – 89 (65,44 %), блювання – 68 (50 %), жовтяниці – 39 (28,68 %) респондентів. З усіх опитаних протягом останнього року на гепатит А хворіли і впевнені в цьому 14 (10,29 %), не впевнені – 58 (42,65 %), впевнені, що не хворіли – 64 (47,06 %) особи. Своєчасно звернулися по медичну допомогу 34 (25 %) респонденти, зокрема лише 14 (35,9 %) із 39 хворих, які мали жовтяницю. Були обстежені додатковими методами дослідження 24 (17,65 %) пацієнта. На підставі результатів лабораторних специфічних методів дослідження гепатит А було діагностовано в 14 (10,29 %) респондентів.
Висновки. Російсько-Українська війна, що триває наразі, сприяла створенню передумов для поширення серед населення України інфекційних хвороб із фекально-оральним механізмом зараження, до яких належить гепатит А. Майже всі учасники анкетування протягом останнього року мали певні зміни в стані здоров’я. Лише чверть з тих, хто відчували себе хворими, зверталися по медичну допомогу та лише третині з тих, у кого виникли ознаки найтиповішого синдрому – жовтяниці, було встановлено діагноз гепатиту А.
Ризик зараження HAV безпосередньо пов’язаний із перенаселеністю, бідністю, неможливістю дотримуватися елементарних санітарно-гігієнічних норм, відсутністю доступу до якісної питної води, що наразі є надзвичайно поширеним явищем серед біженців, переселенців, військових та іншого контингенту осіб, які вимушені перебувати в неприйнятних для нормального життя антисанітарних умовах.
Список літератури:
1.Abutaleb A, Kottilil S. Гепатит A: епідеміологія, природна історія, незвичайні клінічні прояви та профілактика. Gastroenterol Clin North Am. 2020;49(2):191–199. doi: 10.1016/j.gtc.2020.01.002.
2.Меллу К., Крістостому А., Сідероглу Т., Георгакопулу Т., Кіріці М., Хаджіхрістодулу С. та ін. Гепатит А серед біженців, шукачів притулку та мігрантів, які проживають у приймаючих закладах, Греція, квітень-грудень 2016 р. 30448Euro Surveill. 2017; 22 (4) doi: 10.2807/1560-7917.ES.2017.22.4.30448.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter