Вже на давніх етапах розвитку мови й мислення існували теми і слова, що знаходилися під забороною, бо вони охоплювали такі сфери діяльності, які вважалися особливими, таємними, сакральними (В.В. Левицький, М. Маковський, Г. Шредер та інші). У кожного народу в різні історичні періоди були теми, пряме найменування яких ставало забороненим, виходячи з багатьох факторів: історичних, релігійних, соціальних, етнічних тощо. У зв’язку з цим і з’явилися слова - табу. Ще під час первісного суспільства існували забобони і люди боялися заклинань, які мали магічну дію і могли приректи мовця на муки на все життя і на страту.
У словнику Дудена відмічається, що в 19 ст. з’явилося іноземне слово, що відповідає англійському слову taboo і французькому tabou, які є запозиченням з полінезійської tapu/tabu, і належать до сакральної сфери.
Слова - табу не втратили і в наш час своєї актуальності, бо в будь – якому суспільстві бажано уникнути прямої згадки про деякі неприємні та непристойні речі і замінити їх на більш ввічливі, тактовні і толерантні мовні вирази. Німецька мова в цьому плані також не є виключенням. Тому, мета нашої роботи полягає у дослідженні табу в сучасній німецькій мові – Standarddeutsch.
Матеріалом дослідження слугували давні та сучасні словники: Г. Варіга, К. Дудена, В.В. Левицького, Р. Шютцайхеля.
Незважаючи на те, що багато питань, які пов’язані з табуюванням, зберігають дискусійний характер (З. Фрейд, Г. Шредер та інші), вважаємо, що основною мотивацією для існування табу є жах: перед війною, явищами природи, перед хворобою, смертю, перед тваринами, соціальний жах, політичний тощо. З іншого боку, саме жах надихав людину уникати контактів з певними реаліями і згадувати про деякі речі в замаскованій або непрямій формі. Таким чином з’явилися евфемізми. Підкреслюючи роль евфемізмів, М. Матіос вважає, що вони є обліком стильової диференціації і відображають усе багатство номінативних засобів мови. Авторка піднімає у своєму романі "Солодка Даруся" теми, пов’язані з історією українського народу, які в минулому замовчувалися, тобто були табуйованими, бо містили факти жорстокої розправи над народом.
В результаті нашого дослідження виявлено, що процес евфемізації традиційно пов'язаний з такими основними темами і сферами, як: – фізіологічні процеси (guter Hoffnung sein – бути при надії);
– певні частини тіла (der Allerwerteste – зад);
– відносини між статтями (warmer Bruder – гомосексуал);
– хвороби (die Nase läuft – нежить);
– теми смерті і похорон (die Gedenkfeier – поминки, seine letzte Ruhestätte finden – знайти своє останнє місце спокою);
– криптолалії (Vitamin - B - Spritze bekommen – отримати щось за протекцією, warm sitzen – мати гарне місце, добре влаштуватися) тощо.
Таким чином, евфемізми є наслідком лексичного табу, що зумовлене зазвичай деякими упередженнями, релігійними віруваннями тощо. При цьому, вони уникають прямої забороненої назви і відображають описуване явище. Евфемізми, як і табу, всюдисущі; вони забезпечують розгляд нових явищ через уже пізнані і відіграють значну роль у збагаченні лексичного складу мови.
Список використаних джерел
1. Левицький В. В. Основи германістики. Вінниця: Нова книга, 2008, 520 с.
2. Левицкий В. В. Этимологический словарь германских языков / Виктор Васильевич Левицкий. – Винница : Нова Книга, 2010. - T. 1, 616 с., T. 2, 368 с.
3. М. Маковский. Феномен табу в традициях и в языке индоевропейцев: Сущность – формы – развитие. М., 2008, 280 с.
4. М. Матіос. Солодка Даруся. Видання Піраміда, Львів, 2011, 188 с.
5. Duden. Das Herkunftswörterbuch. Etymologie der deutschen Sprache. – Auflage: 6. Bibliographisches Institut, 2020, 960 S.
6. Freud S. Totem und Tabu. Hamburg, 2014, 192 S.
7. Schröder H. Tabuforschung als Aufgabe interkultureller Germanistik. Handbuch Interkulturelle Germanistik, Stuttgart, 2003, S. 307 – 315.
8. Schützeichel R. Althochdeutsches Wörterbuch. Tübingen: Max. Niemeyer Verlag, 1989, 4., erg. Aufl., 309 S.
9. Wahrig G. Wahrig Deutsches Wörterbuch. Wissenmedia, 2010, 1728 S.
|