Ефективне здійснення судової реформи в Україні, яка 23 червня 2023 року згідно з резолюцією Європейського парламенту №2022/2716 (RSP) набула статусу кандидата в члени Європейського Союзу, є одним з важливих критеріїв для забезпечення відповідності державного управління Копенгагенським критеріям для членства в ЄС. Реформування системи судоустрою є одним з ключових напрямків судової реформи, який полягає у покращенні організаційної структури судів України, зміцнені судової влади, матеріально-технічного забезпечення суддів та підвищення рівня верховенства права і доступу до правосуддя в Україні.
Реформування системи судоустрою полягає у прийнятті системних і комплексних рішень, виконання яких повинно забезпечуватися поетапно на усіх рівнях органами державної влади та місцевого самоврядування.
До підготовки стратегії реформування необхідно провести оцінку стану судової влади та системи судоустрою, щоб визначити проблеми та правильно сформувати цілі реформи. За результатами опрацювання оцінки стану системи та цілей відповідні робочі комісії розробляють із визначенням напрямків реформи та необхідних кроків, для її реалізації. Проект стратегії виноситься на обговорення із стейкхолдерами, тобто зацікавленими суб’єктами, такими як судді, адвокати, правозахисні організації, науковці, іноземні експерти тощо, для отримання їх відгуків та пропозицій щодо удосконалення запропонованої стратегії.
Реформування системи судоустрою повинно здійснюватися поетапно, бути ретельно продуманим та забезпечувати необхідну підготовку та підтримку з боку відповідних структур. Не менш важливою складовою стратегії повинна бути підготовка кадрів для судової системи (суддів, прокурорів, адвокатів, працівників апарату суду). Вказана проблема гостро постала із початком повномасштабного вторгнення росії в Україну та масовим звільненням і виїздом значної частини працівників апарату суду закордон або в інші міста.
Україна не перша країна, яка здійснює судову реформу, а тому доцільно враховувати досвід європейських країн у цій сфері, зокрема, щодо створення системи спеціалізованих судів
Розвиток системи адміністративних судів вказує на те, що у країнах Європи спостерігається поширення тенденції щодо утворення відокремленої (автономної) системи органів адміністративного судочинства. Загалом в ЄС нараховується 16 країн, в яких створено окремі від загальної юрисдикції системи судів, що спеціалізуються на вирішенні адміністративних спорів. Залежно від розміру території відповідної країни, ці системи є дво- чи триінстанційними [1].
В Україні також запроваджено триінстанційну систему адміністративного судочинства, що на практиці показало свої переваги: висока якість рішень у справах, пов'язаних з суб’єктами владних повноважень; швидке та ефективне вирішення певних категорій адміністративних спорів, зокрема, за участі Президента України, центральних органів виконавчої влади, або ж виборчі спори.
Аналогічно в Україні діє відокремлена система господарських судів, у межах яких розглядаються спори між суб’єктами господарювання, а також спори у процедурі банкрутства. У 2017 році у зв’язку з черговим етапом реформування системи судоустрою в Україні було створено Вищий суд з питань інтелектуальної власності (так званий IP-суд). З певних причин цей суд не розпочав роботу, зокрема, через незакінчення процедури добору суддів за конкурсом.
Разом з цим, ідея запровадження інших спеціалізованих судів, зокрема, інвестиційних судів, які б розглядали спори за участі іноземних інвесторів, жваво обговорюється серед експертів. Адже така система судоустрою враховуватиме іноземний досвід (Дубай, Сінгапур, Астана) та матиме ряд переваг: спеціально відібрані судді з високою кваліфікацією та зможуть забезпечити прозорість ухвалення судових рішень перед українською і міжнародною громадськістю.
Серед європейських країн цікавим є досвід Австрії, в якій діє єдиний Торговий суд, що розглядає комерційні спори, у тому числі й справи про банкрутство (до складу суду входять представники ділової спільноти в якості комерційних суддів). У Бельгії створений комерційний трибунал, який діє як суд першої інстанції, розглядаючи суперечки, в основному, з торгових відносин (до складу комерційного трибуналу входить професійний суддя і 2 представники ділових кіл. Комерційні трибунали є ланкою бельгійської судової системи). У Швейцарії для вирішення комерційних суперечок створені торгові суди, що складаються не тільки з юристів, але й з представників ділових кіл, обрані кантональними радами [2; с. 559].
Таким чином, реформування системи судоустрою шляхом створення різновиду спеціалізованих судів, зокрема, інвестиційних судів для розгляду спорів за участі іноземних інвесторів, може мати ряд переваг:
1) ефективність захисту прав та інтересів іноземних інвесторів та в подальшому використання такої практики для захисту українського бізнесу;
2) отримання іноземними інвесторами державних гарантій захисту інвестиції та відповідно збільшення кількості інвестиції в економіку Україну;
3) швидкий та ефективний розгляд справ по окремій процедурі;
4) застосування судом міжнародних механізмів захисту прав;
5) підвищення кваліфікації суддів та працівників апарату суду;
6) покращення індексу дотримання верховенства права в Україні;
Зміцнення судової влади, підвищення її ефективності, гарантування її незалежності та неупередженості, це ті стандарти внутрішньої політики, які мають бути забезпечені Україною відповідно до взятих на себе міжнародних зобов’язань по адаптації національного законодавства до вимог членства в ЄС.
Враховуючи іноземний досвід, видається позитивною модель реформування системи судоустрою шляхом створення відокремленої системи спеціалізованих судів, наприклад, інвестиційних судів для розгляду спорів за участі іноземних інвесторів, в тому числі проти іншого бізнесу в Україні та органів державної влади і місцевого самоврядування. Така система може ефективно забезпечити справедливе та своєчасне вирішення складних та резонансних спорів, які мають важливе значення для міжнародного іміджу країни.
Список використаних джерел:
1.Створення автономної системи адмінсудів можливе лише за належності політичної волі. Юридична газета №18(464) від 06 травня 2015 р. URL: https://yur-gazeta.com/interview/stvorennya-avtonomnoyisistemi-adminsudiv-mozhlive-lishe-za-nalezhnosti-politichnoyi-voli.html (дата звернення: 03.03.2023).
2.Качурінер В. Аналіз європейського досвіду та європейських стандартів щодо організації судової влади в Україні. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. №9. с. 558-561.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter