В умовах сьогодення, особистісний розвиток та самореалізація людини є пріоритетним напрямком її духовного становлення. Спортивна діяльність може бути ефективним зaсобом, що впливaє на формування та розвиток різних аспектів особистості, таких як фізичне та психічне здоров'я, соціальні навички, самовдосконалення тощо. Більш того, заняття спортом може допомогти у формуванні позитивних індивідуальних рис, таких як володіння власним тілом, налагодження міжособистісних вiдносин, розвиток творчих здібностей, самодисципліни та багато інших.
Спортивна діяльність не повинна зводитись до розуміння її як тренувального процесу або участі в змаганнях, вона має значно ширший зміст. Це головним чином процес, що спрямований на формування особистості, де виховання спортсмена та його розвиток як людини є нероздільними. Успіх у спорті не повинен бути найважливішим, бо перевага завжди має надаватись людині [1].
Тому, роль спорту в становленні гармонійно-розвинутої особистості є досить вагомою, вона полягає в його перетворювальних діях, заснованих на певних психологічних закономірностях. Спорт – це унікальний соціальний інститут, який має потенційні перетворювальні можливості, що перевершують можливості багатьох інших соціальних інститутів [2].
Спорт, безумовно, має вплив на формування моральних якостей, розвиток, як вольової, так і емоційної сфер, а також етичних та естетичних уявлень i потреб особистості. Він сприяє формуванню характеру людини, тобто тих особливостей особистості, які відображаються на її вчинках та відносинах з іншими людьми та оточуючим світом [3].
Загалом, спорт є своєрідним інструментом самопізнання, який розвиває не тільки фізичний компонент, але й духовні аспекти розвитку людини.
Ще П’єр де Кубертен зазначав, що головна сила та досягнення спорту полягає в тому, що він є школою морaльного благородствa та чистоти, енергії та фізичної витривалості. Спорт є зразком для виявлення та розвитку різних людських якостей, таких як характер, совість, чесність та воля. Це саме той вид людської діяльності, який особливо чітко перевіряє та формує морально-вольові якості людини [4].
Правильно організована суспільна діяльність в процесі занять спортом сприяє вдалому вирішенню виховних завдань і розвитку особистості людини, адже вона є справжньою школою набуття морального досвіду, а сам процес спортивного тренування - є одним із важливих засобів виховання. У спорті створюються прекрасні можливості для виховання морально-вольових якостей особистості. З одного боку, це виховання патріотизму, свідомої дисципліни, самостійності та чесності. З іншого боку, якщо спортивна діяльність здійснюється у спортивному колективі, відбувається формування у вихованців почуття колективізму, розуміння того, що мета досягається у взаємодії з іншими, а результат залежить від внеску кожного гравця, що допомагає прояву самостійності і ініціативності. Людина також може розвивати й почуття відповідальності перед колективом та за колектив, якщо вона розуміє свою відповідальність перед собою, що вимагає від неї усвідомлення своєї участі в спільній колективні праці і розуміння того, що від неї можливо залежить позитивний кінцевий результат [1].
Спорт - це можливість проявити свою майстерність та досягнути успіху за допомогою фізичних і психологічних зусиль. Це як природна лабораторія, де можна досліджувати та розкривати людський потенціал. Спортивна діяльність має високу мотивацію, чіткі критерії оцінювання результатів, потребує активності і стриманості від людини. Вона пов’язана з великим фізичним та психологічним напруженням, необхідністю переборювати не тільки спротив сильного суперника, а також і особисту слабкість [2].
У спорті людина стикається зі своїми обмеженнями, але також має можливість побачити свій потенціал, шляхи самовдосконалення та особистісної здатності до досягнення поставлених цілей. Як результат, багато якостей, що розвиваються в процесі спортивної діяльності, мають довготривалий вплив на подальше життя людини. Особливо це стосується таких рис, як самодисципліна, терпіння та рішучість, які допомагають перетворити мрії в реальність та досягати успіху не лише в спорті, але й у звичайному житті загалом.
Отже, спортивна діяльність є важливим інструментом розвитку особистості людини, особливо її духовного і морально-вольового компоненту. В процесі занять спортом людина стикається з різними особистісними проблемами і перешкодами, що надають їй поштовх до самовдосконалення та становлення її як особистості.
Список використаних джерел
1.Мицик А.І. Виховання особистості засобами фізичної культури і спорту. Миколаїв: Миколаївський державний аграрний університет; 2011.
2.Городецький О.В. Роль фізичної культури і спорту у формуванні базових рис характеру особистості. Вісник Запорізького національного університету. 2012; 2 (8): 39-43.
3.Лисяк В.М. Оцінка впливу фізичної культури і спорту на формування особистих якостей студентів. Педагогіка, психологія та медики-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. Харків: 2010; 1 (8): 53-55.
4.Хавруняк І.В., Музика В.І. Вплив фізичної культури на формування особистісних морально-вольових якостей студентів. Young Scientist. 2017; 3.1 (43.1): 293-296.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter