Розвиток міжнародного співробітництва України, новітні технології, розширення контактів, обмін фахівцями передбачає досягнення здобувачами освітнього ступеня «магістр» такого рівня володіння іншомовною комунікативною компетентністю, який дозволив би здійснювати безпосереднє спілкування із зарубіжними партнерами у професійній діяльності як в усній , так і письмовій формі. Незважаючи на наявні здобутки у вирішенні проблеми навчання іноземного мовлення за фахом у закладах вищої освіти, питання психолого-лінгвістичних особливостей вивчення іноземної мови залишається все ще до кінця не вирішеним. А, отже, є актуальним та важливим. І саме ігрові форми та методи підготовки майбутніх фахівців у галузі «Політичної лінгвістики» дають змогу оптимально враховувати вимоги обраної студентами спеціальності, створювати ситуації, участь у яких сприяє оволодінню мистецтвом швидко та ефективно вирішувати комунікативні завдання, розвивати лінгвістичне мислення. Використання ігрових форм навчання забезпечує включення магістрів-філологів у спеціально створені ситуації, що передбачають не одне, а низку професійних рішень.
Дослідники зазначають, що ефективним процес навчання іншомовній фаховій лексиці є тоді, коли, поряд із створенням відповідних умов, буде розроблена раціональна методична система, що ґрунтується на комунікативному та імітаційно-ігровому підходах [1]. Крім того, щоб навчити магістрів іноземній мові в обсязі, необхідному для їх майбутньої практичної діяльності, варто відмовитися від традиційного підходу до навчання іноземним мовам, переосмислити мету навчання з точки зору реалій сьогодення, а також переглянути застосування відповідних засобів, форм, системи дій, потрібних для розв’язання нових навчальних завдань.
Навчання іншомовній фаховій лексиці майбутнього фахівця не може відбуватися стихійно, цей процес вимагає цілеспрямованих та наполегливих зусиль.
Успіх забезпечується вибором відповідних методів навчання як способів упорядкованої роботи викладача й організації навчально-пізнавальної діяльності студентів з виконання дидактичних завдань, спрямованих на оволодіння навчальним матеріалом.
Значні можливості для вивчення іноземної мови дає імітаційно-ігровий підхід. Сутність цього підходу полягає у методологічній спрямованості педагогічної діяльності, яка дозволяє через систему взаємозв’язаних понять імітації та гри, принципів і способів імітаційно-ігрових дій забезпечити процес засвоєння матеріалу, а також дає можливість самовираження, саморозвитку професійної індивідуальності майбутніх фахівців. У реалізації такого підходу головним є не інформація, а особиста продуктивна діяльність учасників ігрової імітації, спрямована на обмін інформацією [2].
Імітаційно-ігровий підхід реалізується через використання імітаційно-ігрових форм і методів, що сприяє не лише розумінню, поглибленню і закріпленню теоретичного матеріалу, але й набуттю навичок самостійно мислити, діяти, вести дискусію, полеміку, шукати оптимальний вихід із запропонованих ситуацій та відповідати за прийняті рішення.
Технологія імітаційно-ігрового навчання передбачає використання дидактичних, рольових, ділових та інших ігор, системи тренінгів тощо. Наприклад, практичні заняття можуть проводитися у формі презентації, інтелектуальної гри, практикуму-тренінгу, консиліуму, ділової гри, прес-конференції, круглого столу, наукової конференції, семінару із обговоренням індивідуальних завдань. Може бути використаний метод «case study» (розбір ситуацій, які виникають у професійній діяльності), метод «workshop» (спільна розробка проєктів у малих групах під керівництвом викладача), комп’ютерні ігри (на базі бізнес-ігор з використанням комп’ютерних технологій), відео-тренінги [1].
Як засвідчує практичний досвід, застосування методів групової дискусії, тренінгів навчання іншомовної фахової лексики у політичній сфері сприяє формуванню у магістрів рефлексивного ставлення до комунікативного аспекту майбутньої професійної діяльності. А комплекс професійно орієнтованих ситуативних завдань зумовлює професійну спрямованість навчання та тренує вміння іншомовного ділового спілкування.
Серед найефективніших методів потрібно виділити трансформаційний метод (перетворення), що широко застосовується у зарубіжній методиці, оскільки трансформація речень, текстів забезпечує можливість різноманітного використання іншомовної фахової лексики, розширення меж функціонування професійної мови, а також імітаційний метод, що спирається на комунікативні вправи та ігри. Імітаційні ігри відносять до інтерактивних, діалогових форм навчання, мета яких полягає у навчанні й інтелектуально-емоційному самовираженні та розвитку особистості учасників гри. Методика використання імітаційних ігор була апробована в академічному середовищі СШA, адаптована до умов і специфіки освіти у закладах вищої освіти західноєвропейських країн та стала популярною в українському освітньому процесі [3].
Основні функції ігрової діяльності – збагачення емоційно-почуттєвої сфери, креативна, адаптаційна, діагностуюча, мотиваційна, розвивальна, виховна, навчально-пізнавальна, коригуюча. Виділяють творчі ігри, ділові, інтелектуальні та ін.
Використання у навчальному процесі інтелектуальних ігор розвиває фахову грамотність, ерудицію, уміння працювати з літературними джерелами, дає можливість опанувати необхідний понятійний апарат, потренувати пам'ять, сформувати потреби та мотиви навчання. Різновид інтелектуальних ігор − ігри зв словами, які пов’язані з відгадуванням зашифрованих слів або речень (словограми, чайнворди, кросворди, філворди, ребуси). Застосування інтелектуальних та сюжетно-рольових ігор дозволяє сформувати іншомовну комунікативну компетентність, забезпечує позитивну мотивацію навчально-пізнавальної діяльності студентів, створює необхідні умови для їхнього професійного становлення [4].
Експериментальні дослідження науковців, спрямовані на формування у магістрів іншомовної компетентності, свідчать, що найкращих результатів досягли ті студенти, які використовували мультимедійні навчальні програми, тому що принципи технології мультимедіа характеризуються актами одномоментності візуального та процесуальності слухового сприймання, синтезу та синхронізації вербалізованих та невербалізованих знань, синхронізації та інтеграції часово-просторових та візуально-просторових джерел навчальної інформації.
Отже, за законами лінгводидактики знання іншомовної фахової лексики, вміння і навички можуть успішно формуватися на імітаційно-ігрових заняттях, під час організованого (системного) навчання, коли практичне засвоєння мови відбуватиметься безпосередньо у процесі реальної чи модельованої діяльності.
Використання ігор у навчальному процесі позитивно впливає не тільки на якість знань з іноземної мови, але й на розвиток професійно значущих якостей здобувачів вищої освіти. Виконання конкретних ролей, що складають основу діалогу, ділової розмови, бесіди зобов’язує студентів приймати професійно значущі рішення, що підвищує рівень їх професійної компетентності, а з іншого боку, спілкування іноземною мовою закріплює навички іншомовного спілкування, збагачує словниковий запас і формує комунікативну культуру. Імітаційно-ігрова діяльність створює необхідні умови для активізації позиції студентської молоді у навчальному процесі та формування іншомовної компетентності [1].
Навчання, побудоване на імітаційно-ігровому підході, є ефективним, оскільки забезпечує формування у майбутніх фахівців комплексу знань, умінь і навичок, необхідних для професійного спілкування іноземною мовою, здійснення адекватних мовленнєвих дій з урахуванням специфіки інтеркультурної комунікації.
Ефективність використання імітаційно-ігрового підходу у навчанні визначається і тим, що він стимулює активну розумову діяльність студентів у процесі пошуку оптимального рішення проблемних завдань у змодельованих професійно зорієнтованих комунікативно-ігрових ситуаціях, формування соціального мислення і комунікативної поведінки студентів у процесі іншомовного спілкування.
Список використаних джерел:
1.Вікторова Л.В. Інноваційні методи і форми навчання іноземних мов у вищій школі в контексті вимог Болонського процесу / Л.В. Вікторова // Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі. Проблеми науки, практики і освіти: тези доповідей: матеріали XV Міжнар. наук.-практ. конф. – К.: Вид-во Європ. Ун-ту, 2019. – С.220 – 223.
2.Селевко Г.К. Сучасні освітні технології / Г.К. Селевко. – К, 2017. –
408 с.
3.Артемов В.А. Психологія навчання іноземних мов. / В.А. Артемов – К, 2021. – 279 с.
4.Воронка Г.С. Імітаційні ігри – активізуючий метод у підготовці кваліфікованих спеціалістів у системі післядипломної освіти у Великобританії та США / Г.С. Воронка // Гуманітарні науки. – 2016 - № 1. – С. 85-88.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter