У парадигмальній концепції «Нова українська школа» обумовлені наступні важливі позиції, які стосуються того, що: 1) вільному розвитку учнів сприятиме творче (креативне) середовище, у якому проходитимуть зміни програм і засобів навчання, а також інших елементів просторово-предметного оточення [1, с. 28]; 2) одноразові освітні проєкти віддадуть першість системному процесу втілення інноваційних педагогічних технологій [1, с. 29]; 3) обтяжливі підручники мають бути заміненими на шкільну книгу нового покоління завдяки навчанню авторів та формуванню педагогічно-експертного середовища [1, с. 31].
Креативний підхід щодо створення інноваційного підручника в наведених положеннях маємо сприймати як здатність системи освіти адаптивно реагувати на запити суспільства в частині задоволення його вимог до формування в учнів загальноосвітньої (і в т.ч. початкової) школи знань, умінь та навичок на засадах творчого піднесення, гармонійного розвитку та особистого самовдосконалення в ході вивчення предметів різного, зокрема природничо-математичного, циклу. У такий спосіб інноваційний потенціал підручника розкривається відповідно до положень дитиноцентризму, природовідповідності, особистісно зорієнтованого та компетентнісного підходів, що має фіксувати зусилля укладачів підручників на результативно-діяльнісній і емоційно-ціннісній складових змісту навчальної книги для учнів початкової школи [2, с. 65]. За тим при опрацюванні складників підручника мають бути обов’язково урахованими пізнавальні потреби та вікові особливості розвитку сучасного покоління школярів.
Реальна інноваційність підручника, тобто його спроможність задовольняти якісні і кількісні зміни у внутрішньому просторі суспільства, визначається тими фінальними компетентностями, які набудуть учні за допомогою інформаційних матеріалів такої навчальної книги. При цьому термін «компетентність» доречно розуміти як динамічну комбінацію знань, способів мислення, навичок, поглядів, цінностей, умінь та інших суб’єктних якостей, що визначають здатність окремої особи успішно проводити навчальну або професійну діяльність [1, с. 10]. Разом з тим інноваційність природничої та математичної компетентності в конструкті «Нова українська школа» визначається як:
• Природнича компетентність. Наукове розуміння природи та здатність реалізовувати опановані знання в життєвих ситуаціях і в практичній діяльності. Уміння спостерігати за явищами, збирати і аналізувати відомості, формулювати гіпотези, узагальнювати й оцінювати результати [1, с. 11];
• Математична компетентність. Культура логічного та алгоритмічного мислення. Уміння застосовувати математичні (числові або геометричні) методи для розв’язання прикладних завдань у різних сферах діяльності. Здатність щодо розуміння й використання простих математичних моделей [1, с. 11].
У відповідності до проєкту «Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM – освіти)» наголошено, що природничо-математичні дисципліни, які безпосередньо пов’язані з сучасним розвитком науки, техніки, технологій та інженерною діяльністю людини, повинні стати ключовими напрямами розвитку освітньої галузі, магістральними елементами державної політики укріплювання конкурентоздатності людського капіталу, провідними умовами розвитку освіти, що відповідає запитам економіки та потребам суспільства [3, с. 2-3].
Однією з проблем природничо-математичної освіти є досить низька якість, переобтяженість і об’ємність підручників, використовуваних у ході викладання дисциплін природничо-математичного циклу, що є занадто чутливим для учнів початкової школи, які не можуть сприймати значні інформаційні потоки. Отже, провідна роль зручного підручника в початковій освіті полягає в стимулюванні допитливості та підтримці інтересу учнів до наведених в підручнику текстових чи графічних матеріалів, їх мотивації до творчих експериментів та самостійного конструювання елементарних речових моделей. У такий спосіб навчальна книга для цього вікового періоду має включати розвивально-ігрові завдання, оскільки наданий контент відповідає психофізіологічним особливостям дітей молодшого шкільного віку в частині задоволення їх потреб та запитів.
Водночас процес створення підручника для початкової школи має уникати: 1) надмірної теоретизації, що призводить до розходження принципів науковості та доступності; 2) заведення в школи підручників лишень на основі експертних оцінок (без попередньої експериментальної перевірки); 3) перенасичення змісту підручника коментарями, роз’ясненнями або вказівками [4, с. 32-33]. Натомість структура підручника, основний текст і позатекстові відмітки, символи, колір та ілюстрації мають надавати вчителю чіткі настанови стосовно того, чого та як за ним слід навчати учнів початкової школи [5, с. 95].
Визнаючи той факт, що сьогоднішня генерація живе в епоху інформаційної революції, коли знання, інтелект і творчий хист не тільки актуалізують власний статус в організації суспільної життєдіяльності, а й постають у ролі її провідної рушійної сили [6, с. 3], освітній інформаційно-знаннєвий ресурс тієї чи-то іншої форми (друкованої, електронної, віртуальної) стає для спільноти найсуттєвішим аргументом перед новочасними викликами та входить у роль перспективного й сентенційного фактора національного розвитку [7, с. 6].
Якщо прийняти до уваги концепт, що підручник є матеріальним втіленням змісту шкільної освіти [8, с. 42-46] чи-то моделлю цілісного процесу навчання в закладі освіти [9, с. 335], то видається цілком логічним зіставлення інноваційної освітньої технології й інноваційного навчального підручника, сформованого на базі інтегративно-діяльнісного та особистісно-розвивального методів навчання. До прикладу, в процесі запровадження освітньої технології «Росток» (науковий керівник – д.п.н., професор Т.О. Пушкарьова) на сьогодні розроблені електронні підручники, модульні smart-textbooks, навчально-розвивальні комп’ютерні ігри природничо-математичного змісту. Такі мобільні підручники нового покоління сприяють прояву комунікативних технік учнів початкової школи, зростанню їх активності, самостійності, креативності та здатності до адаптивної соціалізації в умовах інформаційного зростання національної спільноти. Окрім того мобільні та зручні електронні версії інтерактивних навчальних підручників, налаштовані в режимі учнівсько-комп’ютерних інтерфейсів (schoolboy-computer interaction), можуть ефективно використовуватися в ході самостійної навчальної діяльності, в умовах дистанційної освіти та під час взаємодії з батьками.
У наданий спосіб інноваційний smart-textbook з природничо-математичних дисциплін сприятиме організації креативного навчального процесу, за умовами якого учні початкової школи захоплюватимуться освітнім дійством, забуваючи про час і втому та повністю занурюючись у творчу діяльність. Саме такий стиль новочасного підручникотворення має забезпечити мотиваційне стимулювання й емоційне збудження учнів за ходом навчального процесу, а також задовольнити їх потреби в інформаційно-комп’ютерній обізнаності.
Список використаних джерел:
1.Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи. Київ: МОН України, 2016. 34 с.
2.Савченко О.Я. Інноваційний потенціал підручника з читання. Український педагогічний журнал. 2019. № 3. С. 65-71.
3.Про схвалення Концепція розвитку природничо-математичної освіти (STEM – освіти). Проєкт розпорядження Кабінету міністрів України. 2020. URL: http://mon.gov.ua/app/media/2020_05_15.
4.Кодлюк Я.П. Інновації в початковій освіті України другої половини ХХ століття. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка. 2012. № 5. С. 57-62. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPU_ped_2012_5_12.
5.Савченко О.Я. Дидактика початкової освіти. Київ: Грамота, 2012. 504 с.
6.Жижко Т.А. Філософія академічної освіти: монографія / МОН України. Київ: Видавництво НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2013. 404 с.
7.Ларіонова Н.Б. Електронні освітні ігрові ресурси в освітньому процесі початкової школи. Харків: Друкарня Мадрид, 2020. 96 с.
8.Кодлюк Я.П. Інновації у змісті підручників для початкової школи. Початкова школа. 2017. № 12. С. 42-46.
9.Кодлюк Я.П. Якісні характеристики сучасної початкової освіти. Молодий вчений. Розділ: Педагогічні науки. 2017. № 11 (51). С. 334-338.
_____________________________________________________________________
Науковий керівник: Лянной Юрій Олегович, доктор педагогічних наук, професор, Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter