У зв’язку з повномасштабним вторгненням російських військ на територію України і початком війни, як і в час картину внаслідок пандемії COVID-19, життєво важливого значення набули питання створення безпечного і комфортного освітнього середовища для учасників навчального процесу, як викладачів, так і студентів, тому зросла потреба запровадження дистанційного навчання [1-4]. В цих умовах навчальні заклади України перейшли або продовжили навчання студентів в дистанційній формі, запровадженій Положенням про дистанційну освіту МОН України та затверджена наказом №466 від 25.04.2013 року [5]. З початком навчального року у вересні 2022 р. студенти усіх курсів Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (ЛНМУ імені Данила Галицького) продовжили навчання у змішаній формі - offline та online.
Викладачі кафедри фтизіатрії і пульмонології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького провели вивчення відношення студентів-медиків до он-лайн навчання та труднощів, які виникали при освоєнні студентами навчальних програм, враховуючи, що навчання студентів відбувається шляхом черегування очної та дистанційної форм навчання, які залежать від частоти оголошення повітряних тривог в державі, викликаних загрозою ракетних ударів.
Мета роботи – вивчити особистісне ставлення студентів 5-го та 6-го курсів медичних факультетів ЛНМУ імені Данила Галицького до змішаних форм навчання, зокрема дистанційної, в умовах карантину пандемії COVID-19 і воєнного стану в Україні.
Матеріали та методи Проведено анкетування і на його основі вивчено особистісне ставлення студентів 5-го і 6-го курсів медичних факультетів ЛНМУ імені Данила Галицького до засвоєння навчальних програм при offline та online навчанні. У анкетуванні взяли участь 148 (92 з 5-го та 56 з 6-го курсів) студентів медичних факультетів №1 та №2. Для проведення опитування створили авторську анкету у Google Form. Студенти були поінформовані щодо цілей опитування, яке провели безпосередньо після проведення практичних занять. Студенти, які брати участь у опитуванні, заповнили online-анкети. Опитування було виключно добровільним, анонімним, жодні дані особистої інформації не були зібрані.
Результати та обговорення Середній вік студентів, які стали учасниками опитування 5-го курсу, становив 21,5 ± 0,2 років, а студентів 6-го курсу – 23,8 ± 0,2 років. Серед опитаних 91,3%(84 з 92) студентів знаходилися на території України, де не велися бойові дії, один опитаний перебував на території нашої держави, де були воєнні дії, а двоє (2,1% з 92) – за межами України. Серед студентів 6-го курсу лише одна студентка (1,8%) перебувала за кордоном. Третина (33,7%-31) учасників опитування відзначила, що відчула більшу відповідальність за своє навчання. У майже чверті (22,8%-21) студентів ставлення до навчання в цілому не змінилося.
На думку студентів, дистанційний формат навчання під час війни 66,3% опитаних 5-го курсу позначили як «виправдано», 25% – обрали варіант «важко відповісти».
Порівнюючи ставлення студентів до дистанційної форми навчання під час карантинних обмежень та воєнного стану, встановлено, що відсоток студентів 5-го курсу, які вказали своє ставлення до дистанційної форми навчання з позначкою «Дуже добре» і «Добре» під час війни, порівняно з карантином на COVID-19 зріс з 19,6%(18) до 28,3%(26) та з 22,8%(21) до 39,1%(36) відповідно. Серед студентів 6-го курсу як «Добре» висловилися 66,7% (37), як «Нейтральне» - 26,1% (15).
Одночасно з навчанням, 30,4% (28) студентів 5-го курсу займалися волонтерською діяльністю, більше половини (53,2%-49) працювало, зокрема 30,4% (28 з 92) - у медичній сфері. Серед студентів 6-го курсу волонтерською діяльністю займалися 39,7 %, працювало 56,4 % і 2/3серед них в медичній сфері.
Стосовно ефективності організації дистанційного навчання (за 5-ти бальною системою оцінювання) 40,2% (37 з 92) студентів 5-го курсу відзначили, що організація заслуговує «4» бали, третина опитаних (33,7%-31) обрали варіант оцінки – «5» балів, 22,8% (21) – «3» бали. А думки студентів 6-го курсу чітко розділилися на половину: 50% вважали, що дистанційне навчання організоване ефективно і оцінили його у «4» бали, а 50% оцінили організацію дистанційного навчання у «3» бали.
На залежність ефективності дистанційного навчання від ефективної комунікації та майстерності викладача вказали 69,5% (64 з 92) студентів 5-го курсу, а 8,7% (8) – від технічного забезпечення навчального процесу. Серед студентів 6-го курсу 39,0% (22) вважали, що ефективність залежала від мотивації студента і викладача; аналогічна кількість (39,0% - 22) вважала, що це залежало від майстерності викладача; 22,0% (13) студентів вважали ефективність дистанційного навчання результатом цілого комплексу названих факторів.
Позитивними чинниками дистанційного навчання при опитуванні студентів 5-го курсу були: економія часу та коштів (80,4% - 74 та 78,3% - 72 відповідно). Для 66,3% (61) учасників наступним переважаючим позитивним чинником є збереження здоров’я/життя, для 61,0% (56) це – відчуття власної безпеки і рідних, для такої ж кількості (61,0% - 56) – мобільність, тобто перебувати під час проведення занять вдома чи будь-якому іншому місці (закладі) без прив’язки до певного навчального корпусу. Також, 30,4% (28) опитаних студентів відзначили збільшення самоорганізації до навчального процесу, а 11,0% (10) – обрали варіант, що їх все влаштовує.
Більшість студентів 6-го курсу (83,3% - 47) вказали, що до позитивних чинників дистанційного навчання відноситься не лише варіант збереження життя і здоров’я, але і мобільність, можливість додатково працювати, і лише 16,7% (9) вказали на економія часу та коштів.
Серед негативних чинників для 80,4% (74) опитаних студентів-медиків 5-го курсу пріоритетним було відсутність набуття і удосконалення практичних навичок, що звісно є очевидним. «Технічні труднощі» посіли друге місце (61% -56), що пов'язано з перебоями в подачі internet-зв’язку та світла. Більше половини (58,7% - 54) опитаних вказали на «Відсутність соціальних контактів», а 35,9% (33) – відзначили зниження мотивації до навчання.
Щодо негативних чинників дистанційного навчання, то майже всі студенти-медики 6-го курсу назвали відсутність проведення й неможливість удосконалення практичних навичок. На негативне ставлення до дистанційного навчання через технічні труднощі (відсутність світла, слабий internet, відсутність гаджетів) вказували 23,2% (13) студентів.
На прагнення студента здобувати знання, у 72,3% (40) студентів, дистанційне навчання не виявило свого впливу, а 16 (27,7%) зазначили, що відчули брак мотивації.
Щодо недоліків в роботі викладачів при дистанційному навчанні, які висловлювали студенти, то 72,2% опитаних не мали зауважень до роботи викладачів, 11,1% вважали, що матеріал представлено неякісно, 11,1% - вказували на недостатність візуального матеріалу і лише 5,5% вказали на упереджене ставлення викладачів.
Відповідаючи на питання щодо власного рівня тривоги під час навчання в умовах воєнного стану (оцінка в балах від 1 до 5, де 1 бал – не відчуваю тривоги, а 5 балів – дуже високий рівень), то результати засвідчують, що 39,1% (36) студентів оцінюють свій рівень тривоги, як високий (4 бали), третина (33,7% - 31) – як дуже високий (5 балів), 13,0% (12) опитаних – 3 бали, 5,5% (5) – 2 бали і 8,7% (8) – 1 бал.
Висновки. В умовах воєнного стану в Україні виникли певні труднощі при проведенні он-лайн навчання, але дистанційний формат навчання надав можливість для самоосвіти, самонавчання, а також загального обміну потрібною інформацією. Онлайн навчання не виключає традиційних методів освіти, але є її частиною, що дає змогу організувати ефективне віртуальне навчальне середовище в складних умовах як пандемії COVID-19, так і війни в Україні.
Список використаних джерел
1.Bandas I.A., Palytsia L.M., Skobeiva O.A. Plos and cons of distance learning for medical students under quarantine conditions. Медична освіта. 2021. №3. С. 72-76. DOI: 10.11603/m.2414-5998.2021.3.12598
2.Малишевська О.С., Мотрюк В.Б., Погорілий М.П., Йонда М.Є., Яворський В.П. Аспекти впливу дистанційного навчання на студентів медичних університетів в умовах COVID-19. COLLOQUIUM-JOURNAL. 2021. Vol. 32(119). P. 17-22. DOI: 10.24412/2520-6990-2021-32119-17-22
3.Соломаха К.В., Гаркавий С.І. Проблеми та перспективи дистанційної освіти в Україні. Exvironment & Health. 2020. №3. С. 60-64. https://doi.org/10.32402/dovkil2020.03.060
4.Потоцька І.С., Рибінська В.А., Мацько Н.Г., Савенко А.А. Особистісне ставлення студентів медичного навчального закладу до дистанційного навчання. Norwegian J. of development of the International Science. 2021. Vol. 65. P. 51-58.
5.Положенням про дистанційну освіту МОН України та затверджена наказом №466 від 25.04.2013 року. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13#Text
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter