В реаліях сьогодення, коли Україна не лише виборює свою незалежність і відражає атаки держави-агресора, але й час утвердження приналежності України до європейської і світової демократичної спільноти. Як відомо, 23 червня 2022 року Європейська Рада надала Україні статус кандидата на вступ до Європейського Союзу [1]. Україна зараз має продемонструвати світу не лише бажання інтегруватися в європейський демократичний простір, але й виконати низку зобов’язань, зокрема в частині здійснення реформ для підтвердження статусу кандидата на членство в ЄС [2]. Україна має виконати сім блоків реформ для збереження статусу кандидата. [2]. У контексті викладеного вище привертають увагу персоналії, які синтезуючи прикладні і наукові аспекти, активно просувають ідеї демократії, є флагманами в моніторинговій діяльності, експертизи, здійснення заходів щодо забезпечення прав і свобод кожної людини. В умовах провадженого в Україні воєнного стану особливо вразливими є категорії осіб, засуджених до обмеження/позбавлення волі. Адже такі особи не можуть самостійно піклуватися про збереження свого життя у небезпеці, не можуть приймати самостійні рішення в ситуації невизначеності. Саме про цю категорію громадян опікується Ірина Станіславівна Яковець – докторка юридичних наук, професорка, громадська активістка, успішна викладачка і науковиця, експертка з питань реалізації прав на освіту, права на медичну допомогу в установах виконання покарань [3].
І.С. Яковець має незаперечний авторитет в розробленні проблематики упровадження міжнародних стандартів у практику діяльності кримінально-виконавчої системи України, оптимізації процесу виконання кримінальних покарань, законопроєктної діяльності з питань правового регулювання порядку реалізації засудженими права на медичну допомогу і лікування. У колі актуальних наукових і прикладних інтересів І.С. Яковець перебувають питання: виконання покарання у виді довічного позбавлення волі, доведення злочину голодомору в Україні, захист прав засуджених в умовах воєнного стану та активних бойових дій, порядок надання медичної допомоги в ізоляторах тимчасового тримання МВС України, нормативне регулювання та практика покарання наркозалежності в Україні, динамічна безпека в установах виконання покарань під час війни, пенітенціарна медицина, нормативне регулювання та практика надання сексуальних послуг людям з інвалідністю. Громадська діяльність Ірини Станіславівни спрямована передусім на привернення уваги громадських, правозахисних спільнот до об’єктивного висвітлення реального стану і удосконалення діяльності кримінально-виконавчої системи. Адже для суспільства злагоджена ефективна робота цієї інституції забезпечить громадську безпеку і свідчитиме про моральне зростання українського суспільства. Також Ірина Станіславівна опікується науковою обґрунтацією і практичним втіленням в практику діяльності установ виконання покарань новітніх наукових досягнень і технологій, що сприятимуть реалізації основоположних прав і дотримання людської гідності.
У науковому дискурсі Ірина Станіславівна позиціонується як хранитель кращих традицій кримінально-виконавчого права: суворого дотримання принципів гуманізму, соціальної справедливості, рівності засуджених перед законом. Вона стоїть на позиції соціальної обумовленості процесів розвитку кримінально-виконавчої системи, коли значущою є участь громадськості у виконанні покарань і успішній ресоціалізації засуджених, відновлення їх позитивної соціалізації. Як громадянин і науковець, І.С. Яковець вирізняється глибинним баченням реалій сьогодення у кримінально-виконавчій системі, міждисциплінарним характером викладу і обґрунтування висновків, чіткою виваженою персональною позицією в законопроєктній і правозахисній діяльності, спрямованій на соціальне і загальне попередження, утвердження соціально-правового призначення прав засуджених. Слід також зазначити, що будучи хранителем кращих традицій людиноцентристського підходу до формування сучасного кримінально-виконавчого права, І.С. Яковець завжди відкрита для співпраці з науковцями-початківцями в цій галузі, системно співпрацює з громадськими активістами, представниками державних інституцій. Тож є обґрунтована впевненість, що на розсуд широкої наукової спільноти будуть представлені нові ідеї, системні узагальнення, які сприятимуть входженню України у європейський демократичний простір як повноправного члена Європейського Союзу. Напрацювання І.С. Яковець цінні для відновлення України після цієї жахливої війни, адже усі пересвідчилися, як важливо забезпечити стабільну громадську безпеку на основі свідомого морального зростання суспільства і прийняття прав і свобод кожної людини, підтримки і забезпечення прав стигматизованих, соціально вразливих категорій населення.
Список використаних джерел:
1.Висновок Комісії щодо заявки України на членство в Європейський Союз (2022). URL : https://data.consilium.europa.eu/doc/document/ST-10321-2022-INIT/en/pdf
2.Сидоренко С. Кандидат авансом: 7 вимог, які має виконати Україна, щоб ЄС не скасував її новий статус. Європейська правда. 18 червня 2022. URL : https://www.eurointegration.com.ua/articles/2022/06/18/7141516/
3.Яковець Ірина Станіславівна. НДІ ВПЗ імені академіка В.В. Сташиса НАПрНУ. (2023). URL : http://surl.li/gvnwc
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter