Аналізуючи планові та непередбачувані зміни у галузі охорони здоров’я, очевидно, що цих змін занадто багато і вони викликають більше проблемних точок ніж це планувалось у 2015 р. на початку реформаційних перетворень. Планові зміни, що пов’язані з процесами децентралізації та реформою системи охорони здоров’я є передбачуваними і очікуваними. Водночас останні роки принесли багато неочікуваних і непередбачуваних змін, що пов’язані з поширенням пандемії COVID-19 та введенням воєнного стану. Саме ці надзвичайні ситуації найбільше вплинули на виникнення проблемних зон та неочікуваних змін у галузі охорони здоров’я. У цьому аспекті на практиці функціонування бюджетних організацій все частіше поширюється думка щодо неефективності та недоцільності стратегічного планування, оскільки існує багато факторів, які швидко змінюють усі стратегічні плани.
Водночас вважаємо, що саме стратегічне планування дозволяє визначати пріоритети, стратегічні напрями розвитку та створювати для організації певну «подушку безпеки» у вирішенні поточних проблем завдяки орієнтації на стратегічні цілі. Тому з метою розробки ефективної стратегії розвитку системи управління персоналом в галузі охорони здоров’я важливим є проведення комплексного стратегічного аналізу.
Важливою особливістю здійснення стратегічного аналізу є комплексність, що передбачає детальний аналіз факторів впливу, існуючого потенціалу та змін як у внутрішньому середовищі функціонування організації, так і зовнішньому середовищі.
Метою проведення стратегічного аналізу перспектив розвитку публічного управління персоналом у галузі охорони здоров’я в Україні є виявлення сильних та слабких сторін процесу управління персоналом у досліджуваній галузі, а також виявлення потенційних можливостей та загроз зовнішнього та внутрішнього середовища функціонування медичних закладів.
Враховуючи вимоги комплексності нижче проведено стратегічний аналіз системи управління персоналом в галузі охорони здоров’я за допомогою різних методів, які взаємодоповнюють одне одного даючи очікуваний результат, а саме:
1)SWOT-аналіз;
2)PEST-аналіз;
3)Матриця BCG;
4)GAP-аналіз (на основі життєвого циклу працівника);
5)SNW-аналіз (на основі життєвого циклу працівника);
6)Матриця впровадження змін (на основі матриці Ансофа).
З метою проведення комплексного стратегічного аналізу у дослідженні здійснено його у розрізі оцінки зовнішнього та внутрішнього середовища.
Таким чином актуальність системного та систематичного проведення стратегічного аналізу перспектив розвитку публічного управління персоналом у галузі охорони здоров’я в Україні є надзвичайно високою, оскільки дає фундаментальні основи для прийняття рішень щодо побудови стратегії розвитку ефективної системи управління персоналом у галузі охорони здоров’я.
|